«У Чернівцях багато старої Європи»

Першим гуртом в історії української музики, який отримає нагороду "Золота платівка", буде фольк-рок-формація "Гайдамаки". Музиканти отримають цю нагороду 20 січня у Києві за спільний з гуртом "Voo Voo" альбом. Нині ж "Гайдамаки" записують нову платівку на студії у Польщі. Напередодні Різдва один із засновників команди бас-гітарист Володимир ШЕРСТЮК побував у Чернівцях і дав інтерв’ю "МБ".

"Насамперед ми робимо мистецтво"

– Що пов’язує гурт "Гайдамаки" із Буковиною?

– Для нас Чернівецька область особливо знакова. Наш баяніст колись був тут одружений. З Буковини він завжди привозив музику, яку пізніше ми використовували у своїй творчості. Моя дружина Ілона теж родом звідси: вона народилася і виросла в селі Дністрівка Кельменецького району. Нині ми виховуємо доньку Терезу, якій невдовзі виповниться сім місяців.
Дуже люблю стару Європу, якої у Чернівцях дуже багато. Гадаю, у Львові, на відміну від Чернівців, занедбали архітектуру міста. А не подобається у вашому місті те, що більшість тут спілкується російською мовою.

– Окрім того, що записуєте новий альбом, чим нині займаєтесь?

– Опрацьовуємо нові пісні, які представимо у новій платівці. Торік ми плідно попрацювали: виступили майже в усіх країнах Європи, а також у Росії та США. В Україні немає концертної системи, як і шоу-бізнесу. На жаль, частіше нині виступаємо за кордоном. Українські музиканти звикли до "шари": вони розбещені передвиборчими концертами. Публіка теж звикла до безкоштовних музичних акцій: "Чому ми повинні платити гроші за квиток, якщо виконавця можна безкоштовно послухати, скажімо, на Дні міста?".

– "Гайдамаки" вважають себе "українськими воїнами світла". Як вас сприймає російська публіка?

– Наша українська затятість турбує лише українців. Бити нашою затятістю по російських, американських чи німецьких вухах було би смішно. Насамперед ми робимо мистецтво, яке, як не дивно, подобається і слухачеві за кордоном. Ми намагаємося, щоби іноземці відчували в нашій творчості українські вібрації, а у вітчизняного слухача від нашого мистецтва ще сильніше прокидалася патріотична ідентифікація.

– Кого знаєте з буковинських виконавців?

– Якщо говорити про музичних легенд, то Володимира Івасюка люблю й поважаю насамперед. Товаришуємо з дуетом "Писанка". А серед молодих рок-гуртів відзначаю "Гуцул Каліпсо" та "Стелсі". Шкода, що останнім часом про них дуже мало чути.

"Якщо Кустуріца зніме фільм про Україну, саундтрек буде від "Гайдамаків"

– Чим здивуєте у новому альбомі?

– Це буде подвійний альбом. Перша частина його виконана у традиційному для нашої творчості стилі "козак-рок". Інша частина платівки складатиметься з наших кавер-версій на відомі хіти зарубіжних музичних легенд. Сподіваємося, слухачам цікаво буде послухати пісні "Нірвани", Боба Марлі чи Бенні Бенассі у "гайдамацькому" саунді.

– Кілька років тому ви виступали на фестивалі режисера Еміра Кустуріци "Кустендорф". Ви приятелюєте з ним?

– Так, ми уже двічі були в гостях у Кустуріци. Відгукнулися на його запрошення приїхати на цей фестиваль, який проводиться у горах. Спілкуємось з Еміром англійською мовою, тому що сербська для нас незрозуміла. Хоч він не пропонував нам співпрацю, проте я впевнений, що, якщо Кустуріца зніматиме фільм про Україну, саундтрек до стрічки буде від "Гайдамаків".

– Який Кустуріца у спілкуванні?

– Це мудра людина із втомленими очима та міцним чоловічим рукостисканням.

– Як святкуєте Різдво?

– Цього року відзначатиму Різдво за великим родинним столом на Кельменеччині. Це свято для мене означає оновлення в душі. Перед Різдвом потрібно очиститись від усього чорного та негативного, що накопичилося за минулий рік.
Микола КОБИЛЮК

Довідка
Гурт "Гайдамаки" створено на початку 1990-х років.
Музичний напрямок гурту – "козак-рок": синтез сучасного року, дабу, панку, регбі, ска, українського та балканського фольку.
Склад гурту:
Олександр Ярмола – спів, сопілка, лірика;
Іван Леньо – акордеон, цимбали, міді, спів;
Сергій Борисенко – ударні;
Володимир Шерстюк – бас, дримба;
Олександр Дем’яненко – гітара, мандоліна;
Сергій Соловей – труба;
Олександр Чаркін – тромбон.