Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
У музиці таких людей називають мультиінструменталістами. А в "царині слова" можна навести конкретний приклад: Юрій Винничук. У двох десятках його книг охочі знайдуть усе: вірші і прозу, казки й оповідання, повісті й романи, філософію й еротику, детективи й чорний гумор. А ще ж є впорядковані Винничуком різні тематичні антології, видавничі серії, плюс переклади, плюс численні містифікації, плюс публіцистика під прозорим псевдо "Юзьо Обсерватор", плюс редагування газети "Post-Поступ"... Днями Юрій Винничук побував у Чернівцях на "корпоратив ному" літературному вечорі, після чого люб’язно відповів на кілька запитань.

Цьогоріч ваші "Груші в тісті" вийшли у фінал конкурсу "Українська книга року Бі-Бі-Сі", але у підсумку поступились "Ворошиловграду" Сергія Жадана...

– Я й не сподівався на перемогу, бо вже якось вигравав цю премію. Щодо роману Жадана, то я його прочитав, бо читаю усе, що він пише. І це цікавий твір. Там є чудові сторінки. Але й роман Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" – неабияка подія. А оскільки Забужко видає романи не щороку, то я не мав сумніву, хто переможе. Успіх Жадана став несподіванкою. А загалом мене усі ці конкурси мало цікавлять. Єдина користь – реклама для книжки. Там, якщо придивитися, деякі автори організували для себе "читацькі" рецензії, а я якимось чином потрапив у фінал і без них.

– "Груші в тісті" містять багато історій про знаних людей, як ось про Грицька Чубая чи Олега Лишегу. Якою мірою ці оповідки є правдивими?

– Вигадок там немає. Однак це не мемуари, а оповідання з мого життя, де діють відомі особи. Поки що ніхто з них не заявляв свого протесту. На жаль, один із героїв щойно помер – це поет Ярослав Павуляк, з яким я пережив чимало цікавих пригод у 1970-х роках. Певна річ, що оповідання вимагають динамізму і подекуди доводилося ущільнювати події, інакше ця книжка за своїм обсягом наздогнала б Забужчин роман.

– У ваших творах жінка відіграє другорядну роль стосовно чоловіка: останній постійно використовує "прекрасну стать" для задоволення власної хіті. У вас ніколи через це не виникало конфліктів із затятими феміністками?

– Чому ні? Дехто навіть висловив своє обурення в друкованій формі. Є такі, що й не вітаються. Але я описував свої особисті відчуття і враження, не узагальнюючи. І якщо я когось використовував, то це було взаємно. Я написав правду, бо був такий період у житті, коли мене в жінках цікавило тільки одне місце. Інтелект у такому випадку лише на заваді. Але, якщо є жінки, яких у чоловіках цікавлять тільки гроші, то чому не може бути чоловіків, яких у жінках цікавить лише конкретне місце? А потім цей період минув, я зустрів свою Мальву Ланду, в якої все гармонійно.

– Отже, ви надзвичайно відверті? А чи могло би щось викликати у вас сором – у житті або у творчості?

– Якщо я скажу, що відвертий не до кінця, нікого не розчарую? Я не міг би написати таких сцен, які були в Олеся Ульяненка, де трапляються сексуальні акти між священнослужителями. Хоч і йшлося про московський патріархат, але я цього навіть читати не міг. А в житті трапляється чимало такого, про що писати не варто. Я про себе описую лише те, що може зацікавити нормального читача, а не збоченця. Хоча Роман Іваничук і вважає мене збоченцем, але він у своїх спогадах далеко не щирий. І не один я це помітив. Тобто збочення у нього теж присутнє, тільки в інший бік.

– Гадаю, не всі знають, що за книгами казок Юрія Винничука знято два мультфільми. Що це за казки і хто їх екранізував?

– Ці мультики є в Інтернеті: "Казка про поросятко" і "Метелик вивчає життя". Зняла їх Людмила Ткачикова. "Казку..." видав Іван Малкович, а "Метелик..." увійшов до книжки "Гопля і Піпля". Тепер є пропозиція писати цілий казковий серіал. І знову цим займеться Людмила, вона прихильник моєї творчості.

– Крім того, ви переклали дві книги чудового чеського письменника Богуміла Грабала: "Вар’яти" і "Як я обслуговував англійського короля". Плануєте ще якісь переклади?

– Нове доповнене видання "Вар’ятів" невдовзі вийде у видавництві Малковича. Також перекладаю з чеської довоєнного автора Ладіслава Кліму, казки Йозефа Лади і Йозефа Чапека, брата Карела. Перекладаю рідко, і лише тоді, коли це мені особисто подобається, бо заробити на цьому важко.

