Якби новій володарці головного жіночого "Оскара" Наталі Портман треба було дати характеристику одним-єдиними прикметником, я вибрала б слово "ідеальна". Навіть за великого бажання знайти бодай якісь недоліки у цієї дівчини, на мій погляд, неможливо. Ідучи шляхом, на якому безліч людей не те що шпорталися – ноги ламали, вона жодного разу не схибила й не похитнулася.

Не Лоліта

Рання слава – важке випробування. Ми знаємо чимало прикладів запаморочення і падіння дітей-зірок. Дехто потім знову піднімається, як Дрю Берімор, інші – як Макалей Калкін – ні. Наталі Портман у 13 років стала не лише світовою знаменитістю, а й "іконою стилю". Знятий 1994 року Фільм Люка Бессона "Леон" одразу ж набув статусу культового кіно з культовими героями. "Французьке" каре Матильди (героїні Наталі Портман) стало такою ж стереотипною прикметою стильних дівчаток, як неголеність і чорна шапочка – людей Леонової професії.

Матильда – один із найбільш яскравих підліткових образів, створених у кіно. Тож не дивно, що незабаром Наталі Портман отримала пропозицію зіграти Лоліту в новій екранізації Набокова. Батьки дівчинки (сама юна зірка тоді була ще неповнолітньою), а насамперед мама, яка почала працювати агентом Наталі, категорично відмовилися. Відмова начебто була продиктована принциповими міркуваннями, адже сюжет "Лоліти" грунтується на сексі. Водночас це було дуже мудре рішення з огляду на артистичну кар’єру Наталі, адже за нею могло закріпитися безперспективне амплуа спокусливої дівчинки-підлітка. Натомість вже через два роки вона грає доньку американського президента. Щоправда, вигадану, та ще й у сатиричній комедії, але цим було намічено шлях до різноманітних і цікавих ролей.

Гарвардська випускниця

Оскільки батьки мали значний вплив на професійний шлях Наталі Портман, варто про них розповісти. Звуть їх Авнер та Шеллі Хершлаг, походять вони обоє з Кишенева. Там, у столиці Молдови, він свого часу працював лікарем-гінекологом, а вона співала в хорі театру опери і балету. Відтак подружжя емігрувало до Ізраїлю, де і народилася Наталі. Невдовзі Авнер Хершлаг став великим авторитетом репродуктивної медицини, проте власних дітей у родині після цього не додалося, Наталі так і залишилася єдиною. Отож усі чималі татові кошти і не менші мамині зусилля вкладалися в доньку. Наталі бездоганно навчалася в школі, паралельно займаючись балетом і музикою. Це було вже у США, куди родина переїхала заради батькової кар’єри.

1998 року, маючи шість стрічок у фільмографії та світову славу, Наталі захистила наукову роботу з хімії. А 2003 року закінчила Гарвардський університет, отримавши ступінь бакалавра з психології. Гарвардський диплом у голівудського актора – така ж дивовижа, як, скажімо, годинник "Ролекс" у двірника. Або й більша: теоретично годинник можна знайти на дорозі, тоді як гарвардські дипломи здобувають лише в Гарварді.

Потрійно щаслива

Наприкінці 1990-х Портман увійшла у "дороге", високобюджетне кіно. Джордж Лукас запросив її зніматися у головній жіночій ролі в "Зоряних війнах". У "Прихованій загрозі" її роль здебільшого обмежувалася носінням чудернацьких суконь і головних уборів (втім, більше їх носила навіть не Портман, а Кіра Найтлі в ролі двійнички-служниці). Зате у наступних епізодах, з наростанням драматичності сюжету, треба було вже серйозно попрацювати. І хоч про "Зоряні війни" радше випадає говорити не як про кіно, а як про набір високотехнологічних штучок, деякі актори, і Наталі Портман зокрема, зіграли там відмінно.

Вже на цьому етапі кар’єри Наталі почало окреслюватися її акторське покликання – вона гратиме жінок із драматичною долею, простіше кажучи, нещасних. Або хоча б епізодично нещасних. У Наталі осяйна посмішка, чарівний сміх, але плач і розпач в її виконанні значно "заразніші". Саме за плач, акцентований у фотографії, молода акторка отримала "Золотий глобус". Це була роль стриптизерки Еліс у фільмі "Близькість".

Море співчуття викликають й інші героїні Портман. Наприклад, вагітна дівчина, покинута своїм хлопцем у чужому місті без грошей і речей, яка замешкує, а потім і народжує в супермаркеті ("Там, де серце"). Або молода мати, яка втратила новонароджену дитину і вважала себе винною в її смерті ("Кохання та інші обставини"). Її героїнь піддають тортурам на дибі ("Примари Гойї"), ув’язнюють і знущаються ("V означає Вендетта").

Але істинно драматичний, ба навіть трагічний образ – це, звичайно ж, балерина Ніна в "Чорному лебеді". Саме цій роботі Американська кіноакадемія присудила нещодавно головний жіночий "Оскар". Слово "робота" тут треба розуміти дуже буквально, бо працювати акторці довелося багато, зокрема й тілом. Ази класичного танцю, отримані в дитинстві, звісно ж, пригадалися, але від фізичної форми, яка в балерин дорівнює формі професійних спортсменів, не залишилося й сліду. Тому – жорстка дієта і щоденні тренування біля станка по вісім-десять годин протягом року. В особливо складних па Наталі заміняла на зйомках дублерка-балерина, але дуже багато вона танцювала сама.

Що ж до суто акторської гри Портман у "Чорному лебеді", то вона ідеальна. Іронія в тому, що якраз маніакальне прагнення досконалості довело головну героїню фільму до божевілля. Але не варто хвилюватися за саму Наталі. Очевидно, що її досконалість дається їй легко. На початку літа Наталі Портман має народити свого первістка. Батьком дитини є танцівник і хореограф Бенжамін Мільп’є, з яким акторка познайомилася на зйомках "Чорного лебедя" і невдовзі заручилася. Отже, це важке і страшне кіно принесло Наталі аж потрійне щастя: найбільший професійний успіх, коханого чоловіка й очікувану дитину. Тепер в її житті справді все ідеально, як і вона сама.
Оксана ДРАЧКОВСЬКА