Трохи культурна топ-десятка

Криза кризою, а музика грає. У році, що минув, якісних українських релізів було чимало, і ми, як могли, намагалися їх відстежувати. Сьогодні ж, не претендуючи на об’єктивність, підбиваємо підсумки. Кого забули – вибачайте: по-перше, всім і так не догодиш, а по-друге, сторінка не гумова. Зрештою, наше діло – радити, а слухати чи ні – вирішувати вам.

Останнього дня старого року новим альбомом потішила колишня "Крихітка Цахес", скорочена тепер до просто "Крихітки". На "Рецепт" ми чекали довгі 5 років, але альбом того вартий. Нині "Крихітка" – один з найуспішніших інді-рокових гуртів України, а "Рецепт", відповідно, став одним з найцікавіших релізів цього напрямку. Прислухайтесь до лірики: це лірика міста з його протягами, пошуками тепла і дивною медитативністю. Ну і голос: не випадково Кашу Сальцову два роки поспіль визнають найкращою рок-вокалісткою України.

Рівненські панк-розбишаки "Брем Стокер" розповіли нам минулого року, "Як важко працювати у м’ясному вiддiлi...". Диск досить строкатий – гарний подарунок для любителів кавер-версій: тут і стьоб над "Quest Pistols", і кривляння з Піпи, і переспів "Їжачка" гурту "Фліт", і народні "перлини"… До речі, "Стокери" стали першими серед більш-менш знаних українських гуртів, хто відмовився від співпраці з видавничими лейблами і виставив свій альбом для вільного скачування в Інтернеті.

Місце в десятці найкращих "Гонору" – другого альбому "Пропалої Грамоти" – сумнівів не викликає. "Грамота" сміливо творить сучасний фольклор: Павло Нечитайло як автор більшості текстів уміє розповідати історії сьогодення, надаючи їм позачасового виміру. Мабуть, саме тому так органічно у тканині цієї музичної торби виглядають і народні пісні ("Кармалюк", "Приймак"), і пісні на слова Григорія Сковороди ("Лежиш во гробі").

"Скрябін", як і обіцяв, видав альбом "Моя еволюція". У суто музичному плані кардинальних змін начебто не відбулося. Зате сам Кузьма подорослішав. А що робити в країні, де кожному поколінню доводиться встигати прожити по два-три життя за раз? Відтак стає більше текстів просто чесних, як-от "Кинули" або "Вазелін". Ще більше – текстів-роздумів ("Пусти мене", "Еволюція"), де спостереження важить більше за емоцію. Загалом альбом і справді сприймається як ланцюжок внутрішньої еволюції людини.

На відміну від очікуваних, третій альбом "Перкалаби" під загадковою назвою "!Чидро" з’явився зненацька, без жодного оголошення. Загальне звучання "психоделічного карпатського ска" стало зовні спокійнішим і більш відточеним, щедрішим на дрібні, але гарні деталі. Кому ж нові пісні не до вподоби, той, за словами директора "Перкалаби" Олега "Моха" Гнатіва, може швиденько прочитати назву диска кілька разів поспіль і "йти гет!".

Культовий "Мертвий Півень" продовжує співпрацювати з не менш культовим Юрієм Андруховичем. "Made in Ю. А." – вже третій альбом "М. П." на вірші Ю. А. Може, деякі з пісень і сприймаються трохи незвично, але задум так сподобався автору текстів, що він вирішив і сам заспівати. Пісня "Вольфганг Мессінг. Вигнання голубів" вийшла напрочуд вдалою, тож її хочеться слухати ще і ще.

"ДахаБраха" подарувала своїм прихильникам трохи відмінний від попередніх двох робіт альбом "На межі". Ні, етно-хаус, звісно, на місці, але тепер він не такий шибайголово-драйвовий, а радше похмурий і розмірений, шаманський чи що. Вісім довгих пісень – вісім оповідей про те, що життя людське постало з хаосу. Туди ж, мабуть, і повернеться. Проймає.

Дивно, але факт: донедавна з етно-джазом в Україні було сутужно.
Тепер цю прогалину заповнив львівський "ShoсkolaD". Диск гурту "Покоси" увібрав переважно народні пісні у "шоколадній" інтерпретації. Інтерпретація досить оригінальна, голос вокалістки потужний і добре поставлений, музиканти – виключно професіонали. Як наслідок, маємо один з найкращих українських альбомів 2009 року.

Вінницький "Очеретяний Кіт" продовжує використовувати в назвах улюблені подільські топоніми: після "Мандрівки в Косаківку" маємо "Демидівський Альбом". Однак помітні і зміни. Сьогоднішні "Коти" не намагаються сподобатись: менше хітів, більше філософії і приджазованих експериментів та максимум щирості. Грають для себе, а якщо це припадає до смаку ще й публіці, хитро з того радіють. Альбом записаний і виданий самотужки, тож придбати його можна лише на концертах.

З чернівецької музики 2009-го потішив лише наполовину луцький "Серцевий Напад". Диск "Golden Shits" зібрав найкращі речі панк-формації за останній період. Є тут і "Субкультура", і "Черепашки Ніндзя", і "Фалоімітатор", і решта знаних у колі фанів речей. На жаль, музикантам знову не вдалося досягти бажаного звучання, але це вони спробують компенсувати запланованим на весну новим альбомом: музика обіцяє бути складнішою, а тексти менш сопливими.

Щодо загальних планів на 2010 рік, то очікуються новинки від "Кому Вниз", "Океану Ельзи", "Тартака", "ТНМК", "Пропалої Грамоти", "Стелсі", "Гуцулів Каліпсо"… Поживемо – почуємо. 
Тарас ПІЦ