Без музики можна, без трактора – ніяк

Los Colorados – тернопільська команда, що здобула світову славу, виконавши кавер на пісню Кеті Пері "Hot & Cold". Кількість переглядів їхнього "гаряче-холодного" відео на YouTube сягнула 3,5 мільйонів, що є найвищим результатом за всі часи існування української музичної індустрії. Кавер показали у відомій в США розважальній програмі "Ellen DeGeneres Show". Пізніше ролик помітила й сама Кеті Пері та розмістила його у своєму блозі з підписом "inspired" ("надихає"). Свій стиль Los Colorados називають агро-роком, оскільки більшість їхніх – про трактори, свиней, корів, доярок, урожай і просто рідні місцини. Є в репертуарі і пісня про нашу землячку Ані Лорак, якій гурт дякує за те, що вона полюбила не москаля. Склад групи такий: Руслан Приступа – вокал; Ростислав Фук – гітара; Сергій Масик – бас-гітара; Олександр Драчук – барабани. Про життя-буття тернопільських "колорадських жуків" спілкуюся з найговіркішим – гітаристом Ростиком Фуком.

– Чим сьогодні живе ваш гурт?

– Оскільки почався сезон молодої бараболі, то Los Colorados живе молодою бараболею, і на ній буде рости. Ну, і ще трішки на помідорах, на листі. Але то буде пізніше.

– Чи ще не нудить раз по раз виконувати переспів Кеті Пері?

– Нудить, але треба запитати Пері, чи її не нудить від того, що у нашого кліпу більше переглядів, ніж у її.

– Ви існуєте не перший рік, а альбому й досі немає. Чи працюєте над виправленням ситуації?

– Працюємо, звичайно, але через певні фінансові негаразди альбом зависає в повітрі, хоча матеріал уже готовий. Складаємо гроші на трактор, бо музика – така річ, що граєш, граєш – і нема! А трактор купив – і вже газда! Можна й орати, і підгортати, і поливати, і їздити до клубу. Нормальний трактор має бути з такою синьою підсвіткою знизу, магнітофон би був із "аренбі" – ну що ще треба для повного щастя? Альбом зараз в Інтернеті кожен собі понакачує і все! А гроші, позичені мамою у сусідів і вкладені в нього, хто віддасть?

– Ви переважно виступаєте тепер у фірмових майках із зображеннням колорадських жуків. Що ви хочете цим сказати суспільству?

– Ми хочемо цим сказати, що колорадський жук – це український сексуальний символ, тому що він стабільно два рази на рік ставить пів-України раком. Це така невмируща тварюка, яку неможливо ніяк викорінити. Значить, і ми будемо безсмертні.

– Ви у своїх піснях прославляєте Тернопілля. Патріоти?

– Так, тому що Тернопільщина, як і Буковина, – дуже гарний край, де є і гори, і озера... Якщо подивитися на всю планету Земля, то у наших областях є всього потрошки.

– А які місця на Тернопіллі вам найбільше подобаються?

– Дуже гарний Борщівський район. Це ніби Карпати в мініатюрі. Дуже гарна Шумщина – це фактично ліси, в яких спокійно можна знімати "Принцесу Воїна" чи щось таке. Там багато принцес і з воїнів можна зняти. Печери в нас гарні, вокаліст наш знавець на них і постійно там лазить. Він дуже худенький, тому повзає печерами, як змія.

– Гадаєте, до якого фільму ваша музика була б найкращим саундтреком?

– Наприклад, до фільму "Малена", ну щоб серйозне кіно було. Бачимо свою музику і в мелодрамах французького характеру, італійського, щоб там була Софі Лорен, і щоб кіно було слізним. Щоб жінки після напруженого робочого дня, нагодувавши своїх чоловіків, могли поплакати над власною долею. Розглядаємо і такі серіали, як "Бідна Настя" чи "Дика Ружа". В нашому житті дуже мало романтичного, мало "любві", і хочеться, щоб її було більше. Над цим ми сьогодні й працюємо.

– Ваш гурт асоціюють з іншою легендою сьогодення, славнозвісним виконавцем народних пісень Петром Щуром. Хто він для вас?

– Можна сказати, що це основа нашої життєвої філософії. Це як Будда в Буддизмі, так і Щур – не в щуризмі, а радше в колорадизмі. Ідея єднання з природою, з усім натуральним. Це настільки глибоко, що ніякого інтерв’ю не вистачить, аби розповісти основні постулати нашої філософії.

– Коли з ним востаннє здибалися і як він поживає?

– Виступали з ним на фестивалі "Нівроку" в Тернополі, куди ми його запросили. А потім поїхали до нього, відвезли йому фотографії на згадку, щоб все було файно і щоб він не ображався. Ще хотіли його на фестиваль "Захід" взяти з собою. Але в нього якраз тато помер, то він сказав, що рік не буде виступати. Хоча має репертуару на дві години.

– Над чим зараз працюєте?

– Над зароблянням ще більшого "бабла". Не забуваймо про нашу мрію – трактор.

– Дивіться, який парадокс: ви цікавитесь агрокультурами, а вами цікавляться переважно якісь Інтернет-провайдери. Як це пояснити?

– Все дуже просто: вони вийшли на той рівень, щоб проводити Інтернет у села, і хочуть це зробити за посередництвом нашої групи. А ми навпаки: нехай спочатку газ проведуть, бо люди в деяких селах досі кізяками палять. Можновладці, шановні, проведіть газ у село Титильківці Шумського району Тернопільської області! Те, що в нас є ліс, не означає, що нам не треба газу. Все найкраще – дітям! Не буде лісу – будуть худі партизани. Зрештою, не буде лісу – то з чого ми робитимемо гітари?
Тарас ПІЦ