Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Цікаво, чи нинішні підлітки також ховаються з книжками Мопассана від батьківських очей? Навряд чи. Тобто, може, й ховаються, але радше не з книжками. А ось у часи моєї пізньорадянської юності цей скандально-блискучий автор слугував "просунутим" читачам перехідного віку за одного з головних провідників до таємниць дорослого життя. Не можна сказати, ніби нам його забороняли читати: просто, як відомо, в СРСР сексу не було, а в Мопассана він був, тому, наприклад, роман про чоловіка-повію "Любий друг" або численні новели про жінок тієї ж професії наші батьки зараховували до категорії "підростеш – прочитаєш".

Репутація Мопассана була (та й залишається) не те, щоб поганою, але якоюсь двозначною. З одного боку, його письменницький талант є беззаперечним, що однаково визнавали та продовжують визнавати і читачі, і критики, і колеги-письменники. За життя Мопассан досяг слави і гонорарів поп-ідола, переслідуваного натовпами готових на все шанувальниць, після смерті перетворився на класика французької новели, про якого Сомерсет Моем прямо сказав: "Я вважаю його найкращим новелістом ХІХ століття". Прозаїком найвищого світового рівня називали Мопассана також Тургенєв і Толстой, Цвейг і брати Манни, Голсуорсі і Драйзер… З іншого боку – геркулесівські сексуальні розваги, нескінченні борделі, спокушені заміжні аристократки, позашлюбні діти, ефір і гашиш, кокаїн і морфій, сифіліс і жалюгідна смерть у божевільні.

Задля справедливості треба сказати, що сам письменник був категорично проти "роблення слави" на скандалах: "Якщо колись я стану такий відомий, щоб допитливі нащадки зацікавилися таємницями мого життя, то від самої лише думки, що тінь, де я ховаю своє серце, буде освітлена друкованим словом – усіма цими викриттями, посиланнями, коментарями – наганяє на мене страшну нудьгу й нездоланний гнів… Усе, що я пишу, віддане читачам, критиці на їхній суд і цікавість, однак я волію, щоби все, що стосується мого життя і моєї особи, не було розголошено". Що ж, не бажаючи накликати на себе потойбічний "нездоланний гнів", не розголошуватиму подробиць Мопассанового життя і я. Нагадаю лише, що сповнений цих подробиць біографічний роман Армана Лану "Любий друг Мопассан" давно існує в українському перекладі.

Тим часом – творчість. "Я увійшов у літературне життя, як метеор, і покину його, як блискавка", – сказав якось письменник. Так і сталося. Від моменту публікації першої Мопассанової новели "Пампушка" до цілковитої втрати ним працездатності минуло заледве десять років. За цей час він написав шість романів, майже триста новел і близько чотирьох сотень більш-менш журналістських текстів. Не єдиним, але найважливішим вчителем – сказати б, літературним батьком Мопассана – був Гюстав Флобер. Старшим літературним братом – Еміль Золя. На тлі цих двох реформаторів французької прози у Мопассана ніби й немає нічого нового. Зате він зумів так гармонійно синтезувати їхні впливи, увібравши все цінне і відкинувши все, на його думку, зайве, що в підсумку перевершив обох. Флобер відкрив перед французькою літературою нові психологічні й стилістичні горизонти, але так захопився проблемою естетичної досконалості, що "пересушив" свої твори, і вони стали важкостравними. Золя розробив натуралістичну концепцію спадкової залежності і писав легко, але надто багато й квапливо, тож до художньої довершеності його романам зазвичай далеко. Мопассанові вдалося знайти золоту середину і поєднати легкість Золя з точністю й глибиною Флобера.

Як це найчастіше буває, починав Мопассан із віршів, але особливих вершин у поезії не здобув. Здобув натомість у новелістиці, за яку його передусім і цінують на батьківщині. "Я повернув Франції смак до новели", – говорив письменник і абсолютно мав рацію. Трохи спрощуючи, цей успіх можна пояснити так: Мопассан застосував до жанру новели літературну теорію свого вчителя Флобера, яку той намагався втілити в романах. За іронією долі, теорія ця, заснована на принципі авторського невтручання, "наукової" об’єктивності й опосередкованого психологізму, до складного й багаторівневого жанру роману не дуже пасувала. До новели ж вона підійшла ідеально. І не просто підійшла, а піднесла цей – початково анекдотичний – жанр до рівня "високої" літератури. Зберігши такі традиційні новелістичні риси, як лаконічність, напруженість сюжету і несподіваний фінал, Мопассан збагатив новелу ненав’язливим психологічним аналізом і змусив читача мовби самостійно доходити потрібних йому – Мопассанові – висновків.

