"Межі контролю"
США, 2009
Режисер – Джим Джармуш
У ролях: Айзек де Банколе, Тільда Суінтон, Білл Мюррей
Ось і для Джармуша настав час зробити свої "Вісім з половиною". На початку фільму чорношкірий чоловік у стильному костюмі зустрічається з двома незнайомцями, від яких отримує короткий і незрозумілий інструктаж: іти в кафе, чекати зустрічі. Герой летить до Іспанії, де розпочинає свою одіссею, під час якої раз за разом вислуховує багатозначні монологи невипадкових співрозмовників, обмінюється з ними сірниковими коробками з шифром і п’є каву з двох різних чашок. Згодом з’ясується, що герой – це кілер, але хто його жертва, схоже, не знає і він сам. Ближче до фіналу ми починаємо здогадуватися, що межі контролю – це не межі автора і його творчості (метафорою творчого зусилля є місія головного героя), а межі нашої уяви. Кількість значень фільму дедалі збільшується і залежить від нашої здатності упоратися з власними творчими обмеженнями. 

"Імпорт-Експорт"
Австрія, 2007
Режисер – Ульріх Зайдль
У ролях: Катерина Рак, Пауль Гофман, Міхаель Томас

Ольга, медсестра з українського промислового містечка, мешкає у двокімнатній квартирі з матір’ю, братом і маленьким сином. Зарплату, як завжди, затримують. Щоб звести кінці з кінцями, дівчина пробує себе в ролі порно-моделі для одного з австрійських сайтів. Але не давши собі ради з лінгвістичними аспектами нової роботи, Ольга їде до Відня, де спочатку влаштовується хатньою працівницею, а згодом прибиральницею у притулку для літніх людей. Паралельно австрієць Пауль теж шукає роботу, не забуваючи позичати гроші у родичів і знайомих. Разом із вітчимом він вирушає на Схід продавати гральні автомати і зрештою опиняється в Україні. Дві окремі долі, дві історії пошуків щастя і грошей. Найважливішими у фільмі є роздуми про життя і смерть – однаково страшні як на ситому, але напівмертвому Заході, так на бідному, але ще живому Сході. 

"Божевільна допомога"
Росія, 2009
Режисер – Борис Хлєбніков
У ролях: Сергій Дрейден, Євгеній Ситий, Анна Міхалкова

Споряджений в дорогу тіткою, сільський простак Євгеній приїжджає з білоруського села на заробітки в Москву. Але першого ж дня гастарбайтер губиться у лабіринті новобудов, а злі москвичі відбирають у нього гроші, телефон і навіть черевики зі шкарпетками. На щастя, Женю підбирає, здається, остання справжня людина в цьому жорстокому місті – божевільний інтелігентний пенсіонер. Разом нові друзі починають маленьку партизанську війну проти зла і несправедливості районного масштабу: переставляють лавочки у дворі, стрижуть нещасних сусідок (щоб врятувати їх від отрути, яка збирається у волоссі) і вистежують не менш божевільного дільничного міліціонера, в якому сконцентрувалося все зло мегаполіса. Сам режисер вважає своїх головних героїв схожими на крокодила Гену і Чебурашку, але як борці зі злом вони також нагадують Дон Кіхота і Санчо Пансу.