...трохи послухати

Друга Ріка. "Best 1999-2009" (2 CD)
Видвець – Moon records, 2009,
21 пісня + 20 кліпів
Збірка з двох дисків, де зафіксовано найкращі аудіохіти та кліпи, підсумовує перші десять років творчого життя "вічно другої" після "Океану Ельзи" "Другої Ріки", яка невпинно "дихає в спину" володарям поп-рокового Олімпу. Секрет цього "житомирського феномену" простий. Створюючи яскраві і мелодійні пісні, вокаліст Валерій Харчишин (як автор слів) та гітарист Олександр Барановський (як автор музики) завжди апелювали до сокровенних струн української душі, знаючи, що ця душа – найсентиментальніша в світі. А колишній "скрябінець" Шура Гера остаточно завойовує цю душу розкішними клавішними партіями. І як йому вдається роздиратися між "ДР" та не менш популярними "Dazzle Dreams"? На окрему увагу заслуговують рафіновано-стильні відеокліпи, які виконують роль рекламного локомотива для групи та водночас являють собою справді мистецькі зразки сучасного кліпмейкерства. До речі, "Другій Ріці" пощастило ще й з тим, що їхній бас-гітарист Віктор Скуратівський виявився також вправним відеорежисером: з двадцяти відзнятих робіт половину він зробив власними руками. Серед них – найхітовіші "Космозоо", "Фурія", "Відчиняй", "Денніч", "Кінець світу".

Вій. "Good-bye my revolution" (максі-сингл)
Видавець – Інтернет, 2009,
4 композиції
Якщо бути точним, то легендарний київський гурт "Вій" не випустив платівку "Good-Bye My Revolution", а запустив в Інтернет, звідки її можна вільно завантажити. П’ятнадцятихвилинник містить чотири пісні, виконані наживо. Дві з них – "Як Летіли Бугаї" та "Змія" – вже виходили раніше, і тепер подано чергові їх переінакшення. Інші дві – "Йшов Я Небом" та заголовна "Good-Bye My Revolution" – оприлюднюються вперше. Провідний Вій України, Дмитро Добрий-Вечір, так описує їх: "Йшов Я Небом присвячена нашим колишнім учасникам: барабаннику Дмитру Підлуському, який трагічно загинув, і перкусисту Салману… А взагалі, вона така філософська, роздуми про життя, в якому хлопці то у війську, то бозна де, а дівчата їх завжди мусять чекати". Натомість вальс без слів "Good-Bye My Revolution" не прив’язаний до якихось чітко окреслених подій: "Ним я висловив своє особисте відчуття, власне ставлення до тих так званих "революцій". Окремо варто згадати про обкладинку, оздоблену репродукцією картини Ганса Зебальда Бехама. Як жартують віївці, це їхня відповідь на недолугі закони про боротьбу з порнографією: мовляв, нехай спробують поперти проти класики!

Лірник Сашко. "Казки лірника Сашка. Химерні оповіді"
Видавець – "Наш Формат", 2009,
5 казок
Лірник Сашко (він же – музикант формації "Вій" Олександр Власюк) є сьогодні одним із найвідоміших українських казкарів – і завдяки постійній участі у різноманітних фестивалях, і завдяки видаванню дисків. Але насамперед завдяки тому, що казки він складає вправно і розповідає їх живо та цікаво. Це коли один розповідає. А коли на диску, то воно все ще краще звучить, бо тут не лише талант і ліру чути: тут тобі і з десяток інструментів усіляких – гітара, дудук, сопілка, дримба та варган, акордеон, флейта, скрипка. Тут тобі і друзі допомагають добре – розмальовують оповідь і співом гарним, і голосами животини різної, і шумом веселим. Тут тобі, задля різноманітності, і мови братські звучать на додаток, бо співають не лише українською, а й болгарською, сербською, молдавською. Небагато, щоправда, а все ж таки приємно. Матеріал, зібраний на цьому диску, вже видавався раніше, але порціями. Усі три попередники були розбавлені бонусною казочкою – і ось тепер маєте нову платівку. Що поробиш, із кризою треба якось боротися всім, навіть казкарям, бо що б то були за казки на голодний шлунок? Навряд чи такі, за які лірника Сашка люблять і діти, і дорослі.

Збірка української альтернативної музики "Червона Пігулка. 2-га доза".
Видавець – "Енергетика", 2007,
20 пісень
На компакті маємо зібрані зразки того, що в Україні називають альтернативою. На кількох персонажах зупинимося окремо. Отже, "Пружины.Нет" – гурт прекрасний, спо.ру.net. Ось тільки російськомовний. Немає на нього фестивалю "Червона Рута" з вимогою cпівати українською. Далі – "Квадраджесіма", яка змінила вокаліста. Ним став співак гурту "ХВК", теж присутнього на альбомі. "Назад Шляху Немає" і Олег Скрипка: колись Скрипка співав з багатьмя альтернативниками, усі сподівалися, що це виллється у платівку дуетів. Не вилилось. Але пісня прикрашає собою цю збірку. "Буги Вуги Джем Слем" затято продовжують слемувати і джемувати. Коли співають українською, виходить з прикольним акцентом. Тому тут співають російською. Специфічний товариш Гудімов через свою специфічність також потрапив сюди. Діма Корс завжди співав попсу, але коли за нього взялася Карпа, став крутим альтернативником. Ось тільки про пісню цього не скажеш. "Щастя" співає про попелюшку. Причман – про море. Що ж, досить актуально. "Крихітка Цахес" представлена доброю старою "Лисицею", яка буде переспівана у новому альбомі "Рецепт". Решта виконавців – менш відомі, тому почекаємо з висновками.