Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
У мене завжди особливу зацікавленість викликав перегук між культурами, між окремими представниками однієї й тієї самої культури, а понад те – між представниками різних культур, конфесій, мовних середовищ. Усе це ніби підкріплювало мою впевненість у справедливості твердження, що ідеї носяться в повітрі і передаються, як віруси, крапельним шляхом.

Передусім у цьому аспекті мало би сенс не оминути увагою звернення єврейських поетів і прозаїків різних поколінь до творчості, ба й до постаті Тараса Шевченка. Сам факт цієї непроминущої зацікавленості, з одного боку, ніхто не може заперечити, а з іншого, він ставить перед нами питання: а чому саме Шевченко? Адже, ніде правди діти, в його творах можна іноді надибати й окремі вирази, та й цілі великі шматки, котрі небезпідставно трактуються як антисемітські – досить згадати принаймні деякі місця з поеми "Гайдамаки". Так, можуть заперечити мені, але ж тут поет описує реальні історичні події.

Так, відповім я запереченням на заперечення, але ж у цих описах історичних подій відчутна неприхована симпатія саме до коліїв.

До честі єврейських літераторів, які писали їдишем як за дореволюційних часів, так і за радянської влади, слід сказати, що вони спромоглися вивищитися над цими етнічними образами й несправедливостями, не зводити порахунків, а зрозуміти, що люди поділяються не лише на євреїв і антисемітів, а вододіл цей пролягає на багато глибше. Вони зрозуміли, що український народ, виразником чийого найзаповітнішого і виступив Тарас Григорович Шевченко, був так само гнобленим, як і єврейський, що долі цих двох народів, котрі жили поряд, ніби у спільній комунальній квартирі або хаті на дві половини, переплелися настільки, що тому, хто намагався би розплутати, довелося б рубати по живому. І, певне, тому саме Шевченко став для єврейських письменників тим автором, твори якого найохочіше перекладались їдишем, на кого оглядалися, посилалися, з чиєю долею – людською й письменницькою – порівнювали власну.

Не знаю, чи всім відомий факт, що 1939 року побачив світ том поем Шевченка, любовно перекладений видатним їдишським поетом Давидом Гофштейном. А Давид Бергельсон (так він же прозаїк! – зауважують мені. – То й що?), так от, Давид Бергельсон чудово переклав Шевченків "Заповіт". І звернення Мані Лейба до творчості Шевченка у щемливому ностальгійному вірші "Ніжин", написаному у вимушеній еміграції:

"Як там у Шевченка в "Думі" –
Соловейко не дає...", –
не домислене перекладачкою, а відтворене за оригіналом майже дослівно. І Самуїл Галкін по приїзді до української столиці, яка на перших порах видається йому містом ледь не ворожим, принаймні чужим і незнайомим, відчув свою спорідненість із ним, побачивши у вікні одного з будинків портрет Шевченка, бо вже знав про нього – і як про народного поета, і як про художника, і відчував близькість своєї долі хлопчиська з бідної містечкової сім’ї до долі українського хлопця-кріпака, котрий став видатним поетом. Годі й казати про часи великої війни, коли пліч-о-пліч воювали також українські та єврейські поети – як у військових частинах, так і в партизанських з’єднаннях, часто саме на території окупованої України. І ті, й інші чудово розуміли значення титанічної постаті Тараса Шевченка для підтримання духу опору незламного народу. І недарма герой вірша Мойсея Хащеватського "Партизан Тарас", полонений фашистами, називає себе Тарасом Шевченком, саме в його долі – людській і творчій – черпаючи сили для моральної відсічі нелюдам.
Читала оце зараз книгу спогадів про геніального українського перекладача Миколу Лукаша, який – факт достатньо відомий – вільно володів як їдишем, так і івритом, вивчивши ці мови ще в дитинстві, у рідному Кролевці. Певний час він у Києві жив у комунальній квартирі письменницького будинку на вул. Коцюбинського, поділяючи її, цю квартиру, з сім’ями української поетеси Тамари Коломієць і єврейського прозаїка Ісака Кіпніса. Так от, один із авторів спогадів оповідає, що колись прийшов до Лукаша, а того вдома немає. Двері відчинив Кіпніс. Про що може зайти балачка між двома письменниками, хоча й різномовними? Звичайно ж, про літературу. І передусім – про Шевченка. І зачепив тему Шевченка, що прикметно, не літератор-українець, а саме Кіпніс. Без жодної до того спонуки з боку співбесідника. І, мабуть, не тому, що хотів підлеститися чи виставити себе в якомусь привабливішому світлі, а тому, що вона йому боліла, бо для багатьох письменників – і неукраїнських також, але таких, що жили на цій землі і цією землею, Шевченко був мірилом власної людської гідності і любові до гноблених, та нескорених, до талановитих і гнаних братів-письменників, урешті-решт.

