RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Радіо | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |

На Півночі з давніх-давен мешкали міфологічні велетні. Горді та сміливі, вони будували свої житла з величезних каменюк, запливали далеко в океан і підкоряли інші держави. Їхні жінки користувались такою ж повагою, як і чоловіки, бо були такі ж сильні духом і тілом. Велетні навіть воювали з богами, адже що їм боги? Боги на Півночі смертні, як люди. Північний світ жорстокий до слабкого, проте сильного він вчить мужності. І досі у Скандинавії живуть сильні та горді люди. Одним із велетнів, але вже не міфологічних, а кінематографічних, був швед, про якого ми сьогодні й поговоримо: Інгмар Бергман.
Своєю багаторічною творчістю він довів, що кіно може бути не лише видовищем у давньоримському розумінні цього слова, не лише вікном у зовнішній світ, але й збільшувальним склом, яке дозволяє зазирнути в глибини людської душі. Бергман першим рішуче відмовився від принципу розважальності, перетворивши кінематограф на таке ж серйозне мистецтво, яким колись була література. Можна сказати, що саме з нього і розпочалось авторське кіно.
Інгмар Бергман народився 1918 року в сім’ї лютеранського священика. Виховувався він в атмосфері суворості та несправедливості. Релігійність батьків своєрідно відбилась на дитині: Бергман стверджував, що втратив віру ще у восьмилітньому віці, хоч і усвідомив це значно пізніше. Після служби в армії він вступив до Стокгольмського університету, щоби вивчати літературу та мистецтво, але не довчився, серйозно захопившись театром, а згодом ставши, за власним зізнанням, "справжнім кінонаркоманом". Світове визнання йому принесли фільми, зроблені у відносно зрілому віці, в 1950-1960-ті роки: "Сьома печать", "Сунична поляна", а також "Обличчя", "Мовчання" та "Персона", самі назви яких свідчать про близькість до філософії екзистенціалізму. Самотність, відчай, неможливість зрозуміти іншого, смерть, любов, релігійні сумніви – ці визначальні проблеми людського існування характеризують усю творчість Інгмара Бергмана.
Герой суворої і по-північному поетичної "Сьомої печаті" (1955) – лицар, що повертається до рідної Швеції після десяти років хрестових походів. Він розпочинає гру в шахи зі Смертю, домовившись, що вона не забере його до кінця партії і залишить живим, якщо програє. Лицар надзвичайно втомився від життя і не бачить, заради чого йому було б варто жити далі. Але його цікавить питання: чи справді Бога немає? Адже навколо видно лише вчинки людей, помічених Сатаною. Врешті-решт герой програє партію Смерті, і її зловісна постать у чорному тягне його та інших героїв за собою. Незважаючи на очевидну похмурість цієї алегорії, у фільмі є місце і для іронії та сарказму. Потім режисер стверджував, що завдяки "Сьомій печаті" він позбувся власного страху смерті.
Бергману належить афоризм: "Щастя – це добре здоров’я і погана пам’ять". Своє щастя і здоров’я геніальний швед забезпечував безжалісним психоаналітичним препаруванням проблем, страждань і страхів, які знаходив у себе самого: завдяки кінематографу він позбувався їхнього негативного впливу. Режисера цікавила "реальна сутність" людини, а не глянцеві картинки. За словами Бергмана, його від самого дитинства переслідували демони, але він залучив їх до роботи і саме з їхньою допомогою перетворював життєву потворність на художню красу.
Бергман заслужено вважається неперевершеним майстром у зображенні історій кохання. Його "Сцени з подружнього життя" є однією з найбільш глибоких стрічок на цю тему у світовому кіно. Фільм складається із шести "сцен", кожна з яких є фрагментом двадцятилітнього спільного життя Маріани і Йохана. Спочатку режисер докладно показує, як невірність та лицемірство поступово призводять до руйнування подружньої пари. Але розлучення веде до вияву розуміння, співчуття та щирості. І ось кохання колишнього подружжя розгорається з новою силою. Бергман зізнавався, що зйомки "Сцен…" зайняли всього чотири місяці, але на їх переживання пішло ціле життя. Через 30 років 86-літній метр продовжив розповідь про Маріану та Йохана у фільмі "Сарабанда". Тут колишнє подружжя знову зустрічається після довгої розлуки і знову своїми непередбачуваними стосунками змушує нас хвилюватися і співчувати. "Сарабанда" стала лебединою піснею у славній та продуктивній кар’єрі Бергмана, який у підсумку зняв майже 50 фільмів і поставив понад 120 театральних вистав.
Одним із головних (і, звісно, пов’язаних із темою кохання) досягнень у багатогранній творчості шведського режисера, яке неможливо оминути, є зображення жінки. Йдеться не так про ставлення Бергмана до жінок, як про вміння розгледіти їх, відчути і зрозуміти. Горді, рішучі і сильні жінки у фільмах Бергмана трохи (а може, й не трохи) нагадують героїнь іншого скандинава й улюбленця феміністок Генріка Ібсена. Для режисера-чоловіка побачити світ очима жінки – завдання майже непосильне. Сам Бергман зізнавався: "Світ жінок – це мій універсум. Часом мені в ньому зовсім не солодко, але жоден чоловік і не може похвалитися тим, що все тут для себе поз’ясовував". Треба однак визнати, що Бергману – як мало кому у світовому кінематографі – це значною мірою вдалося.
Мабуть, найвідомішим серед глядачів став автобіографічний фільм Бергмана "Фанні й Александр", який вийшов на екрани 1982 року і за якого режисер отримав свого третього "Оскара". Хоч цей фільм і зроблено за всіма законами "цікавого кіно" – з комедійними персонажами та напівдетективною сюжетною лінією, – він постійно балансує на межі чогось дивного і магічного. Після нього Бергман оголосив про завершення кінематографічної кар’єри. Але, як ми вже знаємо, він її не завершив, а зняв ще близько десяти чудових драм для телебачення, які лише підтвердили силу його таланту і свіжість погляду на світ. Бергман ставив спектаклі, писав автобіографічні книги та сценарії, в яких розповідав "останню правду" про себе – про свій непростий характер, про складні стосунки зі своїми дружинами й коханками.
Його фільми з плином часу нічого не втратили і, як належить справжнім шедеврам, не постаріли. Нічого дивного: люди завжди будуть кохати і мучити одне одного у сімейних стосунках, страждати від самотності або її відсутності, боятися смерті… А це означає, що фільми Бергмана, які з точністю хірургічного скальпеля розтинають нариви потайних людських драм, завжди залишатимуться актуальними.
Останні роки життя він прожив самотньо на острові Форьо в Балтійському морі, де продовжував писати, але майже ні з ким, крім рідних, не спілкувався. Інгмар Бергман помер два роки тому, в один день з іншим великим режисером – Мікеланджело Антоніоні. Запам’ятаймо цю дату: 30 липня 2007 року закінчилась велика епоха, епоха митців, для яких кіно було чимось більшим за колекцію цитат і спецефектів.
Ксеня ПРОКОПЕЦЬ
3-07-2009, 11:11
Коментарів 0 Переглядів 3 015

