"О’Хортен"
Німеччина –Норвегія –Франція, 2007
Режисер – Бент Хамер
У ролях: Баард Ове, Еспен Шенберг, Гіта Нербі
Проїздивши 40 років одним і тим самим маршрутом та отримавши від колег срібний паровозик на пам’ять, машиніст Одд Хортен виходить на пенсію. Йому залишалося зробити останній рейс, але Хортен спізнюється на роботу, бо випадково проводить ніч у чужій квартирі, біля ліжка незнайомого хлопчика. Ця подія перевертає життя Одда, яке до цього моменту рухалося лише за розкладом: тепер у ньому з’являються і прогулянки в червоних жіночих чобітках, і нічні стрибки з лижного трампліна, і їзда на машині із зав’язаними очима. Режисер поєднав у фільмі жанри казки, комедії та філософської притчі і так вигадливо вибудував траєкторію шляху свого героя, що тільки й встигайте стежити за всіма анекдотичними ситуаціями, в які він потрапляє. Висновок фільму простий, але не для кожного ефективний: змінювати життя зовсім не страшно і ніколи не пізно.
"Паліндроми"
США, 2004
Режисер – Тодд Солондз
У ролях: Елен Баркін, Річард Мазур,Дженніфер Джейсон Лі
Авіва, 12-літня єврейська дівчинка, одержима ідеєю материнства. Вона навмисно вагітніє від сина друзів сім’ї, але всі плани руйнують батьки, які керуються здоровим глуздом і змушують її зробити аборт. Не пробачивши батькам, Авіва втікає з дому. Як свого часу Гек Фінн, дівчинка вирушає в таємничу подорож Америкою: ночує в лісі, знайомиться з новими людьми, бере участь у кривавій помсті лікареві. Протягом фільму Авіва змінює не лише свою зовнішність, а й етнічний тип: роль героїні грають п’ять дівчаток, дві дорослі жінки і навіть один хлопчик, але в будь-якому вигляді її сутність залишається однаковою. Дві сім’ї, які ми тут бачимо, подібні між собою, мов дзеркальні відображення, хоч одна з них ліберальна, а інша – консервативна. З однієї сім’ї в іншу і назад – таким є паліндромний шлях героїні фільму.
"Ахіллес і черепаха"
Японія, 2008
Режисер – Такеші Кітано
У ролях: Такеші Кітано, Юрей Янагі, Канако Хігучі
Хлопчик Матісу був геніальною дитиною. Принаймні так вважав його багатий батько, який купував синові найкращі фарби і мріяв про його блискуче малярське майбутнє. Але сталась біда: батько збанкрутував і повісився, а згодом загинула й мати. Матісу потрапив спочатку до злих родичів, а потім – в інтернат. Ніхто більше не хотів бачити у ньому вундеркінда, замість похвал він діставав лише запотиличники. Нарешті Матісу виріс і став на диво бездарним художником. Але мистецтво для нього залишилося найголовнішою цінністю в житті. Через марні спроби досягти успіху він втрачає доньку, його покидає кохана дружина, а визнання як не було, так і нема. Режисер повторює за філософом Зеноном: "Скільки б не біг Ахіллес, він не в змозі наздогнати черепаху". Або скільки не ганяйся за успіхом, без зовнішньої допомоги нічого не вийде.
