RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

«Я родом із народної казки»
"Мій 50-літній ювілей – це переживання стосовно того, що ти зробив за піввіку. На який сад, посаджений тобою, ти маєш можливість озирнутися", – каже відома поетеса, письменниця, журналіст Віра КИТАЙГОРОДСЬКА. Коли вона озирається, то бачить один сад – українську народну казку. У ній вона виросла і їй завдячує своєю прекрасною творчістю.
Народилася Віра Микитівна у селі Нагоряни на Кельменеччині. Змалечку вона бачила українські народні традиції, слухала українські пісні, які жінки виконували баладним тоном. Вчилася ткати, пекти хліб, білити хату. Та й народилася майбутня поетеса у мистецькій сім’ї: мама – ткаля, майстер народної творчості, батько – славетний будівельник.

Першою купила книгу "Гайдамаки"

– Я росла у хвої, яку тато стругав у майстерні, – пригадує Віра Микитівна. – І досі, коли чую запах хвої, хочеться летіти додому. Я заплющую очі і згадую, як моя бабуся пряла нитки, як сходилися жінки й обговорювали майбутні килими: їхні розміри, кольори ниток, візерунки... Сьогодні я розумію, що виросла в гармонійному суспільстві. Я виросла у тих казках, у тих піснях, коли бабусі збиралися на перелазі. Вони розповідали, які величезні соми були у нашому Дністрі, казали, що їх треба трьома возами везти і ще й хвіст нести. Усе говорили серйозно, а ми, діти, слухали й уявляли, яка велич навколо нас.
У цій казковій атмосфері Віра Микитівна й почала творити.

Свій перший вірш написала у... першому класі.

– Це була весна 1969 року, – пригадує поетеса. – Батько майстрував, а над його майстернею звисали величезні бурульки, сонце їх розпускало аж до самої землі. Я закінчувала перший клас, уже вміла писати склади і зафіксувала свої думки у вірші "Веснянка". Він складався із трьох строф. У цьому вірші є народний мотив, і досі я працюю у народному стилі.

Перші книги, які вголос Вірі Микитівній прочитала мама, були "Кобзар" та давнє "Євангеліє". Святе Письмо поетесі здавалося тоді збіркою легенд та казок. А у другому класі Віра у маленькому сільському магазині придбала свою першу книгу – "Гайдамаки", ілюстровану Василем Касіяном. "Ця книга перевернула мій світ. Я зрозуміла, що я українка і щось маю робити зі своїм словом..." – зізнається поетеса.

"Хочу написати українську казку"

Один із найяскравіших спогадів дитинства для пані Віри – це посиденьки у її тітки Віри.

– Я була ще маленькою, але пам’ятаю, як ми сходилися до моєї тітки Віри на оденки, – ділиться спогадами поетеса. – На оденках жінки пряли вовну, в’язали светри, дерли пір’я, вишивали вишиванки, пекли пісні пампушки, варили узвар і прикладали його конопляним хмизом. Хата світилася до ранку: в ній можна було чути усе – давні-давні пісні, зокрема про те, як турки ішли нашою землею і вели українську дівчину. Жінки співали прекрасним баладним тоном – це було народне голосіння! Ми, діти, сиділи мовчки під столом і зачаровано спостерігали. На тих оденках я навчилася робити усе: ткати, вишивати, пекти хліб, білити хату. Це має вміти українська жінка, бо колись ми перетнемо модну межу і нам знову захочеться повернутися назад – до рідного ластівчиного гнізда.

І сьогодні жінка вдома пече хліб, паски, калачі різних видів. Пече вона у великій старовинній печі у димній хаті (літній кухні). Каже, що пахне аж на півсела! Коли пече, нерідко знову і знову згадує свою народну казку, дух якої відчувається поміж рядками її творчості.