Теги -
Автопригода сталася на трасі в межах населеного пункту Бояни
За словами ініціатора ремонту тротуару, наразі поліція активно розшукує причетних до крадіжки
Помер заслужений лікар України Анатолій Гонца, який раніше очолював онкодиспансер
• Новини партнерів











ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі
Люди побоюються, щоб сьогодні негода знов не наробила такого лиха


«Наші рвали та метали». Блог Анни Семьонової
Буковинці навіть дуже позитивно говорять про збірну України
«Я ж стану жертвою всесвітньої змови» Блог Юлії Леськової
Здавалося би, всі вже прийняли той факт, що коронавірус – доволі небезпечна вірусна інфекція
«Я не знаю більш національного народного генія» Блог Надії Будної
15 червня відзначили 80-річчя від дня народження видатного українського актора і режисера Івана Миколайчука
загрузка...
ВІДЕО Переглянути все відео

Про основні переваги поліуретанових деталей та особливості виробництва розповідає технік-конструктор ТМ "PolyBush" Олександр.

Ми розповімо вам, чому франшиза Pronto Pizza та Sushi Pro буде вигідною інвестицією.

Пройшло всього декілька місяців з того моменту, як найбільша торговельна мережа країни "АТБ" разом із "Райффайзен Банком" і Visa випустили унікальний банківський продукт.

В асортименті крамнички є желейки, різні горіхи в шоколаді, унікальний ірис, суфле, маршмелоу, карамель, jellybeans, лакриця, жуйки та льодяники.

Насолоджуйтесь концертом та вигравайте безліч цінних подарунків! Суперприз – РОБОТ-ПИЛОСОС!
Як влаштувати незабутню відпустку та не спустошити сімейний бюджет*

Провести незабутню відпустку і при цьому не спустошити сімейний бюджет допоможе найбільша торговельна мережа країни — "АТБ".

Ми поцікавилися, якою ж ідеєю керувалися власники, створюючи "Квант Сервіс", якого професійного рівня досягли інженери за усі роки роботи та із якими труднощами доводилося стикатися.