Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Здавалося б: де твоя імпотенція, а де – екзистенціальна філософія. Є однак велика підозра, що саме перша свого часу і дала, якщо в цьому випадку можна так сказати, поштовх другій. Тобто дала, звичайно, не безпосередньо, а через Сьорена К’єркегора, 155 років від смерті якого минуло 11 листопада.

Як на філософа, К’єркегор помер зовсім молодим, не дочекавшись жодного серйозного визнання, зате дочекавшись насмішок і репутації міського вар’ята. Не менш "чокнутим" за нього в очах жителів Копенгагена був хіба що Ганс Крістіан Андерсен (серед іншого – автор алегоричної казки про К’єркегора "Равлик і трояндовий кущ"). Але письменник Андерсен принаймні встиг за життя насолодитися всесвітньою славою, тоді як філософ К’єркегор за життя прославився лише у дуже вузьких колах, та й те – скандально розірваними заручинами з красунею Регіною Ольсен.

Щоправда, самого К’єркегора громадська думка не вельми цікавила: з юних літ він був переконаний у власній геніальності і, наприклад, вважав, що вже однієї з його перших книжок – "Страх і трепет" – досить, щоби зробити ім’я автора безсмертним. Коли ж покинута ним Регіна згодом вийшла заміж за свого колишнього вчителя і майбутнього губернатора Антильських островів Фріца Шлегеля, К’єркегор вислав маскулінно щасливішому супернику листа: "У цьому житті вона буде належати вам. В історію увійде поруч зі мною".

На перший погляд, усі ці "інтимні подробиці" можуть видатися недоречними у розмові про філософа. Вони й були б недоречними, якби йшлося про "об’єктивного" споглядального філософа гегелівського типу. Але саме за "об’єктивність", за вміння все на світі пояснити і, водночас, неспроможність нічого змінити в житті окремої людини К’єркегор і зненавидів споглядальну філософію гуртом. Йому не потрібна була професорська "мудрість", здатна довести, що його життєва катастрофа не суперечить закону достатньої підстави, він прагнув філософії, яка повернула б йому чоловічу силу і Регіну Ольсен.

Чи така філософія можлива у принципі? К’єркегор шукав її у Платона й Аристотеля, у Спінози і Канта, зрештою, у короля тодішніх філософів Гегеля – і всюди знаходив одне й те саме: заклик облишити дурні сподівання, ніби Бог скасує заради чиєїсь індивідуальної примхи споконвічні закони Всесвіту, і добровільно змиритися перед лицем необхідності, доки вона не продемонструвала своєї справжньої могутності. І раптом у максимальному напруженні всіх душевних сил К’єркегор усвідомив, що взагалі не там шукає.

Будучи плодом із дерева пізнання добра і зла, європейська філософія століттями намагалася звести до спільного знаменника віру і розум, релігію й етику, Бога й людину. І їй це вдалося. Але якою ціною? Чи людина завдяки цій філософії стала сильною, як Бог? Прямо навпаки: Бог став слабким, як людина. Бог виявився вписаним у систему законів природи і сам підпав під їхню юрисдикцію. У безодні приватного розпачу К’єркегор переживає прозріння: філософія бреше. Бог, який сам змушений схилятися перед необхідністю, Бог, який не може скасувати минулого і перетворити зроблене на незроблене, одне слово, Бог, для якого існує хоч щось неможливе, – це не Бог, а філософська абстракція, породжена паралізованою змієм свідомістю.

Відтак людина, яка прагне порятунку, а не пояснення своєї загибелі, повинна чимдуж втікати від дерева пізнання до дерева життя, від препарованого бога філософів до живого Бога Святого Письма. Трохи дивно, що К’єркегору (випускникові теологічного факультету) довелося з такими зусиллями прориватися до істин, відомих першій-ліпшій неписьменній бабці, яка регулярно відвідує церкву. Але саме тому, що він здійснив цей переворот у собі самотужки і, покладаючись на власний досвід, оголосив війну найвищим досягненням європейської спекулятивної думки, К’єркегор і став засновником екзистенціальної філософії, яка відкриває перед людиною можливість мислити в категоріях життя, а не жити в категоріях мислення.

