Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Теоретично всі громадяни України мали би чути про антологію Юрія Лавріненка "Розстріляне відродження", вперше видану рівно 50 років тому польським еміграційним Літературним інститутом у Парижі. Практично ж навіть ті, хто її читав, не завжди знають, кому належить ідея цієї антології і хто 1959 року профінансував її видання, оскільки, наприклад, київська "Просвіта", передруковуючи книгу в незалежній Україні, про такі дрібниці згадати забула.

Або ні, почну з іншого. Правда чи брехня, але ніби якось Чжоу Еньлай – китайський прем’єр часів Мао Цзедуна і великий знавець історії Франції – на запитання про загальноєвропейські наслідки французької революції XVIII століття відповів: "Про це ще зарано судити". Мені ця історійка видається моделлю історії як такої. Бо загалом нашому знанню про історію притаманні два фундаментальні недоліки: по-перше, ніколи точно не відомо, наскільки те, що ми знаємо, відповідає тому, що насправді відбулося; по-друге, хоч би скільки років або й століть минуло від тієї чи іншої історичної події, давати їй остаточну оцінку завжди буде зарано.

Скажімо, 11 листопада 1918 року. Як більш-менш відомо, цього дня сталося багато чого: від підписання Комп’єнського перемир’я, а отже, закінчення Першої світової війни, до вступу румунських військ у Чернівці, а отже, перетворення Північної Буковини на частину Румунії. Цю ж дату Польща проголосила днем здобуття незалежності. Як би ми назвали українця, який наважився б тоді привітати поляків з відновленням державності? Зрадником. І правильно, адже тодішня військово-політична перемога Польщі означала нашу поразку і втрату Галичини. Натомість сьогодні, з урахуванням подальшої історії, я відверто вдячний полякам. Зокрема і за "окупацію", яка бодай на незначній території дозволила українській культурі врятуватися від Соловків, Колими і масових розстрілів. А ще – за ті зусилля, яких доклали виховані в міжвоєнній Польщі інтелектуали задля нинішнього порозуміння між нашими народами.

Інтелектуалів таких можна назвати чимало, але був серед них один, без чиєї політичної інтуїції та залізної волі процес польсько-українського примирення взагалі навряд чи й зрушив би з місця. Його звали Єжи Гєдройць, і він присвятив цьому процесу щонайменше половину свого довгого (1906 – 2000) життя. День за днем, рік за роком, незважаючи на жодні прикрощі, Гєдройць ішов до поставленої мети – змінити спосіб мислення польських еліт про Україну. І все-таки змінив. Щоб зрозуміти, у чому полягає його заслуга, досить порівняти сучасну Польщу, яка першою у світі визнала нашу незалежність, з Росією, в якій подібної зміни не відбулося, через що вона – Росія – досі ніяк не може заспокоїтися зі своїми "братніми обіймами" і прийняти сам факт існування України.

А ще відносно нещодавно цю різницю важко було зауважити. Століттями Польща змагалася з Росією за контроль над етнічно українськими землями. Століттями перед українцем, який хотів "вибитися в люди", стояла дилема: русифікуватися чи полонізуватися? Щоправда, на відміну від Росії, Польща ніколи не була імперією, але з українського погляду "імперських замашок" в її політиці до вересня 1939 року не бракувало. Та й після також, але вже тільки у мріях, бо кинута в Ялті західними союзниками напризволяще Польща мало що позбулася Львова і Вільнюса, то ще й сама опинилася під фактичною владою Москви. Найгіршими ж ворогами в очах мільйонів поляків виявилися українці, причому, як "жовто-блакитні" – за реальні етнічні чистки на Волині та вигадану участь у придушенні Варшавського повстання, так і "червоні" – за холуйську підтримку Кремля.

Певна річ, особливо відверто антиукраїнські гасла залунали після Другої світової війни в середовищах польської еміграції, значна частина якої уявляла собі майбутнє у вигляді реставрованого минулого, тобто – з Литвою і Східною Галичиною у складі Речі Посполитої. За таких обставин емігрант Єжи Гєдройць засновує 1946 року видавничий Літературний інститут, а ще через рік – місячник "Культура", який мав стати (і став) лабораторією нової польської політики, вільної і від стереотипів радянської пропаганди, і від шовіністично-утопічних "ресентиментів" самих поляків. Дуже швидко "Культура" озвучила і своє ставлення до "української проблеми", опублікувавши в №11 за 1952 рік лист Юзефа Маєвського, де містилися такі слова: "Нехай литовці, доля яких складається ще тяжче, ніж наша, радіють зі свого Вільна, а у Львові хай майорить синьо-жовтий прапор. Нам же треба звернути погляди на Вроцлав, Гданськ, Щецін і будувати Польщу на її власному грунті. Тоді наші східні й північні сусіди з певністю відчують до нас довіру".