Згадати хоча б ту ж хрестоматійну "Пампушку". Час дії – франко-прусська війна. В одному диліжансі з Руана до Гавра їдуть десятеро осіб – певний зріз французького суспільства: аристократ, фабрикант і виноторговець із дружинами, політик-демократ, дві черниці і повія на прізвисько Пампушка. В дорозі диліжанс затримує прусський офіцер. Його вимога – ніч із Пампушкою, і тоді всі зможуть їхати далі. А ні, то ні. Кілька днів Пампушка відмовляється, вважаючи ганьбою для себе поступитися окупантові. І кілька днів добропорядні пані й панове разом із благочестивими черницями вмовляють її зробити це – не заради пруссака, а заради них. Врешті-решт Пампушка приносить себе у жертву справі спільного порятунку. Та щойно вона переспала з прусським офіцером, як відпущене на волю товариство замість вдячності з огидою відвертається від неї. Мопассан не висловлює своєї думки з приводу зображених подій, але, гадаю, із самого розвитку сюжету читач і так легко здогадується, де насправді в цій новелі проститутки, а де порядна людина. До речі, професійні повії та інші "низи суспільства" дуже часто у фіналі Мопассанових творів виявляються значно людянішими і більш гідними поваги, ніж ті, хто мав би бути шляхетним за походженням чи статусом.

А ще, як правило (звісно, не без винятків), жіночі образи у Мопассана є виразно "позитивнішими", ніж чоловічі. І причина тут не лише у своєрідній вдячності письменника протилежній статі, яку він добре знав і послугами якої ненаситно користувався. Причина – у загальній життєвій філософії, згідно з якою природа і суспільство становлять чітку антагоністичну пару. До суспільства – зокрема під впливом трагічного песиміста Артура Шопенгауера – Мопассан ставився з неприхованою зневагою, тоді як природу в усіх її проявах обожнював. Логічно (як на ХІХ століття), що відповідальними за потворність суспільства в очах Мопассана були чоловіки, натомість жінки виступали органічною частиною або й уособленням природи, як це бачимо у художньо найвдалішому його романі "Життя". І не так важливо, що герой "Любого друга" Жорж Дюруа, на перший погляд, виграє свою битву за місце під суспільним сонцем, а героїня "Життя" Жанна де Во зазнає постійних втрат і розчарувань. Бо у віддаленішій перспективі перемоги Жоржа все одно рано чи пізно загубляться у непролазних лабіринтах людської марноти, а поразка Жанни, навпаки, обернеться залученням до споконвічних законів буття.

Чи Гі де Мопассан справді саме так розумів двох своїх найвідоміших героїв? Не знаю. Знаю лише, що суспільство з усіма його вадами досить швидко поглинуло Мопассана-людину, але Мопассан-письменник встиг залишити по собі не одну сотню сторінок, які пережили його, переживуть і нас із вами.
Олександр БОЙЧЕНКО
Рейтинг:
(голосів: 1)
6-08-2010, 10:37
Коментарів 0 Переглядів 3398

Теги -
загрузка...
Популярне Коментують
• Новини
Не прив’єзаний Йван і «кума, ти жива». Блог Мостіпаки
Про головні події минулого тижня у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Перший Центр Дитячого Зору відкрив свої двері для маленьких чернівчан (на правах реклами)

У середу, 10 жовтня, на Соборній площі, 1, відкрився перший у Чернівцях Центр Дитячого Зору "Люксор Kids", що став довгоочікуваним поповненням у великій родині "Оптики Люксор"
Буковинцям пропонують автомобілі Renault в кредит на особливих умовах (прес-реліз)

Жителі Буковини мають змогу придбати нові автомобілі Renault на акційних умовах- від 1% річних.
ПриватБанк збільшив термін кредитування на придбання нових автомобілів до 7 років (прес-реліз)

Акційні умови кредитування на придбання нових автомобілів включатимуть в себе відсоткову ставку від 0,01% річних, аванс від 10% вартості авто та подовжений строк кредиту - 7 років
Апартаменти чистого повітря чекають на своїх мешканців (на правах реклами)

На околиці Чернівців, подалі від міської метушні, розташувався новий сучасний житловий комплекс "GARDEN HALL", який відрізняється зручним плануванням квартир, якістю будівництва і доступною ціновою політикою
Солодке задоволення у Чернівцях (на правах реклами)

А ви знали, що солодощі сприяють вашому щастю? Ні? Тоді мерщій до найсолодших місць у Чернівцях, що вразять не лише смаком десертів, але й їх естетичним оформленням.