– У селі люди не вживали поганих слів, – запевняє пані Віра. – А коли зустрічалися, скидали капелюха і перед привітанням говорили: "Шаємо одне одного..." Також люди разом робили хати, організовували хрестини, весілля... Не знаю, чи ще якась держава мала таке суспільство. На жаль, сьогодні це винищено, але я вірю, що наша молодь змінить усе на краще. І коли святкую ювілей, я пишаюся своєї родиною, державою і дуже вірю у своїх дітей. Наша молодь дуже талановита. Вона здатна усе змінити на краще! Усе починається з окремої людини. Пригадую, з мого села під час голоду вивезли багато безцінних вишиванок. Якось і моя бабуся поїхала на Франківщину й обміняла свій весільний рушник на їжу, щоби врятувати від голоду рідних. Вона мені про це розповіла, і вже потім я, будучи студенткою, дорогою до гуртожитку побачила тітку, яка продавала схожий рушник. Я купила його. І з цього моменту почалася моя зацікавленість тим, що колись втратили, але що можна повернути...

Після своєї розповіді поетеса змовкає. Потім зауважує: "Так, сьогодні я розумію, що у мене є мрія – я хочу написати українську казку. Бо я родом із української народної казки..." 
Валерія Чорней

З досьє "МБ"

Віра Китайгородська Віра Китайгородська народилася 5 грудня 1961 року в селі Нагоряни Кельменецького району. Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету.
Згодом працювала в газетах "Будівельник Буковини", "Джерела Буковини", "Молодий буковинець".
Пише поезії, прозові, публіцистичні та критичні твори. Водночас займається прикладною творчістю – вишиванням, ткацтвом, колекціонує вишивані і ткацькі зразки буковинських строїв. Формує музейну експозицію прикладного мистецтва Буковини.
Підготувала до виходу у світ альбом "Буковинське ткацтво. Золотої ниті не згубіть".
З 1997 року очолює обласну газету "Буковинське віче", а з 2003 року – ще й газету для дітей "Дзвіночок". При редакції газети "Буковинське віче" заснувала "Мистецьку вітальню".
За поезією Віри Китайгородської створили виставу "Туга за майбутнім. Проста історія", яка поставили в Чернівецькому музично-драматичному театрі імені О. Кобилянської.
Член Національної спілки письменників, член Національної спілки журналістів.

Творчий доробок
Віра Китайгородська – авторка п’яти поетичних збірок: "Виноградна колиска", "Сонце вночі", "Декаданс", "Ловіння вітру", "Безконечник". 
9-12-2011, 15:15
Коментарів 0 Переглядів 3 608

Теги -
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

Він зафільмував всі жахи, які залишили після себе російські окупанти.


«Усе робимо з любов’ю». Блог Надії Будної
У цей нелегкий час є чимало добрих людей, які допомагають іншим
Горе -«шумахери» на чернівецьких дорогах. Блог Галини Олійник
Правила дорожнього руху існують, вочевидь, не для наших водіїв
ВІДЕО Переглянути все відео

Як чернівчани готуються до опалювального сезону дізнавалася кореспондентка "МБ"


Ми поспілкувалися з Олександром Сильвестровичем, щоб дізнатися про роботу ортодонта, послуги, які пропонує IDS dental clinic, та лабораторію, яка нещодавно запрацювала на базі клініки.

Каміни та печі найперше вражають тим, що це справді економічно вигідний варіант опалення.

Чому лінз не варто боятися і за яких обставин вони краще корегують зір, нам розповіли у салоні Cristals Optic.

З Consulting Center Chernivtsi добре, бо ми дистанційно підключаємося до наших клієнтів, оперативно виконуємо свої функції, стежимо за всіма нововведеннями, за потреби консультуємо з усіх питань та постійно підтримуємо зв’язок.

Пенсіонери та військовослужбовці отримують знижку 20% на оправи.

Перебуваючи у клініці Ви завжди можете розраховувати на комфортні умови перебування та турботу про Вас, чуйність та розуміння.

Для того, щоб її отримати, потрібно зареєструватися в клубі з 1 до 31 вересня та активувати свій обраний абонемент.
• Теги