Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
У мене завжди особливу зацікавленість викликав перегук між культурами, між окремими представниками однієї й тієї самої культури, а понад те – між представниками різних культур, конфесій, мовних середовищ. Усе це ніби підкріплювало мою впевненість у справедливості твердження, що ідеї носяться в повітрі і передаються, як віруси, крапельним шляхом.

Передусім у цьому аспекті мало би сенс не оминути увагою звернення єврейських поетів і прозаїків різних поколінь до творчості, ба й до постаті Тараса Шевченка. Сам факт цієї непроминущої зацікавленості, з одного боку, ніхто не може заперечити, а з іншого, він ставить перед нами питання: а чому саме Шевченко? Адже, ніде правди діти, в його творах можна іноді надибати й окремі вирази, та й цілі великі шматки, котрі небезпідставно трактуються як антисемітські – досить згадати принаймні деякі місця з поеми "Гайдамаки". Так, можуть заперечити мені, але ж тут поет описує реальні історичні події.

Так, відповім я запереченням на заперечення, але ж у цих описах історичних подій відчутна неприхована симпатія саме до коліїв.

До честі єврейських літераторів, які писали їдишем як за дореволюційних часів, так і за радянської влади, слід сказати, що вони спромоглися вивищитися над цими етнічними образами й несправедливостями, не зводити порахунків, а зрозуміти, що люди поділяються не лише на євреїв і антисемітів, а вододіл цей пролягає на багато глибше. Вони зрозуміли, що український народ, виразником чийого найзаповітнішого і виступив Тарас Григорович Шевченко, був так само гнобленим, як і єврейський, що долі цих двох народів, котрі жили поряд, ніби у спільній комунальній квартирі або хаті на дві половини, переплелися настільки, що тому, хто намагався би розплутати, довелося б рубати по живому. І, певне, тому саме Шевченко став для єврейських письменників тим автором, твори якого найохочіше перекладались їдишем, на кого оглядалися, посилалися, з чиєю долею – людською й письменницькою – порівнювали власну.

Не знаю, чи всім відомий факт, що 1939 року побачив світ том поем Шевченка, любовно перекладений видатним їдишським поетом Давидом Гофштейном. А Давид Бергельсон (так він же прозаїк! – зауважують мені. – То й що?), так от, Давид Бергельсон чудово переклав Шевченків "Заповіт". І звернення Мані Лейба до творчості Шевченка у щемливому ностальгійному вірші "Ніжин", написаному у вимушеній еміграції:

"Як там у Шевченка в "Думі" –
Соловейко не дає...", –
не домислене перекладачкою, а відтворене за оригіналом майже дослівно. І Самуїл Галкін по приїзді до української столиці, яка на перших порах видається йому містом ледь не ворожим, принаймні чужим і незнайомим, відчув свою спорідненість із ним, побачивши у вікні одного з будинків портрет Шевченка, бо вже знав про нього – і як про народного поета, і як про художника, і відчував близькість своєї долі хлопчиська з бідної містечкової сім’ї до долі українського хлопця-кріпака, котрий став видатним поетом. Годі й казати про часи великої війни, коли пліч-о-пліч воювали також українські та єврейські поети – як у військових частинах, так і в партизанських з’єднаннях, часто саме на території окупованої України. І ті, й інші чудово розуміли значення титанічної постаті Тараса Шевченка для підтримання духу опору незламного народу. І недарма герой вірша Мойсея Хащеватського "Партизан Тарас", полонений фашистами, називає себе Тарасом Шевченком, саме в його долі – людській і творчій – черпаючи сили для моральної відсічі нелюдам.
Читала оце зараз книгу спогадів про геніального українського перекладача Миколу Лукаша, який – факт достатньо відомий – вільно володів як їдишем, так і івритом, вивчивши ці мови ще в дитинстві, у рідному Кролевці. Певний час він у Києві жив у комунальній квартирі письменницького будинку на вул. Коцюбинського, поділяючи її, цю квартиру, з сім’ями української поетеси Тамари Коломієць і єврейського прозаїка Ісака Кіпніса. Так от, один із авторів спогадів оповідає, що колись прийшов до Лукаша, а того вдома немає. Двері відчинив Кіпніс. Про що може зайти балачка між двома письменниками, хоча й різномовними? Звичайно ж, про літературу. І передусім – про Шевченка. І зачепив тему Шевченка, що прикметно, не літератор-українець, а саме Кіпніс. Без жодної до того спонуки з боку співбесідника. І, мабуть, не тому, що хотів підлеститися чи виставити себе в якомусь привабливішому світлі, а тому, що вона йому боліла, бо для багатьох письменників – і неукраїнських також, але таких, що жили на цій землі і цією землею, Шевченко був мірилом власної людської гідності і любові до гноблених, та нескорених, до талановитих і гнаних братів-письменників, урешті-решт.

