...трохи послухати

Димна Суміш. "Димна суміш"
Видавець – Астра Рекордс, 2009,
14 пісень
Те, що можна почути як на концертах, так і в альбомах "Димної Суміші", пояснюється лише одним – максимальною чесністю. Зважаючи на десятирічний досвід, ця послідовна чесність виглядає просто героїчно. Хоча хлопці навряд чи думають про себе в такому ключі: є речі, значно важливіші за роздивляння власного пупка. Наприклад, запис цікавої музики. Третій альбом "Димної Суміші" став першим, створеним у студії шляхом накопичення і зведення окремих партій. Якщо пам’ятаєте, перший диск було записано наживо під час Помаранчевої революції на Майдані, а другий – хоч і в студії, проте на ламповій апаратурі, щоби на "Бітлів" було схоже. Приємно зазначити, що альбом "Димна суміш" звучить не менш насичено, драйвово, шорстко, але й на диво чисто. Наскільки це взагалі можливо у гранжі, звичайно. Добре чутно і всі інструментальні лінії, і слова: в альтернативній музиці таке, на жаль, буває не часто. Оскільки ж тексти гурту несуть велике смислове, емоційне та соціальне навантаження, подібна прозорість у звучанні обертається на дуже вагому чесноту. Незважаючи на студійність, альбом слухається так, наче ти потрапив на концерт гурту: живий пульс збережено на всі сто!
Гурт мандрівних дяків "Вертеп".

"ВіршОспіви"
Видавець – Арт-Вертеп, 2009,
22 пісні
Нова робота "Вертепу" – це знову еклектика, але знову цілком відмінна від попередніх. "Віршоспіви" побудовано за принципом, який досі у нас настільки масштабно не застосовували. Просто і яскраво водночас: на музику покладено вірші двох десятків сучасних українських поетів – і майже половина творів виконується за участі самих авторів. Почути гарну поезію голосами її творців та ще й у супроводі гарної музики – хіба не чудово? Проект дійсно вдався, бо "Вертеп" явно не ставив собі якихось конкретних стильових обмежень: звідси, очевидно, й легкий джазовий присмак. Слова отримали виразне й відповідне звукове обрамлення: більшість пісень і мелодекламацій звучить так природно, що, мабуть, відтепер не завжди легко буде уявити ці тексти у якомусь іншому виконанні. Хіба що – у супроводі глибокої тиші. Особливо ж тішить, що попри всю різноплановість матеріалу альбом відбувся саме як альбом, а не компіляція. Плоду дали не лише народитися, а й достигнути – і це справді варте окремої подяки. А тепер до імен: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Мар’яна Савка, Галя Крук, Марія Матіос, Вікторія Наріжна, Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін... Мало? Дивіться на обкладинці.

Собаки в космосі, Сергій Жадан. "Спортивний клуб армії"
Видавець – ЛІФТ, 2008,
7 композицій.
Тим, хто не знайомий із творчістю Сергія Жадана, наполегливо рекомендую придбати і прочитати бодай збірку його вибраного "Капітал". Тим же, хто не має такої можливості або ж книжок у принципі не любить, варто послухати цей диск. Утім, важко уявити собі людей, які читали б наш додаток і при цьому не знали, хто такий Жадан. Харківський гурт "Собаки в космосі" за кілька останніх років теж набрав обертів, легко і завзято комбінуючи у своєму звучанні дуже різні стилі, починаючи від ска і закінчуючи етно, блюзом та джазом. Не в останню чергу, здається, винен у цьому той-таки Жадан, з яким гурт плідно співпрацює. Цього ж разу у створенні альбому взяли участь і кілька цікавих запрошених музикантів: наприклад, один із найкращих молодих джазових піаністів Харкова Єфим Чупахін, Галина Бреславець із фольклорної (і теж харківської) "Ойри" або Олег Каданов з "Оркестру ЧЕ" – послідовника славнозвісного гурту "5NIZZA". Одне слово, поєднання лірики і сарказму в текстах, поєднання стилів у музиці – і альбом уже встиг здобути мало не культовий статус серед "просунутої" молоді. Як видається, цілком заслужено. Увага! Є трохи матюків. Зрештою, який би то був Жадан без матюків?

ShockolaD. "Pokosy"
Видавець – Дзига/Наш Формат, 2009,
11 пісень
Розчарую тих, хто гадав що "Дзига" – це генделик поруч із площею Ринок у Львові. Бо генделик називається "Під Клепсидрою", а "Дзига" – це мистецьке об’єднання, виставковий зал і ще всілякі арт-штуки. Зокрема, "Дзига" докладає максимум зусиль заради збагачення історії львівського джазу. Саме завдяки грантові від "Дзиги" широко знаний у вузьких колах чернівецьких меломанів гурт "ShockolaD" записав на "Studio Radioaktywni" у польському місті Ченстохова свій другий диск "Покоси" (про перший – "ShockolaD+PL" – ми вже свого часу писали). Презентації диска відбуваються у вигляді музичних мандрів містами України та Польщі. Хто зна, може, восени щось подібне відбудеться і в Чернівцях. Новий альбом – це суміш етно, джазу та електронної музики. За словами "шоколадок", у такому стилі вони грали завжди і ніколи не зраджували обраного напрямку. В його основі – народна пісня, яка є близькою для кожного українця, тому ця музика сприймається легко. Як бонус до диска увійшла балада "Мати до сина" на вірш класика польської поезії, вихідця з Кременеччини Юліуша Словацького, 200-річчя від дня народження якого відзначатимуть у вересні цього року.