Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
«Грав за борщ, котлети і компот»

Почесний громадянин Чернівців, народний артист України Георгій Гіна днями відзначив своє 80-ліття. Незважаючи на вік, він продовжує викладати на кафедрі музики ЧНУ.

Ми зустрілися з паном Георгієм у філармонії напередодні його ювілейного концерту. Стрункий, підтягнутий, у модному капелюсі. "Це вітання від першої учениці Ельвіри Губенко, яка навчалася в мене 1956 року", – хвалиться пан Георгій, витягуючи з конверта велику листівку. До нас підходить симпатичний чоловік. "Це один з найкращих моїх учнів Тарас Печений. Професор Загребської консерваторії у Хорватії, – знайомить нас Георгій Миколайович. – Приїхав на мій ювілейний концерт. Половина симфонічного оркестру філармонії – це теж мої учні".

Перша скрипка була з кукурудзи

– Пане Георгію, звідки у вас любов до музики?

– Мій батько був музикантом-аматором. Грав на скрипці та акордеоні. А ще організовував у Чернівцях різні бали. За Румунії на чотирьох міських пляжах влаштовували танці. Батько теж там грав. Мене ще з дитинства тягнуло до музики. Наш сусід виготовив для мене маленькі дитячі цимбали, на яких я вчився грати з шести років. А перша моя скрипка була з кукурудзи. Пізніше батько дав мені свою скрипку. Я ледве міг втримати її в руках. Рано опанував музичну грамоту. Міг розкласти на ноти будь-які звуки: свисток потяга, гудіння машини або літака. Згодом мені купили акордеон, на якому я самотужки навчився грати. Коли мені було десять років, батько віддав мене до румунської консерваторії. Під час прослуховування старенький професор від радості взяв мене на руки і сказав: "Ти справжній музикант, у тебе є талант". Два роки я займався в консерваторії. А потім почалася війна. Батька забрали до румунського війська. Ми довго не знали, що з ним. Та якось він передав мені акордеон відомої фірми на 80 басів. 1945 року батько повернувся додому. Він служив у війську перекладачем, бо досконало знав кілька мов: румунську, польську, німецьку, французьку.

– Кажуть, ви починали музичну кар’єру в міських чайних...

– Ще з 13 років я грав із батьком на весіллях, хрестинах, храмах, маланках, толоках. Об’їздили майже всю Буковину. Життя мандрівного музиканта нелегке. Треба було грати всю ніч за будь-якої погоди. Якось на Рогізні батькові замовили на весілля цілий оркестр. Це було взимку, мороз страшенний – понад 30 градусів. Руки примерзали до клавіш акордеона. Музикантам сподобалася моя гра, і вони запросили мене до свого оркестру. Мені тоді було 15 років. 1947 року я грав у чайній №4, яка була тоді на вулиці О. Кобилянської (нині – ресторан "Чернівчанка). А потім мене запросили до чайної №1 на вулиці Котовського. Пізніше – в ресторан "Палац" (нині – "Київ). Це були важкі післявоєнні роки. Я грав на скрипці та акордеоні за борщ, котлети і компот. Послухати мене приходило дуже багато людей.

Триматися у формі допомагає робота

– А де здобули музичну освіту?

– Після сьомого класу вступив до музичного училища. Мене прийняли без вступних екзаменів. Коли вступав до Київської консерваторії, конкурс був сім осіб на місце. Але я отримав "п’ятірку" – і мене прийняли. У Києві теж підробляв, бо нікому було допомагати. Грав на танцях і в кінотеатрах, мав учнів, керував симфонічним оркестром на заводі "Арсенал", працював скрипалем у театрі І. Франка. У 19 років я одружився, треба було утримувати сім’ю. Батьки Поліни не хотіли, щоб вона виходила за мене заміж. Але вона втекла до мене в Київ. Ми прожили гарне життя. П’ять років тому дружини не стало. Ще до Поліни я зустрічався з однією дівчиною. Це було моє перше кохання. В Елеонори теж помер чоловік. Зараз ми з нею разом.

– Ось чому виглядаєте так молодо. Кохання допомагає?

– Напевно (сміється, – авт.). У молодості займався акробатикою, грав у футбол. Зараз роблю зарядку. Триматися у формі допомагає також робота.

– Разом із Софією Ротару ви їздили на ІХ Всесвітній фестиваль молоді та студентів до Болгарії.

– Це був дуже складний 1968 рік. Війна у В’єтнамі, трагічні події у Чехословаччині. Але в Болгарії нас прийняли добре. Мене призначили керівником фольклорного ансамблю, під супровід якого співала Софія Ротару. З нами їздив її майбутній чоловік Анатолій Євдокименко, який навчався у нашій музичній школі. Він грав на контрабасі, а я – на скрипці. Софія тоді отримала "Золотого Орфея".

– Ви все життя присвятили музиці. Не жалкуєте?

– Музика стала моєю найбільшою любов’ю. Хоча міг стати столяром, бо любив майструвати. У післявоєнні 1946-1947 роки була дуже модною професія водія. Я навіть мріяв стати ним. Але музика – це найрідніше.

– Чи передалася любов до музики вашим дітям?

– Донька Єлизавета закінчила музичну школу і музичне училище. Старший онук грає в камерному та симфонічному оркестрах. Маю ще маленького правнука. Може, він теж полюбить музику.
Надія БУДНА

З досьє "МБ"
Георгій ГІНА народився 16 квітня 1932 року в мікрорайоні Ленківці.
Народний артист України, Почесний громадянин Чернівців.
Композитор, диригент, скрипаль, педагог, фольклорист.
Закінчив музичне училище і Київську консерваторію ім. П. Чайковського.
24 роки пропрацював викладачем музичного училища, 46 років – директором дитячої музичної школи №1.
Підготував понад сотню скрипалів, які стали лауреатами міжнародних та республіканських конкурсів.
Працює на кафедрі музики ЧНУ.
Понад 30 років був художнім керівником і диригентом камерного оркестру обласної філармонії. Написав приблизно 100 музичних творів.
Рейтинг:
(голосів: 1)
24-04-2012, 12:21
Коментарів 0 Переглядів 2425

загрузка...
Популярне Коментують
• Новини
Не прив’єзаний Йван і «кума, ти жива». Блог Мостіпаки
Про головні події минулого тижня у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Перший Центр Дитячого Зору відкрив свої двері для маленьких чернівчан (на правах реклами)

У середу, 10 жовтня, на Соборній площі, 1, відкрився перший у Чернівцях Центр Дитячого Зору "Люксор Kids", що став довгоочікуваним поповненням у великій родині "Оптики Люксор"
Буковинцям пропонують автомобілі Renault в кредит на особливих умовах (прес-реліз)

Жителі Буковини мають змогу придбати нові автомобілі Renault на акційних умовах- від 1% річних.
ПриватБанк збільшив термін кредитування на придбання нових автомобілів до 7 років (прес-реліз)

Акційні умови кредитування на придбання нових автомобілів включатимуть в себе відсоткову ставку від 0,01% річних, аванс від 10% вартості авто та подовжений строк кредиту - 7 років
Апартаменти чистого повітря чекають на своїх мешканців (на правах реклами)

На околиці Чернівців, подалі від міської метушні, розташувався новий сучасний житловий комплекс "GARDEN HALL", який відрізняється зручним плануванням квартир, якістю будівництва і доступною ціновою політикою
Солодке задоволення у Чернівцях (на правах реклами)

А ви знали, що солодощі сприяють вашому щастю? Ні? Тоді мерщій до найсолодших місць у Чернівцях, що вразять не лише смаком десертів, але й їх естетичним оформленням.