Якось у чотирирічної доньки своїх друзів я помітила надто знайому книжку. Це були "Незвичайні пригоди в лісовій школі" Всеволода Нестайка. Книжку видали нещодавно, але вигляд вона мала точнісінько такий самий, як у моєму дитинстві. І лісових героїв Косю Вуханя, Колька Колючку, Зіну Бебешко чи чудернацьку Хропулію Дурандас із повісті "В Країні Сонячних Зайчиків" я добре пам’ятала. Софійка лише вчила букви, тож ми з нею із задоволенням "перечитали" пригоди нестайківських героїв за малюнками.
Згадувалося власне дитинство. Спочатку ці оповідання, потім "Тореадори з Васюківки", привезені братом на літні канікули. Вони стали заледве не інструкцією, як найкраще ці канікули організувати. Чомусь не завжди така організація схвалювалась дорослими, але свої варіації пригод Яви Реня та Павлуші Завгороднього вигадувати і втілювати ми не припиняли довго. Хіба ж ні в кого свого часу не було такої вчительки математики, щоб навіть за проїзд у першому сільському метро з неї варто було брати більше копійок, ніж з усіх інших? А чи не з’являлися раптом перед вами підозрілі особи, за якими ви довго стежили, вигадували, ким вони можуть бути насправді? У тому, що вони не ті, за кого себе видають, у вас не було жодного сумніву, тож їм обов’язково треба було якось насолити.
А ці нестерпні кілька годин, коли ви сварилися з найкращим другом, і вас мучила дилема, кому ж іти миритися першому. Бо в тому, що миритися таки треба, сумнівів не було: розсварене життя вмить ставало сірим. Або ж завжди правильні молодші братики і сестрички, що точнісінько, як Явина Яришка, несподівано видавали дорослим усі ваші секрети, зарепетувавши: "Маму-депутата на все село опозогив. Загаза чогтова!" І хоч після того усім нам добряче перепадало, ми, як і Нестайкові тореадори, довго журитися не вміли. Може, саме ця схожість його тореадорів з усіма дітьми того віку, коли вони ще не вміють довго журитися, і робила його твори такими улюбленими впродовж багатьох років?
30 січня Всеволодові Нестайкові виповнилося 80 років. Майже шість десятиліть автор пише для дітей, продовжуючи таким чином власне дитинство. У цьому Нестайко сам зізнається у передмові до трилогії "Тореадори з Васюківки": "Дитинство моє, на жаль, було не дуже безхмарним і щасливим. Тато мій, колишній січовий стрілець, 1933 року був заарештований і загинув… А коли мені було всього одинадцять, почалася війна. Дитинство моє урвалося, я одразу став дорослим. Бо лишився в окупованому фашистами Києві, і ті два роки згадувати не люблю – стільки там було страшного й недитячого. А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше".
Авторові це вдалося, його книжки досі перевидають і досі читають. На пропозицію Івана Малковича Нестайко трішечки змінив "Тореадорів з Васюківки", позбавивши книжку деяких ідеологічних нашарувань минулого, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У пригодах Яви і Павлуші з’явилися нові епізоди – і почався новий нестайківський бум. Лише "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" від 2004 року перевидавала "Тореадорів" 14 разів!
Відтак сьогодні Всеволод Нестайко знову серед "лідерів формату", як колись стояв біля витоків українських ігрових дитячих телефільмів. Зняту у 1960-х роках за його "Пригодами в кукурудзі" й "Тореадорами з Васюківки" стрічку замовили 72 країни світу. Щоправда, в Україні фільм на телеекранах не з’явився. Чиновники від культури знайшли в ньому наклеп на радянську дійсність, а героїв визнали "нетиповими піонерами": традиційний конфлікт між типовими чиновниками і нормальними дітьми.
Наталя КРАСКО
Довідка
Всеволод Нестайко народився 30 січня 1930 року в місті Бердичів на Житомирщині. Закінчив 1952 року Київський університет. Працював у редакціях журналів "Дніпро", "Барвінок", у видавництві "Молодь". У 1956-1987 роках завідував редакцією у видавництві "Веселка".
Перші оповідання для дітей Нестайко почав видавати ще 1954 року. За свій 55-річний шлях у дитячій літературі він написав близько тридцяти книг – повістей, романів, збірок оповідань, які видавали 136 разів двадцятьма мовами загальним накладом понад 2 мільйони примірників. Зокрема вже в незалежній Україні його твори видавали 53 рази.
Найвідоміші серед них – "У Країні Сонячних Зайчиків", "Супутник ЛІРА-3" , "Космо-Натка", "Одиниця з обманом", "Неймовірні пригоди у лісовій школі", "Загадка старого клоуна", "П’ятірка з хвостиком", "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків", "Слідство триває...", "Таємничий голос за спиною", "Неймовірні детективи" тощо. А трилогія Нестайка "Тореадори з Васюківки" внесена до Почесного списку ім. Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.
За творами Всеволода Нестайка знято фільми, які отримали міжнародні нагороди. Зокрема телефільм "Тореадори з Васюківки" здобув Гран-прі (1968) на Міжнародному фестивалі в Мюнхені і головну премію (1969) на Міжнародному фестивалі в Олександрії (Австралія). Кінофільм "Одиниця з обманом" премійовано на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1984) і відзначено спеціальним призом на Міжнародному кінофестивалі в Габрово (Болгарія, 1985).