Волаючи, мов самітник у пустелі, К’єркегор спробував привернути нашу увагу ось до чого. Ми, люди, навіть вважаючи себе віруючими, покладаємося в оцінці фактів на розум, а в оцінці вчинків – на етику. Розум наказує нам ототжнювати факти з істиною, етика втішає, що покірне прийняття долі – це і є мудрість. Але, запитує К’єркегор, хіба цього нас вчить Біблія? (Як сказав після обрання Януковича президентом України мій улюблений релігійний філософ Лев Шестов: "Це факт. Я вимушений визнати його. Але ніхто ніколи не зможе переконати мене в тому, що цей факт заслуговує на предикат істини". Хоча ні, Шестов, здається, сказав це з приводу Гітлера й аншлюсу Австрії. Ну, менше з тим).

Так от, хіба в Біблії не написано, що Адамів первородний гріх пов’язаний з пізнанням? Написано. І хіба Авраам узгоджував свої дії з етикою, коли вів єдиного сина на заклання? Аж ніяк. Але хто з них у підсумку виграв? Адама з усім його знанням Бог вигнав з раю, натомість Авраам здобув нагороду як на небі, так і на землі. Для К’єркегора це ключовий момент: Авраам силою "абсурдної" віри не лише привернув Божу любов, він ще й зберіг для себе вимоленого сина. Отже, доходить висновку К’єркегор, абсурду, а не мудрості цього світу, віри, а не розуму хоче від нас Бог.

Ця ж єдина внутрішня сила, здатна зрушити з місця гору, мала би повторно кинути в обійми К’єркегора кохану жінку. Але так і не кинула. Чому? Хтозна. К’єркегор не раз повторював, що йому треба здійснити останній "рух віри" – і Регіна знову буде його. З іншого боку, нещасний мислитель сам визнавав, що без насланих на нього мук плоті він "жив би звичайним світським життям", а відповідно, й не залишив би нам стільки (28 томів) пристрасних сторінок про віру і гріх, свободу і відчай, про свій страх, трепет і пошук сокровенного шляху до Бога. Можливо, всемогутній Бог просто вирішив, що робити з К’єркегора звичайного батька Регіниних дітей – надто легке завдання. І зробив його батьком екзистенціальної філософії.
Олександр БОЙЧЕНКО
Рейтинг:
(голосів: 1)
12-11-2010, 11:19
Коментарів 0 Переглядів 1252

Теги -
загрузка...
Популярне Коментують
• Новини
Не прив’єзаний Йван і «кума, ти жива». Блог Мостіпаки
Про головні події минулого тижня у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Перший Центр Дитячого Зору відкрив свої двері для маленьких чернівчан (на правах реклами)

У середу, 10 жовтня, на Соборній площі, 1, відкрився перший у Чернівцях Центр Дитячого Зору "Люксор Kids", що став довгоочікуваним поповненням у великій родині "Оптики Люксор"
Буковинцям пропонують автомобілі Renault в кредит на особливих умовах (прес-реліз)

Жителі Буковини мають змогу придбати нові автомобілі Renault на акційних умовах- від 1% річних.
ПриватБанк збільшив термін кредитування на придбання нових автомобілів до 7 років (прес-реліз)

Акційні умови кредитування на придбання нових автомобілів включатимуть в себе відсоткову ставку від 0,01% річних, аванс від 10% вартості авто та подовжений строк кредиту - 7 років
Апартаменти чистого повітря чекають на своїх мешканців (на правах реклами)

На околиці Чернівців, подалі від міської метушні, розташувався новий сучасний житловий комплекс "GARDEN HALL", який відрізняється зручним плануванням квартир, якістю будівництва і доступною ціновою політикою
Солодке задоволення у Чернівцях (на правах реклами)

А ви знали, що солодощі сприяють вашому щастю? Ні? Тоді мерщій до найсолодших місць у Чернівцях, що вразять не лише смаком десертів, але й їх естетичним оформленням.