"Щастя"
США, 1998
Режисер – Тодд Солондз
У ролях: Джейн Адамс, Джон Ловітц, Філіп Сеймур Хофман, Лара Флін Бойл, Синтія Стівенсон
Тривалість 134 хвилини.
Сюжет стрічки відсилає до п’єси Чехова "Три сестри", а стиль, безперечно, до Вуді Аллена. Тим паче, що в останнього також є хрестоматійний фільм на цю тему – "Ханна та її сестри". Можливо, про таке "наслідування наслідування" не варто було б і згадувати, якби у Солондза не вийшов такий чудовий фільм. Він руйнує стереотипи про родинні та міжлюдські стосунки значно рішучіше і жорсткіше за Аллена. Він більш безжальний щодо своїх героїв та глядача, але при цьому не переходить межу між сатирою і "чорнухою".
Хоч фільм і називається "Щастя", йдеться у ньому про відсутність такого. Всі герої (як загалом позитивні, так і різко негативні) об’єднані жахливою внутрішньою самотністю, але все ж таки намагаються знайти щастя. Це і залишає простір для комедії.
"Смерть на похороні"
Велика Британія, 2007
Режисер - Френк Оз
У ролях: Метью МакФедьєн, Руперт Грейвз, Дейзі Донован, Кріс Маршалл, Джейн Ешер
Тривалість 86 хвилин.
Шанована англійська родина збирається із сумного приводу – оплакати свого померлого родича. Всі щиро шкодують про смерть володаря кришталево чистої, на їхню думку, душі. Проте події розгортаються таким чином, що покійний постає перед своїми родичами у геть несподіваному ракурсі. Скандальні подробиці біографії померлого погрожує оприлюднити шантажист, і благородна родина майже готова пристати на всі його умови. Але низка кумедних випадковостей руйнує всі плани та наміри як самого шантажиста, так і його жертв. Цей фільм - для шанувальників справжнього англійського гумору, і глядачам, звиклим до американських комедій, можливо, не сподобається. Тож для них є однойменний римейк цієї стрічки, знятий торік у США.
"Сенс життя за Монті Пайтоном"
Велика Британія, 1983
Режисер – Тері Джонс
У ролях: Грем Чепмен, Джон Кліз, Тері Гілліам, Ерік Айдл
Тривалість 84 хвилини.
Фільм фактично складається з набору скетчів, у яких із фірмовим "монтіпайтонівським" гумором, замішаним на сатирі та цинізмі, обговорюються суперечливі та дражливі теми. Це секс, висока народжуваність у країнах третього світу, релігійні питання, національна нетерпимість, погляд церкви на контрацепцію… В англійському суспільстві більшість із цих тем ще й досі можна обговорювати лише у дуже вузькому колі дуже близьких людей. А на початку 80-их винесення всього цього на широкий екран (нехай навіть під прикриттям гумору) сприймалось як неабияка сміливість. Стрічку розбито на такі собі розділи, кожен з яких описує певний етап людського життя: народження, навчання, служба в армії, зрілий вік, похилий вік, смерть і потойбічне життя.
