RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |
Молодий буковинець » у номері » культура, шоу-бізнес » «Червона рута» – одне з найкращих творінь українців у світі

Сорок років тому, 13 вересня 1970 року, на Театральній площі у Чернівцях вперше прозвучала "Червона рута" – пісня композитора Володимира Івасюка, що стала легендою.

А все почалося після підкорення 1969 року гори Ельбрус на Кавказі, коли Володимир Івасюк повернувся додому і ман­дрував Карпатами.

Письменник Михайло Івасюк, батько композитора, про цей період життя сина писав у своїй книзі "Монолог перед обличчям сина": "Володя записує народні пісні. Відвідує село Чортория, гостює в надзвичайно співучій родині Миколайчуків. Його чарують брати славнозвісного кіноактора Івана Миколайчука, записує від них чимало народних пісень, які ми часто виконуємо в родині. Ціною будь-яких зусиль йому хочеться знайти тлумачення поетичної загадки – червоної рути, яка зав’язла йому в серці…"

Розібратися із цією загадкою композиторові допомогла поїздка в липні 1970 року до села Розтоки на Путильщині. Володимир їхав разом з ансамблем танцю "Вітерець" Чернівецького палацу залізничників на зйомки фільму "Білий птах з чорною ознакою". Як розповіла кореспондентові "МБ" молодша сестра Івана Миколайчука Іванна Матіос, тоді якраз знімали сцену весілля.

Саме у Розтоках місцеві жителі розповіли Володимирові Івасюку легенду про червону руту, дивовижне гірське чар-зілля. У цьому селі й з’явився остаточний варіант тексту пісні.

Іванна Матіос добре пам’ятає той період, коли Володимир Івасюк написав "Червону руту". Адже її брат Іван Миколайчук та Володимир Івасюк були хорошими друзями. Познайомилися вони за досить делікатних обставин. Восени 1964 року в одній зі шкіл Кіцманя відбувся культурний вечір із танцями. Тоді подібні заходи могли тривати максимум до 21.00. І цей не був винятком. Вчителі пішли додому. Туди ж почимчикували зразкові учні. А більш збитошні вирушили на пошуки пригод. Серед них був і Володя Івасюк. Тинялися вони містечком, доки не натрапили у центральному парку на бюст Леніна. Вийшло так, що хлопці роз­кололи погруддя вождя. Зчинився великий скандал. Володю Івасюка разом із батьками затягали інстанціями. Але оскільки хлопець вже тоді проявив себе великим талантом, вчителі почали шукати підтримки у знаменитостей, щоби хлопця врятувати. Так і вийшли на Івана Миколайчука, зусиллями якого скандал вдалося втихомирити.

Відтоді Іван Миколайчук та Володимир Івасюк стали хорошими друзями. Володимир Івасюк часто приїжджав у гості до Івана в Чорторию.

Іванна розповідає, що під час таких візитів Івасюк часто говорив про музику.

– Народний фольклор Володя любив понад усе, – розповідає Іванна Матіос. – Коли приїжджав, постійно наспівував народні пісні, а згодом вже й власні. Та чомусь найбільше мені запам’яталося, як він співав "Червону руту".

Іванна розповідає, що одного разу Володимир Івасюк привіз до Чорториї записані народні пісні, які зібрав брат його батька. На той час чоловік помер, а Володимир хвилювався, як би не розгубити зібрану ним впродовж життя народну цінність. Зараз ці пісні знаходяться в дружини Івана Миколайчука народної артистки України Марії Миколайчук.

Іванна згадує, що востаннє бачила Володимира Івасюка у свій день народження.

– Мені тоді було 17. Святкувала день народження в Києві, – каже Іванна. – Саме тоді й приїхав зі Львова Володя і подарував мені рукопис "Балади про дві скрипки" – це були і ноти, і текст.

Жінка досі зберігає рукопис як добру згадку про друга їхньої сім’ї Володимира Івасюка.

Проживає Іванна Матіос у Роз­токах, де Володимир і створив легендарну пісню. Каже, що тут Володимир затримався недовго – проїздом на два дні. Але цього часу вистачило для того, щоби він почув легенду про чар-зілля та написав текст "Червоної рути".

Мабуть, Володимир дуже вподобав собі це село на Путильщині. Бо коли 1975 року вирішили зняти фільм "Пісня завжди з нами", в якому Софія Ротару виконувала шість пісень Івасюка, для зйомок обрали саме Розтоки.

"Камертон доброго настрою" – пропуск "Червоної рути" у світ

13 вересня 1970 року "Червона рута" вперше прозвучала в прямому ефірі Чернівецького телебачення у програмі "Камертон доброго настрою". Транслювали програму на всю Україну. Головним режисером Чернівецького облтелерадіокомітету тоді був Василь Селезінка (зараз заслужений діяч мистецтв України, – авт.). Разом зі звукорежисером Василем Стріховичем вони робили програму "Камертон доброго настрою".

Нині Василь Селезінка по-особливому згадує Володимира Івасюка:

– Він був тихим та скромним хлопцем. Але саме ця скромність і прикрашала його. Володимир Івасюк багато встигав робити одночасно. Він навчався та активно займався творчістю. З нього був чудовий співак. Він першим виконував свої пісні "Червона рута", "Водограй", а потім із Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком виконував їх у Москві на заключному турі телевізійних конкурсів "Пісня-1971" і "Пісня-1972".

