Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Готуючи цей матеріал, дев’яносто відсотків часу я витратила на пошуки автора терміна "українське поетичне кіно". Не знайшла. А шкода, бо сказано все-таки дуже гарно. Так гарно, що вже кілька десятиліть це визначення експлуатується в статтях, промовах і наукових працях. Але, говорячи про українське поетичне кіно, здебільшого мають на думці "Тіні забутих предків" та ще один-два фільми. Насправді ж їх було багато.

Хвалили у Польщі, сварили у Москві

Мистецтво – не наука, воно не оперує однозначними формулами і виписаними до букви законами. Тож погляди різних кінокритиків на творців українського поетичного кіно багато в чому не збігаються. Наприклад, поляк Януш Газда у своїй статті "Українська школа поетичного кіно", опублікованій 1970 року в журналі "Ekran", згадує лише Леоніда Осику, Володимира Денисенка, документаліста Ролана Сергієнка і… Романа Балаяна. Дехто з українських критиків "записує" до цієї кіношколи навіть Кіру Муратову і Петра Тодоровського (від 1955-го до 1972-го року він працював на Одеській кіностудії). Парадокс, та чи не найбільш ґрунтовно дослідив школу українського поетичного кіно той, хто започаткував її переслідування і подальше знищення. Йдеться про московського кінокритика Михайла Блеймана. Втім, якщо уважно вчитатися в його чималеньку статтю "Архаїсти чи новатори?" ("Искусство кино", 1970), складається враження, що сам Блейман навіть трохи захоплений фільмами поетичної школи. Але замовлено було розкритикувати, і автор старався, як міг. Отож, у Блеймана фігурують Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко і знову ж таки Леонід Осика.

До речі, Іван Миколайчук дебютував як режисер аж 1979 року, коли визначення "українське поетичне кіно" вже не можна було й згадувати. А якщо й можна, то не інакше, як із ремаркою "так зване". Отож йому довелося видаляти з "Вавилону ХХ" усі занадто метафоричні, занадто формалістські епізоди. На щастя, справжній шедевр навіть радянська цензура не спроможна була зіпсувати.

I елітне, і масове…

З-поміж дослідників школи українського поетичного кіно неможливо не згадати Ларису Брюховецьку, яка упорядкувала величезну, майже на 500 сторінок книгу "Поетичне кіно: заборонена школа". Вона подає свій перелік фільмів, які належать до цієї школи: "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, "Та, що входить у море", "Хто повернеться – долюбить", "Камінний хрест" і "Захар Беркут" Леоніда Осики, "Криниця для спраглих", "Вечір на Івана Купала", "Білий птах з чорною ознакою", "Всупереч усьому" Юрія Іллєнка, "Совість" Володимира Денисенка, "Іду до тебе" Миколи Мащенка, "Пропала грамота" Бориса Івченка, "Відкрий себе" Ролана Сергієнка та "Вавилон ХХ" Івана Миколайчука.

Майже половина, а саме шість із цих чотирнадцяти стрічок було заборонено відразу або невдовзі після виходу. Частину заборонених стрічок глядачі змогли побачити наприкінці 1980-х або вже в незалежній Україні, інші ж можна вважати втраченими. Адже якщо "Пропала грамота" чудово "прижилася" на сучасних телеекранах, то, наприклад, "Криниця для спраглих" занадто важка для нинішнього глядача, який звик до більш "легкостравного" кіно.

Заборонений список

Так і не зустрівся з глядачем короткометражний фільм Леоніда Осики "Та, що входить у море". Певна логіка у цьому є, адже короткометражки загалом не розраховані на прокат. І ставлення до них у кінематографістів не дуже серйозне: це такий собі тренувальний формат для студентів чи випускників. Власне, "Та, що входить у море" якраз і була дипломною роботою Осики. Але, дивовижна річ, ця "тренувальна" стрічка викликала бурю відгуків у кінофахівців. Маленька замальовка про дівчинку, яка вперше побачила море, виявилася наповненою таким багатошаровим змістом, такою багатогранною естетикою, що перші нечисленні глядачі просто захлиналися емоціями. Одні кричали, що це і є справжнє поетичне кіно – більш досконале, більш витончене, ніж навіть "Тіні…". Інші бурчали, що це й не кіно зовсім, а просто кілька гарних фотографій. Треті обурювались: формалізм, нічого не зрозуміло, нудно…

Наступним забороненим фільмом стала "Криниця для спраглих" Юрія Іллєнка за сценарієм Івана Драча. То був режисерський дебют Іллєнка, який уже встиг прославитися на весь світ і отримати купу нагород як оператор "Тіней забутих предків". Іллєнко одразу ж заявив про себе як цілковитий максималіст у справі поетичного кіно: самі лише метафори, алегорії, символи. Похмуре, песимістичне кіно про вимирання українського села Параджанов одразу ж проголосив шедевром, і художня рада кіностудії ім. Довженка фільм затвердила. Але вже за три місяці сам центральний комітет компартії України знайшов у "Криниці для спраглих" "ідейні збочення" і заборонив фільм до показу. Поклали на поличку й наступний фільм Іллєнка – "Вечір на Івана Купала", також дуже метафоричний, похмурий і також видатний (це визнавали і найзатятіші гонителі українського поетичного кіно).

