"Гуцул Каліпсо" – чи не єдиний андеграундовий чернівецький гурт, який досяг чогось не лише на домашньому рівні. Наразі хлопці – попри чималі амбіції та гонорари – не квапляться тішити прихильників новими альбомами, дотримуючись старої істини: "Поспішай поволі". Сидять собі у місцевому рок-клубі "Фан-парк", потихеньку народжуючи нові пісні. Хіба що іноді виїжджають із рідних Чернівців десь погастролювати. Напередодні поїздки на фестиваль "Свірж" про життя-буття гурту спілкуюся з вокалістом формації Андрієм Рудіком.
– В Інтернеті ви чомусь завжди переплітаєтесь із гуртом "Димна Суміш". Це ваші добрі приятелі?
– З "Димною Сумішшю" ми познайомилися 2001 року, коли виступали на "Червоній Руті". У нас там склалася така ситуація, що приїздив Іван Павло ІІ, і концерт затримали на дві години, а ми мали його закривати як фіналісти. Ну, і нам не вистачило часу. Так ми і не виступили, і пішли до "Димної Суміші" в гості, і напилися пива. Відтоді й товаришуємо.
– До речі, вони вже три альбоми випустили. А що вам заважає?
– Нам заважає наша лінь. Ми хочемо записуватись, але ще є такий фактор, як гроші, яких завжди бракує. А "підписувати" ми нікого не хотіли, обходимося без продюсерів.
– З приводу вашого дебютного альбому "Рекєт Гангстера" лунала критика: мовляв, записано і зведено дуже погано. Це вам послужило уроком на майбутнє?
– Альбом вийшов дійсно нестандартний – насамперед тому, що ми його записували своїми силами, без допомоги якихось відомих звукорежисерів. І тому вийшло те, що вийшло. Зате отримали Гадаю, другий альбом будемо робити вже за іншою схемою.
– Не так давно схему запису нового альбому ви обговорювали у Києві з Олегом Скрипкою. Яких висновків дійшли?
– З Олегом ми зустрілися на радіостанції "Джем FM", де трохи поспілкувалися. Він нас запитав, коли випустимо новий альбом. Відповіли, що шукаємо зараз для цього студію. Нам потрібні хороша якість і помірна ціна, а зараз важко знайти таке поєднання. Він запитав, де ми записували свої перші пісні, і коли почув, що в Чернівцях, порадив і надалі там записуватися. Мали на увазі ще доальбомні версії кількох пісень, які ми записали на студії Кирила Маслюченка в Народному Домі. Ті записи наділені специфічною аурою чернівецького андеграунду.
– Як взагалі Скрипка ставиться до вашої творчості?
– Скрипка завжди прихильно ставився до нас – ще від початку нашої кар’єри. Він нас запрошував навіть на річницю першого виступу "В.В." у Росії. Ми поїхали в Москву, де виступали вперше, і були приємно вражені тим, як там сприймали нашу музику. Навіть їхньому звукорежисерові настільки сподобалося, що він записав той виступ. Тепер маємо якісний запис із концерту. Може, колись видамо збірку концертних пісень, бо переконаний, що наживо наші пісні звучать значно краще, ніж записані у студії.
– Скільки нових пісень написано від часу дебютного альбому?
– Маємо вісім абсолютно готових і ще чотири – на стадії доробки. Можна зробити пісню за одну годину, але вона не буде завершеною, тому нові пісні народжуються довго. Коли ж вийде альбом, наразі ще говорити зарано, не хочеться себе заганяти в якісь терміни.
– Дві пісні з вашого нового доробку, а саме "Доля" і "Депутат" вже сьогодні стали концертними хітами. Як вони народилися?
– "Доля" – досить стара пісня, просто ми її раніше не грали на концертах. Вона була суто репетиційною, коли ми хотіли просто розважитися. Пісня розповідає про сторожинецькі розклади, і всі її герої – дядя Піца, дядя Толя – не вигадані, а реальні персонажі. Щодо пісні "Депутат", то її основний рядок – "Я маю все, та хочу більше мати, зробіть мене народним депутатом" – написав і подарував нам відомий чернівецький бард Богдан Ластівка. Речення крутилося постійно на язиці, і от одного разу ми доросли до повноцінного тексту. Довго над ним не "парилися": увімкнули телевізійні новини – і понеслося…
– Що думаєш про засилля етнофестивалів? Чи їх в Україні повинна бути така величезна кількість, чи це просто йде спекуляція на темі?
– Це вже більше спекуляція на темі. Але якщо фестивалі якісні, то вони, звичайно, повинні бути, тому що етнічна музика настільки різнобарвна… З часом, гадаю, всі псевдофести відсіються і залишаться лише монстри – такі, як "Країна мрій", "Підкамінь" тощо.
– Де найближчим часом вас можна побачити і почути?
– На фестивалі "Свірж", що відбудеться на Львівщині 31 липня – 2 серпня. Ну дуууже вже хочеться послухати і познайомитись із Ніно Катамадзе, яка теж там виступатиме і яку я обожнюю!
Тарас ПІЦ
Довідка
Ейсід-хоповий гурт "Гуцул Каліпсо" утворився десять років тому на уламках гуртів "Нервові Краби", "Бриллиантовый Зеленый" та "No Exit!". "Гуцули" мають за плечима безліч концертів та фестивалів, а також альбом "Рекєт Гангстера", що вийшов у світ 2007 року. Нинішній склад гурту такий: Богдан Федчук – вокал, сопілка; Андрій Рудік – вокал; Дмитро Фельдман – бас-гітара; Валера "Кузя" Марченко – гітара; Олег Попелухін – барабани; Євген Думініка – саксофон; Максим Рибчук – труба.