Інакше кажучи, Гєдройць та його найактивніші автори (Юліуш Мєрошевський, Юзеф Чапський, Юзеф Лободовський) почали привчати поляків до простої думки: українці – це окрема нація зі своєю історією, культурою, а значить – і зі своїм політичним потенціалом. Не треба воювати з Росією за Україну, треба допомогти Україні самій вибороти державну незалежність, що стане водночас гарантією незалежності Польщі. Іноді ця "проукраїнська" постава змушувала Гєдройця йти на конфлікти не лише з польською, а і з французькою "громадською думкою" – навіть попри наданий Францією редакції "Культури" притулок. Один із таких випадків трапився 1958 року, коли французьке телебачення показало програму "Процес Шварцбарда", в якій злодій-рецидивіст і вбивця Симона Петлюри вкотре постав праведним месником за єврейські погроми. Гєдройць у відповідь особисто написав текст "Отаман Петлюра", де засудив спроби "скомпрометувати український рух за незалежність" і прямо заявив, що "на доказ пошани до Головного Отамана Петлюри редакція "Культури" поклала вінок на його могилу на цвинтарі Монпарнас у Парижі".

Крім регулярного висвітлення українських тем, Гєдройць від самого початку намагався залучити до співпраці з "Культурою" якнайширше коло українських авторів. Леонід Мосендз і Євген Маланюк, Іван Лисяк-Рудницький і Богдан Осадчук, Іван Кошелівець і Юрій Шерех-Шевельов – ці та інші письменники, історики і публіцисти отримали завдяки Гєдройцю безпосередній доступ до польського читача. Серед іншого саме на шпальтах "Культури" Борис Левицький переконливо довів, що українські частини не допомагали німцям придушувати Варшавське повстання, що сформований з українців батальйон вермахту "Нахтігаль" не брав участі в масових вбивствах поляків та євреїв у Львові. І саме Єжи Гєдройцю – вперше в історії людства – вдалося у травні 1977 року намовити цілу групу російських еміграційних літераторів підписати декларацію, в якій за українцями визнавалося право самостійно вирішувати питання своєї державної незалежності.

Одне слово, якщо ви дотепер не знали, то вже, мабуть, здогадалися, хто 1957 року, живучи в Парижі, вийшов після активних епістолярних пошуків на осілого в Нью-Йорку Юрія Лавріненка і запропонував йому укласти антологію творів, написаних в радянській Україні і радянською ж Україною заборонених. А також хто потім погодився замість шести місяців чекати вісімнадцять; і хто схвалив збільшення обсягу антології втричі; і хто з вельми скромного бюджету "Культури" виділив кошти на поточні витрати; і хто оплатив друк накладу в мюнхенській друкарні; і хто організовував пересилання "Розстріляного відродження" за "залізну завісу", щоб ми наново відкрили для себе Хвильового і Зерова, Куліша і Курбаса, Свідзінського й Осьмачку; ну і, нарешті, кого щирі патріоти з "Просвіти" ані словом не згадали у своєму піратському виданні, здійсненому відразу після смерті Єжи Гєдройця. 
Олександр БОЙЧЕНКО
Рейтинг:
(голосів: 1)
13-11-2009, 10:55
Коментарів 0 Переглядів 3941

загрузка...
Вибив два зуби й поранив голову: у Чернівцях пасажир жорстоко побив водія тролейбуса
Чоловік напідпитку посварився з кондуктором та водієм, після чого вдався до розгрому просто у салоні електротранспорту
На Буковині ледь не лінчували підозрюваного у педофілії: поліція відкрила справу - відео
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо чоловіка, підозрюваного у згвалтуванні
У Чернівцях суд відмовив у задоволенні позову «Опоблоку» до газети «Час»
Політична партія вимагала спростувати публікацію "Реваншу регіоналів на Буковині не буде"
Популярне Коментують
• Новини
Файний депутат - то митий депутат і мольфар Дєдушка. Блог Мостіпаки
Короткий огляд політичних подій за минулий тиждень - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Готуйся до зими вчасно: котли Kronas подбають про тепло в оселі (на правах реклами)

Серпнева спека змушує думати про холод ледь не щомиті... А завбачливі так узагалі вже сьогодні замислюються про зимові морози! А й справді, чому б не обрати опалювальне устаткування прямо зараз?
Z-тариф від Київстар: скільки коштуватиме безлімітне спілкування та інтернет для буковинців? (новини компанії)

Жителі Буковини отримають тариф із необмеженим спілкуванням у мережі Київстар, безлімітний мобільний інтернет і 100 хвилин за кордон – лише за 55 грн.
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...