Відомий український перекладач, професор Львівського університету Андрій Содомора, який завітав до ЧНУ для участі у конференції "Класична філологія у контексті сучасності", наприкінці зустрічі зі студентами порадив читати Луція Аннея Сенеку.
"Нині, на жаль, ми заповнюємо дозвілля не тим, від чого оживає душа",– каже Андрій Содомора, завдяки якому ми маємо змогу читати українською твори Арістофана, Софокла, Есхіла, Горація, Овідія, Лукреція, Сенеки та інших авторів античності.
Крім того, пан Андрій є успішним письменником. Його книгу "Наодинці зі словом" відзначено грамотою Форуму видавців у Львові.
– Нині популярними, особливо серед ділових людей, є книги на кшталт "Як стати щасливим". Але ж відповіді на ці питання є в книгах, написаних дві тисячі років тому…
– Вічне є вічне. Воно набуває лише нових барв у зв’язку з новими барвами часу. Знаю тих же бізнесменів, інших людей, які серед життєвої круговерті читають Сенеку й відчувають живий подих, хоч це було дві тисячі років тому. Зайнята людина латинською homo occupatus, що у дослівному перекладі – окупована. Ми самі себе часто окуповуємо безліччю речей, без яких можна обійтися. Ми повинні виборювати для себе час не для бездумного відпочинку, а час, який віддали би своїй душі. Для стародавніх дозвілля без книги – смерть і гробівець живій людині. Нині, на жаль, заповнюємо дозвілля не тим, від чого оживає душа. Дозвілля радше розвіює нашу нудьгу. Боротьба з нудьгою – це гарна пожива для душі. Чим більше цієї поживи буде, тим менше потреби буде у засобах індустрії розваг.
– Що читати непідготованій людині?
– Починати із Сенеки, бо це – проза. Поезія дуже складна і вимагає великої підготовки, щоби зрозуміти в чому геніальність одного рядка чи половини рядка Вергілія. Це стежка, на яку ми повинні ступити. Раджу читати Марка Аврелія, Паскаля, Монтеня. Григорій Сковорода із цього ж ряду.
– Як привчити читати дітей і чи це можливо за комп’ютеризованого часу?
– Усе залежить від батьків. Колись читання вголос було традицією: батько читав вголос, усі слухали. Треба докласти великих зусиль, щоби дитина зрозуміла, де той світ, куди треба йти , а куди не потрібно. Не забороняти. Великі зусилля потрібні з боку батьків, а на них не завжди є час, охота. Але можливість завжди є.
– Ваш улюблений вислів...
– Одна з моїх улюблених цитат – заклик Сенеки: "Поспішай до мене, але до себе – насамперед!" Слід плекати стежку до себе, у свій світ. Йти до людей не порожнім, а збагаченим чимось, щоби можна було щось їм дати.
Луцій Анней Сенека "Моральні листи до Луцилія"
Переклад Андрія Содомора
Уривок з листа XXXV
…Поспішай до мене, але до себе – насамперед! Удосконалюйся, але найперше дбай про те, аби ти був у злагоді з самим собою. Кожен раз, коли схочеш пересвідчитися, чи вже чогось осягнув, задумайся над тим, чи нині бажаєш того самого, чого й учора бажав. Переміна бажань – ознака пливкої душі, яка з’являється то тут, то там, – куди вітер подме. Не блукає лиш те, що на стійкій засаді. Такою перевагою втішається хіба мудрець або в якійсь мірі той, кому вже не так далеко до тієї досконалої мудрості. Яка тут різниця? – Той другий, хоч і не змінює місця, все ж похитується, мов на хвилі, перебуває в русі; перший – навіть не похитується.
Юлія БОДНАРЮК
