Авто | Нерухомість |
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Шостий регіональний фестиваль комедії "Золоті оплески Буковини" ще триває, а головний висновок для себе я вже зробив. І що характерно: висновок цей виходить далеко за межі театрального мистецтва, бо стосується людського життя як такого. Отже, замолоду людині здається, ніби між добром і злом, між хорошим і поганим можна провести чіткий кордон. Замолоду людина схильна оцінювати явища навколишнього світу за простим критерієм: або на сто відсотків так, або ніяк. Тим часом зрілість на зміну цій абсолютній шкалі пропонує шкалу відносну: якщо наявність того чи іншого об’єкта спостереження – це краще, ніж його відсутність, то не гріх загалом оцінити весь об’єкт позитивно. Коротше: різні театри привозять на чернівецький фестиваль різного рівня вистави, але було б набагато гірше, якби вони їх не привозили.

Або взяти, до прикладу, жінок. "У мене є два жіночі ідеали. Якщо я не можу знайти свій шляхетний, сонячний ідеал, жінку, яка ділить зі мною вірно й прихильно мою долю, то не треба нічого половинчастого або безбарвного! Тоді я б радше хотів віддатися жінці без будь-яких цнот, без вірности, без милосердя. Така жінка у всій своїй егоїстичній величі – це теж ідеал". Так замолоду казав Северин – герой повісті Леопольда фон Захер-Мазоха "Венера в хутрі". Переглянувши виставу за цією повістю у виконанні Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької, максималіст (і мазохіст) Северин, очевидно, розкритикував би її – за ту ж таки "половинчатість". І, мабуть, по-своєму, по-молодечому мав би рацію. Та виникає питання: а чи могла вистава за найвідомішим твором Захер-Мазоха бути принципово кращою у сценічному сенсі цього слова? Трохи – так. Але принципово – сумніваюсь.

Тобто, може, й могла, якби автор інсценівки і режисер-постановник Таїсія Литвиненко "нахабніше" переписала першоджерело. Але вона цього – принципово – не зробила, оскільки хотіла донести до глядача саме текст Захер-Мазоха, а заразом і своє захоплення письменником та свою незгоду на стереотипне вживання його імені у парі з іншим "літературним збоченцем" – маркізом де Садом. Про це ж говорила після вистави й виконавиця головної ролі Альбіна Сотникова: "Ми не ставили за мету епатаж. Ми хотіли показати людям, хто такий Захер-Мазох, і що його твори варті уваги".

Матеріал про Захер-Мазоха, про його гіперболізовану любов до України, про його незаперечний літературний талант, а також про надто прямолінійне ототожнення його імені з мазохізмом та примітивність розуміння його героїв як хворих, що "отримують сексуальну насолоду від болю" – такий матеріал уже був минулого року на наших шпальтах, тож не будемо повторюватись. Заньківчани вирішили долучитися до процесу популяризації чудового письменника, і я буду останнім, хто наважиться їх за це сварити.

Глядачі однак залишали виставу зі змішаними відчуттями – і з ними теж важко не погодитись. То в чому тут справа? Розглянемо за порядком. До декорацій претензій немає. Гра акторів була радше не блискучою, але цілком пристойною. Лемківська пісня "А ти, дівча, як ся маш" у виконанні Мар’яни Садовської видалася мені мало дотичною до теми мазохізму, але про біду можна вважати, що вона створювала карпатський колорит, натякаючи на походження головного героя (зрештою, Мар’яну Садовську я готовий слухати за будь-якої нагоди або й без). Так чи так, а ці дрібниці не мали б суттєво зіпсувати загального враження від вистави. Як і той факт, що заньківчани грали свою п’єсу в рамках фестивалю комедії, а "Венера в хутрі" до таких навряд чи належить. Бо й трагедією вона також не є, а є характерним для Захер-Мазоха твором, у якому серйозне та сумне в міру розведені іронією та легким гумором.

А ось що справді заважало адекватному сприйняттю постановки – це суперечність між її камерним, інтимним характером (вистава призначена для малої сцени) та величезним залом, перед яким довелося виступати акторам. Особливо, якщо врахувати, що в цьому величезному залі завжди знайдеться десяток телефонних меломанів. (Це, до речі, одна з нерозгадуваних для мене таємниць світобудови: за рахунок яких внутрішніх резервів організму людина збирається "розгризти" складний літературний твір, якщо вона неспроможна зрозуміти навіть зверненого до неї кількома мовами прохання вимкнути свій мобільник?).

