Ф.А.Б.: без кордонів між музикантом і слухачем

Чернівецький гурт Ф.А.Б., хоч і заснований у жовтні 2007 року, молодим назвати важко. Справа в тому, що він виник на уламках старої прогресив-рокової формації "Хронос", якій своєю чергою передував трешовий "Horizon". Що ж, як бачимо, музиканти (а нині це вокалістка Віка Іващук, ритм-гітарист Іван Паліс, бас-гітарист Олександр Руденко, барабанщик Сергій Запорожець та соло-гітарист і лідер гурту Олександр Гуштюк) не шукають легких шляхів у житті. Не шукають вони їх і в музиці, граючи складну суміш із фанку і блюзу. Як розповів лідер формації, серед найближчих планів – створення у Чернівцях музичної "тусовки", яка поєднуватиме слухачів і музикантів у діалозі. Уявіть собі: сидите ви у клубі за філіжанкою кави чи келихом пива, слухаєте якісну музику, спілкуєтеся з друзями, а в паузах між піснями ще й можете ставити музикантам якісь наболілі запитання. Наприклад, такі, як я ставлю Олександрові Гуштюку:

– Сашко, чому все-таки розпався досить успішний "Хронос"?
– Перша причина – так званий "синдром Йоко Оно". Наш басист зустрів дуже гарну дівчину, яка поставила йому ультиматум: або вона, або музика. Він покинув гурт, а потім почався занепад репетицій, депресія у музикантів. Згодом життєві проблеми задушили нашого барабанщика Андрія Моля, мого колишнього найкращого друга, і він теж пішов з музики. Оскільки я на той момент вже був розлучений, Іван неодружений, Віка ще вчилася, то ми могли знаходити час для музичного розвитку, і продовжили працювати. За деякий час до нас приєднався Андрій В’юга, він згодом емігрував до Канади, але залишив по собі гарну композицію "Заходь", яку ми й нині виконуємо. Коротше, Ф.А.Б. заснувався відразу після розпаду "Хроносу", але ще два роки ми шукали музикантів, які б нам підійшли. З допомогою відомого у Чернівцях музиканта Олександра Рогожевського знайшли басиста й барабанщика, і тоді визначився склад нової формації.
– Традиційне: що у вас за назва така?
– Як для ЗМІ, то це від англійського "Fabulous" – загадковий. А як для друзів, то від буковинського "фест а..єнна банда".
– Чи є у вас розподіл на тих, хто пише музику, а хто тексти?
– Немає. Кожен приносить музичні шматочки, потім ми це в’яжемо. Тепер у нас найактивніший бас-гітарист, він наймолодший, а тому – море енергії, море адреналіну, видає купу композицій.
– Над текстами довго працюєте?
– Останнім часом тексти пише теж басист. Якщо відверто, я до тексту ставлюся без фанатизму. Текст – це ще один інструмент, який я маю впхати в аранжування, от і все.
– Які музичні і літературні взірці впливають на вас?
– У написанні текстів я не беру участі. З музичного погляду мені однаково: що змістовний текст, а що просто набір слів. Щодо аранжувань, то свої партії я звів до мінімуму, тому що гурт наполовину молодий, музиканти шукають свою ноту. Я ж намагаюся впіймати загадкову ниточку композиції. Уявляю, чи це має бути сумна, чи весела композиція, і вже у побаченому ключі її допрацьовую. А щодо літературного впливу, я сумніваюся, що наш басист, який ще є і фізкультурником, багато читає. Наразі його тексти нагадують мені гумову качечку, яка не може пірнути глибоко саме через те, що вона гумова. Але потенціал є.
– Як себе почувають інші учасники гурту, де лідер не вокаліст, а гітарист?
– Віка, здається, не проти співати не свої пісні, якщо це добре для гурту. Якщо ж ні, вона критикує, і дуже часто об’єктивно. Принаймні я завжди до її думок прислухаюсь. Інша справа – одна дівчина, решта хлопці. Але вона у нас каратистка, і в будь-який момент може дати в чоло.
– Ваша вокалістка колись співала у відомому тернопільському гурті "Неймлес"…
– Вона тоді ще в школі вчилася, вітер в голові, хотілося емоцій і всього такого. А зараз її музикування достатньо серйозне. Навіть у порівнянні з непростим "Хроносом" її нинішні партії значно складніші. І саме в цій музиці повністю розкрився її вокал.
– Ви вже маєте не одну записану пісню. То коли вже їх можна буде послухати на носіях?
– На сьогодні записаних у студії пісень є сім. Плануємо випустити перший альбом, але до кінця року навряд чи встигнемо… Ми тепер збираємо всілякі наші архівні зйомки. Хто має якісь фотографії – приносьте, ми це все обов’язково розмістимо на сайті і вкажемо авторство. Коли назбираємо матеріалів, заразом і альбом свій виставимо для вільного скачування. Зробимо і невеличкий тираж дисків.
– Для чого і кого ви творите свою музику? Що у планах?
– У найближчих планах створити музичну тусовку у БКТМ "Автограф", причому, не для музикантів, а для відвідувачів, щоб вони могли прийти, поспілкуватися, відпочити під гарну музику, яка буде постійно змінюватися. Один вечір – джаз, інший – блюз, ще інший – бардівський. Вже кілька концертів буде у грудні, і один із них закінчиться джемом за участі публіки. Хочемо трохи вивести нашу культуру з андеграунду, розширити її рамки. Між музикантом і слухачем не має бути кордонів, вони мають спілкуватися між собою як просто люди.
Тарас ПІЦ