"Токіо!"
Франція-Японія-Корея, 2008
Режисери: Мішель Гондрі, Лео Каракс, Бонг Джун Хо
У ролях: Аюмі Іто, Аяко Фудзітані, Дені Лаван, Ю Аої
Від популярних останнім часом краєзнавчих кіноальманахів "Токіо!" відрізняється тим, що всі три його режисери перетворюють токійські реалії на метафору сучасного мегаполіса. Перша новела розповідає про дівчину, яка стоїть перед важким вибором маршруту свого життя – і врешті-решт вибирає покірність другорядного об’єкта чужого існування: вона стає стільцем. Друга розповідь вивертає навиворіт загальноприйняті норми моралі. У токійській каналізації з’являється мерзотний персонаж, який харчується квітами і грошима. Інколи він вилізає нагору і тероризує мирних жителів на тій підставі, що "японці – найбридкіший народ у світі". У третій історії добровільний затвірник, який десять років не виходив з квартири, закохується у дівчину, кур’єра піци. А тим часом стається землетрус: саме з цим природнім явищем римується кохання.
"Рейчел виходить заміж"
США, 2008
Режисер – Джонатан Демме
У ролях: Ен Хетевей, Розмарі ДеВіт, Метер Зікел
Кім – колишня наркоманка – виходить із психіатричної лікарні, щоби бути присутньою на весіллі своєї сестри Рейчел. Поверненню Кім ніби всі раді, але поступово дрібні взаємні претензії викривають приховані сімейні конфлікти. Сама Кім спочатку сприймається як негативний персонаж. Вона неврівноважена, зла на увесь світ і намагається розділити відповідальність за давню трагедію і свою поламану долю з рідними. Але ближче знайомство з сім’єю Кім виявляє лицемірство в їхніх стосунках: усе життя родичі уникають неприємних тем, віддаючи перевагу замовчуванню проблем, а не їх вирішенню і взаємному прощенню. Схемою розвитку подій і використанням ручної камери фільм трохи нагадує "Урочистість" Вінтерберга, тільки сімейні пристрасті тут виглядають більш реалістично.
"Персеполіс"
Франція-США, 2007
Режисери: Венсан Паронно, Марджан Сатрапі
Цей чорно-білий автобіографічний мультфільм розповідає про іранську дівчинку Марджан, на очах якої відбувається повалення шахської Персії, революція і встановлення ісламського режиму, ірано-іракська війна. Очима дитини ми спостерігаємо за життям і небезпеками її рідних – бабусі, дядька-комуніста і невтішних батьків, які змушені через політичну систему відправити 14-літню Марджан до Європи. Та це не кінець випробувань: західні традиції теж трохи розчаровують чужоземну дівчину, як і повернення за кілька років до Тегерана: Іран стає зовсім іншим і не терпить виявів свободи з боку жінок. Цей маленький шедевр, пронизаний іронією і гумором Марджан, водночас захоплює глядача своїм ліризмом. В історії героїні, розказаній щиро і без фальшу, поєднались драма і комедія, трагедії маленьких людей і трагедія цілої країни.