– Перейдемо до своєрідного краєзнавства. Ви є автором таких "красивих і корисних" книг, як "Кнайпи Львова", "Легенди Львова", "Таємниці львівської кави", "Таємниці львівської горілки". Звідки берете усю цю інформацію? Чи також містифікуєте, як колись з ірландським ченцем Ріангабаром або Роксоляною в гаремі?


– Боже борони. Це краєзнавчі книги, які існуватимуть вічно, доки вічним буде Львів. Якби я тут вдався до містифікації, то рано чи пізно це розкрилося б. Я містифікував у совєтський час, коли не мав змоги публікувати свої твори. Це був такий своєрідний протест проти режиму. Хотілося пошити декого в дурні. А тепер мені хочеться створити міф Львова, і я це роблю на основі джерел.

– Чи відчуваєте конкуренцію у популяризації рідного міста?

– Поки що такої конкуренції немає. Видають переважно документальні та історичні книги про Львів, а я пишу популярні. Дехто пробував теж написати щось популярне, але їхні книги малотиражні, а мої додруковують щороку. Нещодавно у Польщі видали "Кнайпи Львова" у розкішному виданні. "Легенди..." вийшли у Чехії, скоро буде і польське видання. Найпопулярнішими є "Легенди...", але ніхто вже жодних легенд не видасть, бо я перелопатив усе, де вони могли бути. Щоправда, кожне дерево має своїх паразитів. У мене вони теж є. І в Польщі, і в нас вигулькують типи, які сумлінно переказують те, що я написав.

– З одного боку, ви занурені у легенди, таємниці, а з іншого – як редактор "Post-Поступу" – обсервуєте сучасність. Не важко суміщати ці "іпостасі"?

– Я перетворив редагування газети на своє задоволення. Тому не ставлюся до цього, як до обов’язку. А обсервую лише те, що мене хвилює. Я цікавлюся політикою, новинами, намагаюся реагувати і тішуся, коли знаходжу відгук у читачів. Якби ми жили в цивілізованій країні, я політикою, звісно, не цікавився б.

– Як Юзьо Обсерватор ви полюбляєте гостро висловлюватися про політиків і митців. А як ставитесь до критики на власну адресу?

– Це про яку критику йдеться? Ту, що в коментарях від анонімів? Жодної іншої критики я щось не знаю. А анонімники нехай, як казав Тичина, "божеволіють, конають, нам своє робить". Коли я критикую "тушок", запроданців і російських прихвоснів, у коментарях мене проклинають і матюкають, але я задоволений, бо відчуваю, що поцілив у яблуко.

– Напевно, матюкають і за близьку до Андруховича та Рябчука "сепаратистську позицію"?

– Мені вже набридло жити у цій придуркуватій країні. До влади прийшли гопники, а від того, що їм на зміну прийдуть інші гопники, нічого ж не зміниться. Тому я й кажу: може, нам варто розділитися і пожити, як дві Німеччини? А коли-небудь зійдемося. З нас роблять лохів. Де, в якій країні можливе таке явище, як "тушки"? Після цього парламент повинні розпустити. Та й що це за парламент? Самі бізнесмени і пацани з кулаками. При владі ненависники усього українського, ЗМІ переважно в чужих руках, більшість губернаторів і мерів – не українці. Ми опинилися під пантофлею Росії, навіть не помітивши цього. Якщо так далі піде, то нам не лише історію, нам і мізки препарують.
Лілія ШУТЯК
Рейтинг:
(голосів: 1)
24-12-2010, 10:57
Коментарів 0 Переглядів 3953

Теги -
загрузка...
У Чернівцях міськрада не хоче, щоб Топорівці приєднувались до міської ОТГ
У міськраді мають намір відмовити Топорівській громаді в приєднанні до Чернівецької ОТГ
Хотіли підкупити прикордонників: у Чернівцях «на гарячому» затримали контрабандистів - фото
Злочинців затримали під час передачі 1200 євро посадовій особі прикордонного відомства
Популярне Коментують
• Новини
Ти гі…но, нє – ти: прийшов сторож і всіх вигнав. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події минулого тижня - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Готуйся до зими вчасно: котли Kronas подбають про тепло в оселі (на правах реклами)

Серпнева спека змушує думати про холод ледь не щомиті... А завбачливі так узагалі вже сьогодні замислюються про зимові морози! А й справді, чому б не обрати опалювальне устаткування прямо зараз?
Z-тариф від Київстар: скільки коштуватиме безлімітне спілкування та інтернет для буковинців? (новини компанії)

Жителі Буковини отримають тариф із необмеженим спілкуванням у мережі Київстар, безлімітний мобільний інтернет і 100 хвилин за кордон – лише за 55 грн.
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...