Не дійшла до глядача (точніше дійшла, але через багато років) стрічка Володимира Денисенка "Совість" за сценарієм Василя Земляка. Історія про війну, про те, як гітлерівці знищили ціле українське село. Здавалося б, усе ідеологічно правильно, але й тут щось було не так: занадто багато жертв, занадто сильне відчуття марності цих жертв, ну і жодної тобі керівної-рятівної ролі партії та комсомолу.

1972 року заборонили документальний фільм Ролана Сергієнка "Відкрий себе" про Григорія Сковороду. І якщо це не було втратою для кінопрокату, бо документальні стрічки демонструються здебільшого по телебаченню, то заборона "Пропалої грамоти" Івченка завдала чималих збитків державній кишені. Адже це – правдивий блокбастер, єдине з-поміж заборонених стовідсотково комерційне кіно.

У "нові" часи українське поетичне кіно неодноразово намагалися відродити. Назвати ці спроби вдалими важко. Що й не дивно, адже ніхто не намагається відродити, наприклад, італійський неореалізм. Нехай історія залишається історією, а новим митцям належить творити щось нове.
Оксана ДРАЧКОВСЬКА
Рейтинг:
(голосів: 1)
17-06-2011, 11:53
Коментарів 0 Переглядів 2006

Теги -
загрузка...
З Чернівців курсуватиме поїзд до Сучави

запуск перших поїздів заплановано на початок наступного року
У Чернівцях відійшов у вічність начальник «МіськШЕПу» Михайло Ігнатьєв
Посадовець відійшов у вічність після важкої хвороби
Чернівчанка живе з пересадженою печінкою вже 14 років
Донором для Лідії Порфірюк стала її молодша сестра
Популярне Коментують
• Новини
«Свиноматка» на бусику і Мак’явеллі за фіранкою. Блог Мостіпаки
Про головні події минулого тижня - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Свято морозива "Рудь" об’єднало чернівецькі родини (новини компанії)

У Чернівцях 12 травня пройшло "Мегасвято Морозива" від компанії "Рудь" - найбільшого виробника "солодкого холоду". Вкотре компанія "Рудь" подарувала мешканцям та гостям міста незабутні враження та яскраві емоції
З таким молодим поколінням на Україну чекає успіх (на правах реклами)

У Чернівцях вже вдруге відбувся "Форум стартапів", який організувала філія Міжнародної освітньої мережі Бізнес-шкіл для дітей та підлітків "Miniboss Business School" у м.Чернівцях за сприяння [b]Європейської Асоціації Розвитку Бізнесу (ЄАРБ).
Чернівчан та гостей міста запрошують на "Форум стартапів" для дітей і підлітків (на правах реклами)

28 квітня 2018 року о 11:00 год., в ресторанному комплексі "Palazzo" (м.Чернівці, вул. Руська, 242) за сприяння Європейської Асоціації Розвитку Бізнесу відбудеться Форум стартапів, який організовує філіал Міжнародної освітньої мережі Бізнес-шкіл для дітей та підлітків Miniboss Business School у м.Чернівці.
І знесла курочка яєчко, не золоте, а просте... (на правах реклами)

Куряче яйце – це справжня скарбничка вітамінів та мікроелементів. У цьому продукті високий вміст вітамінів групи А, D, Е, фолієвої кислоти, вітамінів В3, В12, біотину і холіну.
Ідеальна шкіра обличчя – тепер це реально! (на правах реклами)

Здорова пружна ідеальна шкіра обличчя – це візитівка будь-якої людини. Щоб досягти такого результату, часто витрачають неймовірно великі кошти на косметичні засоби для догляду за шкірою, які, на жаль, не завжди ефективні...
Ощадбанк діє: Голову правління Ощадбанку Андрія Пишного визнано Банкіром року (прес-реліз)

Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний посів І місце в номінації "Банкір року" рейтингу "Фінансовий Оскар 2017" від ділового тижневика "Бізнес".
Lifecell першим запустив 4.5G у Чернівцях (новини компанії)

31 березня lifecell запрошує всіх бажаючих мешканців Чернівців взяти участь у промо-акції, що відбудеться на перетині вул. Героїв Майдану та проспекту Незалежності з 12:00 до 18:00
Передменстуральний синдром: що відбувається у вашому тілі?

Предменструальний синдром – це складний патологічний симптомокомплекс, що з’являється за 1-14 днів до менструації і зникає відразу після її початку.
Рубрика здоров'я ...