Можливо, подальші мої зіставлення видадуться комусь надто віддаленими асоціаціями, але мені думається, що у власній мужній табірній поетичній творчості Йосип Керлер, як, до речі, і Василь Стус, не в останню чергу надихався прикладом Шевченка, котрий, попри найсуворішу заборону "писати й малювати", в часи каторжної солдатчини примудрявся мережити сторінки своєї "захалявної книжечки" рядками тужливими і мужніми, як світло провідної зірки у безмісячну ніч.

Якщо навіть з усього масиву їдишської літератури прочитати тільки видану "Духом і Літерою" "Антологію єврейської поезії (українські переклади з їдишу)", за всієї її вимушеної неповноти, можна зауважити багато ниточок, що сполучають вистраждані теми та ідеї цієї літератури з аналогічними українськими, особливо яскраво відображеними саме в творчості Тараса Шевченка. Про це я детальніше писала у своїй передмові до згаданої антології. Але один пасаж звідти мені б хотілося принагідно зацитувати: "Чи не побачить український читач, як у дзеркалі, власні проблеми – утвердження повноправності своєї рідної мови – у вірші Моріса Вінчевського "Жаргон", в якому звучить упевненість, що ця мова у високій поезії буде дзвінкішою "од латуні й латини"? Чи не проти добре відомого хуторянського "моя хата скраю" повстає Гебіртиг?". Додам: як пізніше – український поет Василь Чумак, що загинув зовсім молодим (як і Ошер Шварцман) під час громадянської війни. І хіба всі ці теми й ідеї, ці інвективи, породжені синівською любов’ю до власного згорьованого, зацькованого народу – певним чином не від Тарасових гніву та любові?
Валерія БОГУСЛАВСЬКА

довідка


Валерія Богуславська – авторка 9 поетичних книжок, численних книг перекладів українською мовою (Дж. Г. Байрона, Марини Цвєтаєвої, Арсенія Тарковського, Переца Маркіша, Іцика Мангера та ін.). З української на російську переклала твори Євгена Маланюка, Максима Рильського, Олега Ольжича, Леоніда Мосендза, Юрія Дарагана. Виступила співупорядником "Антології єврейської поезії" в українських перекладах ("Дух і Літера", Київ, 2007).
Рейтинг:
(голосів: 1)
12-03-2010, 10:06
Коментарів 0 Переглядів 2671

Теги -
загрузка...
Як виглядають автошляхи сусідньої Румунії після снігопаду - відео
Проїжджа частина траси акуратно розчищена від снігу: відсутні будь-які сліди від снігопаду чи ожеледиці
У Чернівцях раптово пішов з життя молодий учасник АТО
Не стало чернівчанина Олександра Загородного, 1977 року народження
У Чернівцях через неприбрані від снігу тротуари оштрафували керівників чотирьох ЖРЕПів
Загалом інспекція з благоустрою склала протоколи щодо 16 керівників підприємств та організацій
Популярне Коментують
• Новини
Трохимич ся вертає, а Вася знимкує кіно. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події в регіоні - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Корал Тревел Еліт Сервіс: перший рік на чернівецькому ринку елітних туристичних послуг (на правах реклами)

Основна мета створення елітного турагентства – індивідуальний підхід до вимогливих клієнтів, яких цікавлять нестандартні тури, складні маршрути, більш повний набір супутніх послуг
Чернівецький юридичний інститут та коледж НУ"ОЮА" запрошують абітурієнтів на навчання (на правах реклами)

15 грудня 2018 року Чернівецький юридичний інститут та коледж Національного університету "Одеська юридична академія" вкотре відчинив двері для своїх абітурієнтів, які бажають дізнатися про вищий навчальний заклад та здобути якісну освіту в ЧЮІ та ЧЮК НУ "ОЮА"
STEM-школа INVENTOR – школа для сучасних дітей (на правах реклами)

Помічаєте потенціал у своїй дитині, проте не знаєте де і як його розвинути? Шукаєте русло, в яке направити кмітливість допитливої непосиди? Довірте цю справу центру дитячого розвитку INVENTOR!
Ідеальне тіло – разом з Lazer Med! (на правах реклами)

як серед широкого асортименту послуг вибрати найпотрібніші та кому довірити турботу про свою красу та здоров’я
Передплачуй газету "Молодий буковинець" та вигравай подарунки!

Передплачуй газету "Молодий буковинець" на 2019 рік та отримуй шанс виграти 10 000 гривень та ще 100 корисних подарунків