23 жовтня Театральна площа Чернівців перетворилася на велику сцену. З нагоди відкриття V регіонального фестивалю "Золоті оплески Буковини" посеред міста переодягнені актори та городяни їздили у кареті, інші – грали посеред вулиці народні сценки. А біля пам’ятника Ользі Кобилянській виступив буковинський театр вогню "Фенікс".
Продовжилося свято вже у приміщенні Чернівецького театру імені Ольги Кобилянської. Відкрив фестиваль Вінницький музично-драматичний театр імені Миколи Садовського комедією-притчею "Хелемські мудреці".
– У Чернівцях є справжня театральна публіка. Це те, про що мріє кожен театр, – розповів народний артист України Валерій ПРУС. – Коли ми грали, відчували, що глядачі розуміють і підтримують нас. Критики кажуть, що Чернівцям близька тема єврейського життя, а тому з виставою ми вгадали…
Глядачі своїми враженнями ділилися під час театральних посиденьок "Форум на канапі", які відбуваються після кожної вистави. Було приємно дізнатися, що у місті є цілі сім’ї театралів, які придбали квитки на кожну виставу фестивалю комедії.
Наступного дня на сцені чернівецького театру виступив Рівненський музично-драматичний театр із комедією "На щастя всім розбилася супниця". Вистава не дуже припала до смаку глядачеві. Після антракту багато хто не повернувся. Критики були дуже суворими. Ось декілька відгуків: "Що за переклад вистави? Що за галас і шум?", "З французького витонченого гумору зробили формат дурнуватого серіалу".
Родзинкою фестивалю стала поява на сцені Білоруського державного молодіжного театру з музичною комедією "Банкрут" за Миколою Островським. Сценічна мова, яскраві персонажі, народні пісні – російська класика нікого не залишила байдужим.
Глядачеві сподобався герой другого плану – пияк Сесой Псоіч. Не обійшлося без курйозу. Після вистави глядачі подарували акторові пляшку горілки! Зал аплодував стоячи, а актори декілька раз виходили на поклон.
– Чернівецькі глядачі – це просто фантастика! У мене немає слів! – зізнався художній керівник Білоруського державного молодіжного театру Модест АБРАМОВ. – Ми вперше у Чернівцях. А коли зайшли до театру, просто здивувалися. Не чули нікого, а лише думали: "Як же зберегли цю красу?! А можна тут залишитися років на п’ять?"
Глядачі звернулися до білоруських акторів із проханням приїхати до Чернівців ще раз і показати виставу їхньою рідною мовою. Це вразило театральний колектив. А на запитання, як живуть митці у Білорусії, Модест Абрамов відповів: "Життя у нас – як життя: дуже важке, але частіше – дуже прекрасне. Як і в Україні, маємо багато народних, і дуже мало хороших артистів".