Можливо, подальші мої зіставлення видадуться комусь надто віддаленими асоціаціями, але мені думається, що у власній мужній табірній поетичній творчості Йосип Керлер, як, до речі, і Василь Стус, не в останню чергу надихався прикладом Шевченка, котрий, попри найсуворішу заборону "писати й малювати", в часи каторжної солдатчини примудрявся мережити сторінки своєї "захалявної книжечки" рядками тужливими і мужніми, як світло провідної зірки у безмісячну ніч.

Якщо навіть з усього масиву їдишської літератури прочитати тільки видану "Духом і Літерою" "Антологію єврейської поезії (українські переклади з їдишу)", за всієї її вимушеної неповноти, можна зауважити багато ниточок, що сполучають вистраждані теми та ідеї цієї літератури з аналогічними українськими, особливо яскраво відображеними саме в творчості Тараса Шевченка. Про це я детальніше писала у своїй передмові до згаданої антології. Але один пасаж звідти мені б хотілося принагідно зацитувати: "Чи не побачить український читач, як у дзеркалі, власні проблеми – утвердження повноправності своєї рідної мови – у вірші Моріса Вінчевського "Жаргон", в якому звучить упевненість, що ця мова у високій поезії буде дзвінкішою "од латуні й латини"? Чи не проти добре відомого хуторянського "моя хата скраю" повстає Гебіртиг?". Додам: як пізніше – український поет Василь Чумак, що загинув зовсім молодим (як і Ошер Шварцман) під час громадянської війни. І хіба всі ці теми й ідеї, ці інвективи, породжені синівською любов’ю до власного згорьованого, зацькованого народу – певним чином не від Тарасових гніву та любові?
Валерія БОГУСЛАВСЬКА

довідка


Валерія Богуславська – авторка 9 поетичних книжок, численних книг перекладів українською мовою (Дж. Г. Байрона, Марини Цвєтаєвої, Арсенія Тарковського, Переца Маркіша, Іцика Мангера та ін.). З української на російську переклала твори Євгена Маланюка, Максима Рильського, Олега Ольжича, Леоніда Мосендза, Юрія Дарагана. Виступила співупорядником "Антології єврейської поезії" в українських перекладах ("Дух і Літера", Київ, 2007).
Рейтинг:
(голосів: 1)
12-03-2010, 10:06
Коментарів 0 Переглядів 2619

Теги -
загрузка...
У Снятині в ДТП загинув 23-річний мотоцикліст із Буковини
Ще одна особа отримала закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забої грудної клітки та тазу.
Везли п’ятьма кіньми: на Буковині затримали контрабанду цигарок - фото
Чоловіки за допомогою п’яти коней спробували переправити до Румунії близько 20 тисяч пачок сигарет.
У Чернівцях злодій проник у квартиру через вікно та вкрав планшет
На момент скоєння крадіжки вдома нікого не було.
Популярне Коментують
• Новини
Ти гі…но, нє – ти: прийшов сторож і всіх вигнав. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події минулого тижня - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Готуйся до зими вчасно: котли Kronas подбають про тепло в оселі (на правах реклами)

Серпнева спека змушує думати про холод ледь не щомиті... А завбачливі так узагалі вже сьогодні замислюються про зимові морози! А й справді, чому б не обрати опалювальне устаткування прямо зараз?
Z-тариф від Київстар: скільки коштуватиме безлімітне спілкування та інтернет для буковинців? (новини компанії)

Жителі Буковини отримають тариф із необмеженим спілкуванням у мережі Київстар, безлімітний мобільний інтернет і 100 хвилин за кордон – лише за 55 грн.
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...