Та все-таки, гадаю, основна причина "недозадоволення" виставою – це сам "половинчастий" Захер-Мазох. Як сказано, він був чудовим письменником. Але – парадоксальним чином – попри свою "грайливість" і позірну театральність (для героїв Мазоха дуже важливими є певні правила гри, а для нього самого – мальовничий антураж) він був майстром не так фабули, як описів, не так динаміки, як статики. І тут уже нічого не вдієш. Є письменники, які тяжіють до музики: їм краще вдається рух. А є письменники, які тяжіють до живопису: їхня сила – у створенні застиглих образів. Жіль Дельоз взагалі вважав, що ця статичність, "підвішеність", уникання однозначної дії є своєрідним культурним кодом мазохізму. Львівський театр імені Заньковецької спробував максимально зберегти текст оригіналу – і поплатився відсутністю дії. А без неї півтори години тримати увагу п’ятсотголової публіки, налаштованої на комедію, – завдання для геніїв.

P.S. Не будучи спеціалістом у цій галузі, хотів би однак висловити одне несміливе побажання. Чомусь мені з образом Ванди-Венери не дуже в’яжуться колготки. Не кажучи вже, що їх у часи Захер-Мазоха, здається, взагалі не було, суто візуально ногам Альбіни Сотникової у відповідних мізансценах більше б пасували панчішки. Якось би вони активніше викликали у глядача мазохістські фантазії чи що...
Олександр БОЙЧЕНКО
Автор: Наталія Шморгун

Рейтинг:
(голосів: 1)
29-10-2010, 10:38
Коментарів 0 Переглядів 2764

Хвороба не відступає: скільки нових випадків COVID-19 виявили на Буковині за добу
На Буковині сьогодні одужало більше людей, ніж виявили нових інфікованих
На Буковині майже 500 школярів перебувають на самоізоляції
Із 382 закладів дошкільної освіти працюють 318 (83%), які відвідують 14 378 дітей
Минулої доби коронавірус забрав життя ще шести буковинців
У 6 померлих COVID-19 підтверджено, 2 – із підозрою
Популярне Коментують
• Новини












«Понавибирали, як завжди»
25 жовтня заледве 35% буковинців прийшли на дільниці. Очевидно, проголосувати у другому турі прийде ще менше людей
«Ти кін**ний, так само, як і твої діти»
Спостерігати за людьми та підслуховувати їхні розмови стало для мене звичайною справою
«Руденький хлопчик шукає люблячого господаря»
Часто бачимо на міських вулицях безпритульних собак і кішок,але здебільшого байдуже проходимо повз них
загрузка...
ЖК "Прем’єра" від забудовника AVVA Building Company визнано найбільш надійною новобудовою в Чернівцях за рейтингом незалежного проєкту за оцінкою надійності новобудов України Buildcontrol.
ЖК «Прем’єра» присвоєно найвищий індекс надійності у Чернівцях*
Лабораторія «МедЛаб» проводить аналізи на виявлення герпевірусних інфекцій*

Пропонуємо вашій увазі опис аналізів на герпевірусні інфекції, які виконуються в нашій лабораторії.
Не пропустіть вигідні пропозиції! У ТРЦ Depo’t Чорна п’ятниця – з 23.11.20 по 29.11.20 шалені знижки до -70%!*

Шопогліки, тримайтеся – з 23.11.2020 по 29.11.2020 у ТРЦ Depo’t шалені знижки до -70%!
Купуйте подарунки рідним завчасно зі знижками у фірмовому магазині-партнері побутової техніки «Bosch» у Чернівцях!*

У Чернівцях придбати оригінальну техніку всесвітньо відомої німецької марки Bosch можна у фірмовому магазині-партнері, який уже понад 10 років створює для вас нову якість життя
Зовсім скоро у Чернівцях відкриється приватний дитячий центр «Звичайне диво»*

25 листопада у Чернівцях відкривається дитячий центр "Звичайне диво"
5 випадків, коли кредит – справді ідеальне рішення*

Ідея Банк приготував нову пропозицію для нових клієнтів: кредит готівкою "На старт".