"Асиметрія емоцій". "Setalight"
Видавець – Наш Формат, 2011
12 пісень
Базові знання + довгий пошук у темряві + проби й помилки = "Асиметрія емоцій". Таку формулу вивели для себе хлопці з чернівецького альтернативного гурту 2007 року народження. Формацію створили четверо однокласників: спочатку жартома, а потім надаючи цьому жарту дедалі більшого значення, вони робили свої перші спроби. Були помічені на багатьох чернівецьких сейшенах і свого часу потрапили до резерву "Червоної рути". Тепер нарешті видали дебютний диск, записувати який спеціально їздили до львівської студії "Сихів рекордс". Зводив пісні вже у Чернівцях майстер своєї справи, відомий звукоінженер Андрій Гураль. Щодо самої музики, то це чимось нагадує Oasis чи Radiohead, але не так щоб дуже. Візуально ж хлопці схожі на "Бітлів". Цікавого забарвлення їхній музиці надає використання губної гармоніки та металофона, що вирізняє гурт з-поміж інших, в арсеналі яких лише гітари й барабани. Хлопці зібрали усі пісні, які встигли полюбити прихильники ("Портрет художника", "Пісочний годинник", "Чорні туфлі" та ін.), щоби покласти крапку в кінці пройденого етапу. Нині ж і музика, і настрої гурту – інші.
"Мертвий півень". "Радіо Афродита"
Видавець – Moon Records, 2011
10 пісень
"Радіо Афродита" – це для втаємничених символічна назва. Частина композицій нової платівки "Мертвого півня" – це позивні однойменної радіостанції УПА, яка свого часу доносила до людей останні новини про перебіг українського визвольного руху. 1945-го совіти її знищили, але ж пісні залишились: вони, як відомо, не вмирають від голоду, не гинуть від куль, а передаються від покоління до покоління. Тепер ось, наслідуючи дідів-прадідів, промовляють до українців піснями про державні справи Барбара з товаришами. Очевидно, що мета у музикантів – вивести людей зі стану апатії, владу – на чисту воду, а українофобів – із себе. Альбом – мовби лакмусовий папірець, занурений у певне середовище: подивимося, чим він тепер забарвиться. До речі, в Інтернеті вже "гуляє" цікавий міні-фільм про "Мертвий півень". У ньому – ексклюзивні кадри процесу створення альбому у студії, інтерв’ю з фронтменом, які чітко показують його політичну позицію, та окремі моменти виступу музикантів у Києві. Альбом "Радіо Афродита" довів, що "Півні" нарешті прокинулися по-справжньому, тож у разі чого є ще з ким край боронити.
Mad Heads XL. "УкраїнSKA"
Видавець – Comp Music, 2011
19 пісень
Розширено про цей альбом ми вже писали, настав час його слухати. Плаваючи в тому, що заведено називати шоу-бізнесом, "шибайголові" зрозуміли: щоби тебе слухали і любили в Україні, треба задіяти найвідоміші народні пісні і заспівати їх ще веселіше, ніж в оригіналі. Для цього музиканти загорнули їх у SKA-обгортку. Хто раптом забув: SKA – це такий веселий стиль музики, який нагадує максимально пришвидшене реггі із залученням багатьох духових інструментів – усіляких труб, тромбонів і т.п. Щось трохи схоже у Росії грає "Ленінград", у Білорусі – "Ляпіс Трубєцкой", а в Україні – самі знаєте хто. Найкраще ж таку музику виконують за далекими кордонами, де стиль власне і зародився. Але квапитися звинувачувати Mad Heads XL у вторинності не варто. Хоча б тому, що вони її ніколи й не приховували, перегравши за свою історію і рокабіллі, і сайкобіллі, і класичний рок-н-рол, і багато чого ще. Пісні ж цього проекту підривають у танок, змушуючи негайно забути про всі проблеми й негаразди, а тому не дивно, що Mad Heads XL – бажаний гість на багатьох Днях міст та інших заходах із масовим скупченням народу.
"Чиста криниця". "Симфонія життя"
Видавець – More Hate Productions, 2011
14 пісень
"Чиста криниця" – з тих гуртів, які або однозначно хвалять, або так само сварять. Хвалять ті, кому подобається копирсатися в язичницьких темах, вдаючи із себе як не естета, то бодай патріота. Сварять противники "ультраправих скінхедських угрупувань", зокрема й музичних. Зайнявши нейтральну позицію, скажемо, що гурт – харківський, заснований ще 2000 року, а співає у ньому барабанник, який і є лідером формації, – Руслан Криниця. Як кажуть про себе музиканти, їхня творчість є чистою водою з колодязя – жіночого лона усього живого, без якого марно кидати сім’я і сподіватися, ніби з нього народиться щось добре. "У нашій творчості відсутні кордони – тут можна знайти усе, чого душа хоче, потрібно лише шукати між рядками. Що надихає на творчість? Радість, сміх, діти, батьки, чудо, любов, цікаві фільми, чарівна класична та готична музика". Саме тому новий альбом і називається "Симфонією життя": це симфонія, яка постійно оточує музикантів. "Для мене моя музика – це біль, а біль – очищення душі. Бути творцем означає закувати себе ланцюгами власних творінь і чекати світанку", – філософує Руслан Криниця.
