Тартак. "Опір Матеріалів"
Видавець – Автор, 2009,
15 пісень

Не встигнувши видати альбом 2009-го, "Тартак" проте встиг в останні години останнього дня року викласти всі 15 пісень для вільного звантаження на спеціально створеному сайті opir.tartak.com.ua. А для прихильників, яким не шкода кількох гривень, там же є інструкція, як їх перерахувати музикантам. Однак з огляду на потенційний вік слухачів гурту і кризу, гадаю, таких буде небагато. Присутні на диску пісні "Дж…Ангел", "Атомна Помпа" і "3Dенс" вже звучали в ефірах, але якось не зачепили. Нагадаю: причиною затримки з альбомом був тимчасовий дефект мови Сашка Положинського, який задля вирівнювання зубів вставив собі брекети. Тож довелося чекати, доки їх знімуть, а тим часом обкатувати альбом у концертному турі. Завітав "Тартак" минулого року і до Чернівців, але концерт у ресторані готелю "Черемош" знову ж таки мене не зачепив. Після ретельного прослуховування мушу констатувати, що весь матеріал виявився доволі сирим: жодного потенційного хіта і нічого нового у музичному плані. Вдруге, незважаючи на те, що це "Тартак", слухати альбом не хочеться. Трієчка за п’ятибальною шкалою.

Run. "Samhein"
Видавець – Автор, 2008,
15 композицій

На початку листопада стародавні кельти відзначали Самайн – свято початку темної половини року. Новіші часи перетворили цей день на Геловін – з гарбузами, свічками й маскарадом. А колись на Самайн люди співали й танцювали, запасаючись зарядом веселощів перед лютими холодами. Подібний "шабаш" позитиву влаштовує на своїх виступах і столичний фольк-гурт "RUN", який на честь згаданого свята назвав свій останній альбом. Заснований у Києві 2001 року, "RUN" став втіленням "кельтоманії" його учасників. Відтоді музиканти виконують традиційну музику кельтських народів, як вона існує тепер, фокусуючись переважно на ірландцях і шотландцях. Учасники гурту ретельно вивчають і відтворюють автентичну манеру виконання, а допомагає їм у цьому майстерне володіння скрипкою, альтом, гітарою, мандоліною, бузукою, волинкою, усілякими флейтами та сопілками, а також справжнісіньким ірландським бубном, що зветься бойран. Іноді просто вражає, який потужний звук можна видобути з таких своєрідних інструментів і скільки в цьому всьому енергії.

Юрій Здоренко & Хаш. "П’яний
шансон, або Трохи віскі" (Максі-Сингл)
Видавець – Moon records, 2009,
5 пісень + 2 кліпи

Колишній гітарист і співак "Воплів Відоплясова", "ЯЯЯ" та "Борщу" Юрій Здоренко швидко оговтався після творчих непорозумінь з Олександром Піпою і утворив формацію "Хаш". Перший максі-сингл гурту, названого на честь вірменської страви, яка ефективно допомагає у боротьбі з похміллям, можливо, тому і зветься "П’яний шансон, або Трохи віскі". Крім того, за словником англійського сленгу, хаш – це бійка або ж м’ясорубка, а в іншому прочитанні – готівка або ж, як співав Здоренко часів "Борщу", бабло. Одне слово, і назва, і проект – дуже багатозначні. З одного боку – "борщівський" драйв, з іншого – ретельна обробка музики, в якій поменшало панківської шорсткості, натомість з’явився спецово прилизаний саунд з комп’ютерними вкладками, а з третього – Здоренко у текстах не відступається від раніше винайденого змішування комічного з маргінальним. Разом це справді нагадує потужний і дивний за смаком напій. Судячи з цього міні-альбому, на концертах Здоренка і компанії млявих слухачів не буде. Переконаємося цього року на буковинському "Бандерфесті".

Інкрустатор. "Спіраль" (Демо)
Видавець – Автор, 2009,
3 пісні

Маємо трохи технодезу від молодої львівської формації у складі Юрія Круп’яка (гітара, вокал), Віталія Кащіна (барабани) та Романа Шопи (бас-гітара). Музичними орієнтирами хлопців спочатку були екстремальні brutal та techno death metal, що пов’язано з багаторічним досвідом гри на андеграундовій сцені. Однак у процесі написання матеріалу музиканти все далі відходили від традиційних форм і навіть додали взагалі непритаманних металу елементів. Гурт свідомо відмовився від виступів та сконцентрувався на створенні і записі самобутнього матеріалу. Результатом річної роботи в студії став повноцінний альбом, готовий до випуску, щойно з’являться спонсори. Важке звучання гармонійно поєднане тут із партіями клавіш та звуковими ефектами (додаткові партії вокалу виконала Ольга Добриніна). Картину доповнюють фрагменти теленовин ТСН, фільму Роберто Беніні "Пінокіо" та коментар Даррелла Волтріпа з телетрансляції перегонів NASCAR. Текстова частина, як кажуть самі музиканти, то є дика натура людини та її природне бажання повернутися до своїх коренів, засипаних потоками НЛП-реклами і терабайтами зайвої інформації.