Відповіді на історичні загадки – у новій книзі Василя Селезінки

Де розміщені два пам’ятники Олександрові Пушкіну? Як розуміти символи єврейських поховань? Відповіді на ці запитання ви знайдете у новій книзі заслуженого діяча мистецтв України Василя Селезінки "Місто моєї любові. Частина друга". За обсягом книжка на сто сторінок більша за частину першу, що з’явилася ще 2002 року. У новому виданні є 40 захопливих розділів і понад 250 старовинних ілюстрацій.
– Ідею надрукувати "Місто моєї любові" мені запропонували глядачі, які запитували, чи не можна мою програму на телебаченні викласти на папір, - розповідає Василь СЕЛЕЗІНКА. - Люди прагнули повернутися до певної теми і поміркувати над нею. Загалом я зробив 135 телепередач. До них запрошував різних фахівців: істориків, архітекторів, мистецтвознавців, археологів, колекціонерів…
Своєю книгою я хочу нагадати, що Чернівці – це не "маленький Париж", і не "маленький Відень" чи "Єрусалим над Прутом", а самодостатнє місто. Такого ж ніде немає! За буденними клопотами ми не помічаємо багатьох деталей і їх краси. Йдемо собі, дивлячись під ноги на сірий тротуар, і байдуже, що в місті нашому одних левів і лев’ячих голів є понад півсотні, а олімпійських богів та богинь іще більше.
Не повірите, але учені-біофізики кажуть, що Чернівці мають якусь особливу ауру, чим, очевидно, пояснюється той факт, що саме звідси пішло у світ так багато талановитих і геніальних людей... Одна глядачка зізналася, що її друзі – корінні чернівчани - не знали, що в нас є шіфа, будинок-корабель… Вона й сама прочитала та побігла дивитися.
У книзі є чотири десятки розділів: "Чернівецькі гроші", "Вежі Чернівців", "Кераміка і камінь Чернівців", "Балкони Чернівців", "Як резиденція гору з’їла", "Де полювали на диких качок". У розділі "В’язниці та шибениці Чернівців" можна дізнатися про те, що міський суд мав право засудити приватного пекаря до 25 палиць чи батогів за те, що той погано випікав хліб.
- У виданні також є відповіді на різні загадки, - наголосив Василь Михайлович. - Наприклад, загадка Івана Снігура: скульптурне зображення дуже гарної жінки. Воно колись був позолоченим. Що це за пам’ятник і де він стоїть? Під час передачі ніхто не відповів. І не дивно: той пам’ятник зник дуже давно, ще мене на світі не було.
Крім того, був пам’ятник дружині Франца-Йосифа Єлизаветі. Вона трагічно загинула під час відпочинку в Швейцарії. Якийсь анархіст вколов її шилом, і вона ще кілька кроків пройшла по снігу, доки не впала мертва. Він на суді сказав, що вбиває всіх, хто не працює, а вона йому здалася саме такою. Довго ще співали пісню: "Бодай ту Швейцарію нагла кров залляла, то би наша цісарова ще дотепер жила".
Пам’ятник Єлизаветі стояв на теперішній Соборній, де нині сквер за трибуною. Він був знесений румунською владою після 1918 року.
А що символізують діви на будинку з Левами? Це богині Феміда і Немезіда: богиня права, закону, правосуддя, інша – відплати, помсти, тобто вона карає тих, хто порушує закон… Не дивно, що такі скульптури встановили на цьому будинку. Тут колись був Палац юстиції…
- У книзі зібрана праця багатьох років. Нехай читачі вивчають наше місто. Я тим часом зроблю ще не одне дослідження, а самі Чернівці відсвяткують своє 600-ліття, - сказав автор.
Валерія Чорней