Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Поет, прозаїк, есеїст, автор численних книжок з історії Уладзімір Арлов народився у рік смерті Сталіна в прадавньому білоруському Полоцьку. Закінчив історичний факультет Мінського державного університету, працював учителем історії, журналістом, редактором у видавництві "Мастацкая літаратура", звідки був звільнений з політичних мотивів після приходу до влади Алєксандра Лукашенка. Твори Арлова перекладено більш як двадцятьма іноземними мовами. У Чернівцях білоруський письменник побував разом зі своїм українським колегою і перекладачем Олександром Ірванцем у рамках фестивалю "Білоруська весна- 2010".

Мова андеграунду

– Певна частина українців заздрить добробуту білорусів, іншій частині Білорусь слугує прикладом того, як народ може втратити свою мову, культуру та ідентичність. Яке з цих уявлень ближче до істини?

– Матеріально білоруси живуть трохи краще за українців. Але треба розуміти, що збудована Лукашенком закрита модель економіки в сучасному світі довго залишатися ефективною не зможе, і тоді почнуться великі проблеми. А з мовою ситуація вже трагічна. Відбулося масове закриття білоруськомовних шкіл. Людям нав’язували думку, що випускники таких шкіл є не зовсім повноцінними порівняно зі своїми російськомовними однолітками. Дійшло до того, що в деяких містах отримати освіту рідною мовою стало взагалі неможливо: там просто немає жодної білоруської школи. Те саме – з вищими навчальними закладами. Виступаючи перед викладачами й студентами одного з білоруських вишів, Лукашенко заявив, що білоруська мова є непридатною для висловлювання наукових понять та абстрактних ідей: для цього, на його думку, є лише дві мови – російська й англійська. У такому ж стані й наші ЗМІ. Одного "прекрасного" дня все білоруське телебачення раптом перейшло на російську мову. Внаслідок цього формується міф, ніби білоруською розмовляють або "колгоспники", або митці й опозиціонери.

– Вражаючі результати – як на чотирнадцять років існування російської мови у статусі "другої державної". А чи є якісь надії виправити ситуацію?

– Найгірше, що багато дітей позбавлено можливості чути живу мову. Навіть опановуючи білоруську, вони соромляться розмовляти нею, бо, наприклад, не вміють правильно розставляти наголоси у словах. Проте я б не сказав, що ми пройшли "точку неповернення". Все-таки функціонують напівпідпільні білоруськомовні школи, і головне, що люди приходять туди свідомо, за власним бажанням. На особистому рівні я за останні десять років не зустрічався з проявами агресії з приводу білоруської мови. Радше навпаки: кілька разів таксисти не брали з мене грошей за поїздку лише тому, що я звертався до них білоруською. Загалом усі білоруси розуміють білоруську мову. Щоправда, вона перебуває в анде­-граунді, як, скажімо, рок-музика. Нашим гуртам у Білорусі не дають для концертів нормальних сцен. Тому вони змушені виступати у приватних квартирах. Хоча за кордоном ці групи збирають величезні аудиторії.

– Чи можливий, на Вашу думку, в Україні "білоруський варіант"?

– Гадаю, повною мірою – ні. На значній частині території вашої держави більшість населення розмовляє українською мовою, плекає національні традиції, зрештою, у вас є цілком українська Західна Україна. Натомість у нас просто не було білоруської Білорусі.

У комплекті з Лукашенком

– Які у Вас стосунки з владою?

– Стосунки не склались як такі. Мої проблеми на цьому грунті почалися ще за студентських есесерівських часів, коли я опублікував перші твори у сам­видавних альманахах "Блакітни ліхтар" та "Мілавіца". Під час іспиту з історії партії викладач поставив мені "задовільно". Оскільки я претендував на червоний диплом, то наважився запитати, у чому причина такої низької оцінки. Викладач сказав так: "Ви добре відповідаєте, але самі не вірите в те, що говорите". Були й інші комічні ситуації. Уже як члена Спілки письменників мене викликали на допит через підозру, що на моїй квартирі проводились… підпільні аборти. Я розумію, якби закинули, наприклад, самвидавівську діяльність, бо в той час ми справді передруковували різні важкодоступні твори. Але ж аборти!

– Чи існує у нинішній Білорусі список заборонених літераторів?
– Не те щоб заборонених, але існують списки митців, яких небажано друкувати і влаштовувати з ними зустрічі. Той, хто порушує цю негласну заборону, ризикує наразитися на серйозні проблеми. Інколи доходить до абсурду. Так, шкільна програма рекомендує мої твори для позакласного читання, але водночас я входжу до переліку "ненадійних" письменників. Одна вчителька, яка хотіла організувати зі мною зустріч, за день до її проведення змушена була скасувати цей захід на вимогу ке­рівництва.
– А одну із Ваших книжок, "Звідки наш рід", навіть заарештували…
– Письменник повинен лише радіти, коли його книги здобувають свою цікаву долю. З тим арештом був ще такий веселий момент: невдовзі після нього у Словаччині вийшла інша моя книга – "Країна Білорусь", гарна, добре оформлена. І ось якось до директора однієї центральної білоруської книгарні, де її продавали, заходять двоє чоловіків відповідної зовнішності й запитують: "У вас є книга Арлова "Країна Білорусь"?". Директор шокований, адже нещодавно мав клопіт із попередньою моєю книгою. А ці "книголюби" кажуть: "Нам потрібно 50 примірників "по безналу". Директор полегшено зітхає, бо коли конфісковують, то ні "по налу", ні "по безналу" не платять. І ті люди купили книгу, а Лукашенко потім дарував її переможцям міжнародних студентських олімпіад у комплекті з медалями, дипломами та збіркою своїх промов.
Хто кому цікавий

– Що можете сказати про сприйняття білоруської літератури у світі?