За словами В. Селезінки, тоді пророкували краще майбутнє пісні Івасюка "Водограй".

– Я ж, вперше прослухавши "Водограй" і "Червону руту", сказав, що "Червона рута" стане хітом, – зауважує пан Василь. – Так і сталося.

Коли Володимир Івасюк запропонував показати "Червону руту" та "Водограй" в передачі "Камертон доброго настрою", з’ясувалося, що нікому виконати жіночу партію, бо всі роз’їхалися на літні канікули. Тому запросили володарку чудового сопрано, вчительку музичної школи та подругу композитора Олену Кузнецову. Записували вони "Червону руту" протягом двох тижнів. Олена Кузнецова була росіянкою, і багато хто дивувався, чому саме росіянка має співати українську пісню. Проте сам Володимир ніколи не пошкодував про те, що довірив виконання нині знаменитого шлягеру Кузнецовій. І коли одного разу на знак вдячності Івасюк подарував Олені золотий перстень, тихо сказав: "Так добре з тобою співати. Відчуття польоту..."

Нині Олена Кузнецова, як і раніше, живе у Чернівцях та працює педагогом з вокалу.
В одному з інтерв’ю Олена згадувала, що напередодні запису пісні Володя і звукорежисер Василь Стріхович прийшли до неї додому опівночі. Бо студія весь день була зайнята і записувати "Червону руту" могли лише так пізно. Працювали усю ніч. А під ранок усією компанією пішли відсвяткувати цю подію у парк.

Виступ Володимира Івасюка та Олени Кузнецової на Театральній площі у програмі "Камертон доброго настрою" пригадує сестра Володимира Галина Івасюк-Криса:

– Здавалося, що половина медінституту і половина Чернівців зібралися тоді на площі, слухаючи своїх студентів.

На свято 40-річчя пісні приїхала Катерина Ющенко

Через 40 років після першого виконання "Червону руту" знову співали на Театральній площі. У неділю тут відбувся концерт, присвячений річниці першого виконання найпопулярніших пісень Володимира Івасюка. А в музеї Володимира Івасюка від­крили фотовиставку "Володимир Івасюк – фотомайстер". На відкритті виставки побувала дружина екс-президента України Катерина Ющенко. Вона сказала, що пісня Володимира Івасюка "Червона рута" є одним із найкращих творінь українців у світі. Екс-перша леді подарувала музею величезний дерев’яний таріль із зображенням квітів червоного кольору та птахів, а також дерев’яну писанку з буковинським орнаментом.
– Таріль розмалювали художники Петриківського розпису, – зазначила вона. – А малюнок символізує первинний текст "Червоної рути", де згадувалися квіти та птахи.
Марина КОРПАН

Легенда про червону руту
…У гуцульського майстра-різьбяра Бербенюка росла донька Анничка. Вже й на порі стала. А що старий майстер був удівцем, то він ревно оберігав доньку від зазіхань легенів, боявся видати заміж в інше село і залишитися самотнім.
Вона ж покохала Василя із сусіднього села. Вони почали крадькома зустрічатися.
Одного разу старий майстер, тільки-но Анничка вийшла з хати, крадькома пішов за нею. Коли молодята зустрілися на краю крутого кам’янистого схилу і припали одне до одного в поцілунку, Бербенюк вийшов зі своєї криївки та пішов до них. Злякалися молодята. Дівчина вивільнилася з обіймів легеня і кинулася бігти вниз крутим схилом.
– Анничко, там круто! – у страху і розпачі закричав батько. Та було пізно: дрібне каміння ковзнуло під ногами дівчини, і вона полетіла в прірву. Гори підхопили той вигук Василя і ніби зітхнули глибоко: "Там круто… круто… руто… руто… о-о-о!" Засумував хлопець, сів на плескатий камінь і жалібно заграв на своїй скрипці. А гори ніби зітхнули, і вчувся в тім зітханні знайомий голос: то Анничка радила йому нарвати жовтого листя з найближчого кущика, зварити відвар і напитися.
Замовкла і скрипка. Хлопець нарвав листя з того кущика та зробив так, як радив рідний голос. Напився тричі відвару з листя і все забув. Запам’ятав єдине слово – "рута".
За карпатськими переказами, раз на десять років той жовтий кущ квітів рути цвіте червоним. І якщо знайти таку квітку, можна причарувати того, кого кохаєш. 
16-09-2010, 15:22
Коментарів 0 Переглядів 10 160

Теги -
Врятував десятки побратимів: буковинець під обстрілами вивозив товаришів із передової


Андрій Дробко служить водієм батальйону буковинської тероборони


92-річний Аркадій Мардар із Кельменців на все життя запам’ятав ті страшні моменти

На мітинг-реквієм прийшло чимало містян
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

На мітинг-реквієм прийшло чимало містян


«Зараз найгостріша фаза». Блог Ігоря Буркута
Зараз найактивніша фаза російсько-української війни, яка розпочалася ще у 2014 році
Чому всі заздрять українцям? Блог Ярослава Волощука
Не знаю, чи робив хтось дослідження, хто у світі найбільше задоволений своєю владою
ВІДЕО Переглянути все відео

Провайдер INTELEKT пропонує декілька надійних способів залишатися онлайн незалежно від перебоїв з електропостачанням.

Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.

22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".

В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.