Незважаючи на гарячу літню пору, у кімнатах Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка багато неординарних відвідувачів, шанувальників його творчості.
18 червня 2009 року музей відвідала перша леді України, Голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000" Катерина Ющенко. Із трепетом та щирим хвилюванням Катерина Михайлівна переступила поріг колишнього помешкання родини Івасюків. Зацікавлено слухала дитячі та юнацькі спогади Оксани Івасюк про батька та брата, з великим пієтетом торкалася речей великих українців. Екскурсію для високих гостей продовжили Наталя Мороз, головний зберігач фондів музею, та Мирослав Лазарук, директор музею Володимира Івасюка.
Ніхто не може залишитися байдужим, коли чує про ніжність та турботу до дітей, дружини Михайла Григоровича Івасюка, про доброзичливе ставлення між собою брата та сестер. В експозиції музею зберігаються автографи віршів
М. Івасюка до доньки Галини. Таке незвичне віршоване прохання батька дуже сподобалось пані Катерині і є чудовим зразком виховання та любові до власних дітей:
Галочко-Галинко!
Дівчинко-малинко!
Розбуди о восьмій,
Тато дуже просить…
Є велике діло.
Зрозуміло?
(ніч на 22 жовтня 1962 року).
Бентежить та водночас ятрить душу, коли бачиш і торкаєшся чорно-білих клавіш рояля Володимира Івасюка, зрошують обличчя сльози, коли відкриваєш шафу з особистими речами Володі. Не змогла стримати сліз і поважна гостя. І здивувалася, дізнавшись, що Володимир не просто був красенем, а й носив гарний, елегантний та модний одяг.
Уперше в експозиції музею представлено родинну реліквію – скрипку композитора, указ Президента України "Про присвоєння В. Івасюку звання Герой України", Зірку Героя України та орден Держави.
Пані Катерину цікавило абсолютно все: коли й де була написана пісня "Червона рута", коли вона вперше пролунала, хто її співав. "Мені здається, що "Червону руту" я знаю все своє життя, – мовила Катерина Ющенко, – настільки органічно, щиро вона звучить". І справді, без "Червоної рути" не обходиться жодне свято в Україні – чи то офіційне, чи звичайне, у родинному колі чи на колективній вечірці, чи весілля.
Пам’ять людська трансформується, оживає і знову народжується. І скільки років ще мине – тридцять чи 130 – все одно ніхто не зможе знищити любов та шану до геніального композитора. Його твори звучатимуть на всіх континентах, і червона рута з кожним роком буде цвісти яскраво і неповторно. Українська пісня – привітна, щира, незрівнянна – облетить усю земну кулю, буде звучати "на всі голоси".
У виставковій залі меморіального музею Володимира Івасюка Катерина Ющенко мала нагоду оглянути виставку "Володимир Івасюк. Правда через тридцять років", виставки робіт різьби по дереву "Зелена Буковина" Заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Василя Шевчука та ювелірних прикрас заслуженого майстра народної творчості Манолія Руснака.
Сучасна цифрова відеокамера, яку Катерина Михайлівна подарувала музею, дуже необхідна для проведення зустрічей у літературно-мистецькій вітальні "У родинному колі", де гостями є відомі й талановиті особистості, які так чи інакше пов’язані з родиною Івасюків. Книги про минуле та сучасне мистецтво України поповнили бібліотеку музею.
Катерина Михайлівна побажала ще раз відвідати Меморіальний музей Володимира Івасюка. А на згадку про свій візит залишила автограф у книзі відгуків: "Володимир Івасюк був великим сином Українського народу – пісні якого знають і люблять усі. Дякую за можливість доторкнутися до його життя, таланту, спадщини. Коли я виростала в українській діаспорі в Чикаго, Володимир Івасюк був для нас втіленням тієї України, яку ми мріяли побачити. Я надзвичайно щаслива, що маю можливість бути знайомою з прекрасною родиною Івасюків. Нехай Бог благословить Вас. 18-го червня 2009 р.".
Олена ЛОГІНОВА
25-06-2009, 11:22
0
2 423