– Перш за все скажу, що вона цікава Європі. Упродовж останніх кількох років вийшли антологія білоруської поезії литовською мовою, тритомна антологія білоруської поезії польською, антології білоруського оповідання знову ж польською та чеською мовами. Наразі готується італійською – і це лише кілька прикладів.

– А чи можна вважати білоруською літературу, яка пишеться в Білорусі і про білоруські реалії, але російською мовою?

– Це спірне питання, і ми серйозно обговорювали його на якомусь круглому столі. Для мене по-справжньому білоруським є лише текст, написаний білоруською.

– Наскільки відома в Білорусі сучасна українська література? І хто з українських авторів імпонує Вам?

– Досить відома, про що свід­чить уже кількість перекладів. Давно і багато перекладений Юрій Андрухович. Особливо популярними у нас є його роман "Московіада" та есеїстка, з’явилась навіть книга вибраного. Двічі видавався роман Оксани Забужко "Польові дослідження з українського сексу". Також виходять цілі альманахи, присвячені українській літературі. Мені найбільше подобаються Сашко Ірванець, той-таки Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець, Сергій Жадан. До речі, його роман "Депеш мод" і деякі вірші також перекладені білоруською. Непогане враження справив "Культ" Любка Дереша. Окрім того, подобаються вірші Мар’яни Савки, які я свого часу перекладав білоруською. Рідко буває, що чоловік береться перекладати жіночу літературу. Проте її тексти справді мене зачепили.

– Не хочете поділитися якимись поетичними секретами? Як народжуються Ваші вірші?

– По-різному. Наприклад, вірш про трьох подорожніх ("Падарожнікі") мені наснився. Прокинувшись вранці, я його побачив перед очима, ніби кліп. Інший текст народився в автобусі, який повільно повз під гору. Також мої вірші можуть народжуватися із запаху. Це може бути, наприклад, тонкий аромат парфумів незнайомки, випадково схоплений у місті. Нерідко поштовхом стають і містичні речі, мабуть, пов’язані з моєю бабусею-відьмачкою.

– На закінчення, може, трохи легковажне запитання. Як Ви любите відпочивати?

– У моїх жилах тече циганська кров. Звідси – непереборне прагнення зміни місць і схильність до авантюризму. Але я зовсім не люблю літати, мені подобається проводити час у потягах, бо там можна думати і писати. Сьогодні Європа є не так спільнотою країн, як су­куп­ністю міст, принаймні – для мандрівника. Я люблю Іспанію, але в образі Барселони (це місто, до якого постійно хочеться повертатись). Мені подобається Англія, але це передусім Лондон. В Україні найбільше вразили Львів і, звичайно, Чернівці. Я був тут двадцять років тому, і за цей час місто значно змінилося на краще. Не так впадають у вічі пошарпані будинки і не так часто наштовхуєшся на сірі обличчя людей, заклопотаних економічними негараздами. Та все-таки найкомфортніше я почуваюсь удома, в рідному Полоцьку. 
Лілія ШУТЯК
Рейтинг:
(голосів: 1)
4-06-2010, 13:07
Коментарів 0 Переглядів 1915

Теги -
загрузка...
У Чернівцях група мешканців заблокувала депутатам вихід із сесійної зали
Люди обурені ухваленою міськрадою програмою "Комфортне місто", з якої депутат Ковалюк вилучив фінансування низки об’єктів
У Чернівцях ринку депутата Чинуша хочуть продовжити оренду землі на 15 років з правом будівництва
Два роки тому міськрада не змогла ухвалити таке рішення під тиском підприємців "Ринку Буковинського", які пікетували ратушу
Популярне Коментують
• Новини
Міша на допиті і марення біженця з польської дучки. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Літній відпочинок для дітей: 5 таборів поблизу Карпат, де вашій дитині сподобається (на правах реклами)

Що може бути веселішим, ніж літо, проведене разом зі своїми однолітками у таборі відпочинку. До вашої уваги пропозиції 5 таборів літнього відпочинку для дітей
День святого Валентина: 7 ідей подарунків від магазинів у Чернівцях (на правах реклами)

Напередодні Дня святого Валентина усі закохані перебувають у пошуках найкращих подарунків для своїх половинок, намагаючись приготувати приємний сюрприз, здивувати, привернути увагу, перевірити почуття, створити романтичний настрій або зробити пам’ятний і незабутній дарунок
"Kuzenko dental studio" – сучасна стоматологія, що подбає про ваше здоров’я! (на правах реклами)

Здорові зуби – одна із запорук хорошого самопочуття. Однак багато людей нехтують візитом до стоматолога. Тому несвоєчасне виявлення проблеми призводить до руйнування зубів, які стають джерелом інфекції