Кода меду з ноткою дьогтю

Цьогорічний концертний сезон у Чернівцях майже закінчився. Особливих сенсацій, як і прогнозувалося, не сталося, але музики звучало багато і найрізноманітнішої. Лише філармонійних концертів у місті та області відбулося більше шестисот – і це попри всі незручності, пов’язані з масштабним ремонтом будівлі філармонії.
До речі, наша філармонія є найбільшою в Україні за кількістю колективів та солістів, які працюють майже в усіх жанрах. У часи, коли інші обласні філармонії поступово втрачають кадри, Чернівецькій вдається не лише зберігати, а й примножувати свій творчий потенціал. А ще тільки у нас при філармонії працює дитяча вокальна студія. Тож орден "За заслуги" ІІІ ступеня, який до 65-річчя отримав директор філармонії Петро Казимирчук, видається цілком справедливою оцінкою його діяльності. Крім того, за високі творчі здобутки художній керівник і головний диригент Академічного симфонічного оркестру Йосип Созанський отримав звання Заслуженого діяча мистецтв України, а керівник фольклорного оркестру "Плай" Микола Гакман, керівник оркестру Академічного Буковинського ансамблю пісні й танцю Олександр Жуков та солістка Людмила Радиш стали заслуженими артистами.
Серед широкого концертного розмаїття кожен спраглий мистецтва мав можливість обирати і слухати те, що йому до смаку. Приємно, що спраглих виявилось немало. Порожніх залів не було, а майже всі симфонічні концерти взагалі відбулися з аншлагами. Зокрема – завдяки численним місцевим прем’єрам, серед яких згадаємо варіації на тему "Енігми" Едвара Ельгара, симфонічну поему "Мазепа" Ференца Ліста, "Фантастичну симфонію" Гектора Берліоза, фантазію на теми з опери Гуно "Фауст", концерт для скрипки з оркестром Генріха Венявського. Відбулась і одна світова прем’єра: рапсодія Леоша Яначека "Тарас Бульба". Також уперше прозвучала повна версія мюзиклу Євгена Воєвідки "То лише казка".
З-поміж музикантів особливо запам’яталися виступи скрипалів, студентів училища мистецтв Віктора Глибочану та Дмитра Лиска. Останній, до того ж, здобув Гран-прі на всеукраїнському конкурсі "Нові імена". Взагалі студентська та учнівська молодь цього року просто вразила своїм талантом і недитячою майстерністю. Звіти училища мистецтв, першої та другої музичних шкіл міста проходили у переповненій філармонійній залі під овації та гучне "браво!".
Найширші уподобання прихильників органної, камерної та вокальної музики задовольнили щотижневі концерти в Органному залі. Серед іншого там прозвучали маловідомі камерні інструментальні та вокальні твори Володимира Івасюка. З незмінним успіхом проходили виступи відомого скрипкового дуету Павла Чеботова та Людмили Шапко. Зворушливим був дебютний виступ хору хлопчиків дитячої музичної школи №1, які у супроводі органістки Світлани Бардаус виконали різдвяні колядки. Серед тематичних концертів запам’ятались виступи Надії Юрійчук (Дніпропетровськ) з бахівською програмою, Ніни Сіваченко та Ольги Дмитренко (Київ) з творами Антоніо Вівальді та – особливо – "Вечір старовинної музики", влаштований молодими одеськими музикантами спільно з нашими земляками.
Однак концертне життя міста не обмежується лише філармонійними заходами. Існують ще концертні агенції та окремі особи, які також влаштовують концерти і, як виявляється, не завжди успішно. Зокрема через відсутність з вини організаторів умов для встановлення звукової електроапаратури зірвався виступ відомої виконавиці співаної поезії Ольги Богомолець, яка покидала Чернівці зі словами: "Нам тут просто плюнули в душу!". Скасовано також ювілейний концерт "П’ятнадцять акапельних років" "Піккардійської терції". Не пощастило й прихильникам співу Володимира Гришка, яких виявилося замало, аби метр оперного співу зайвий раз захотів експлуатувати свій голос. Втім, зважаючи на чутки про його нещодавній скандальний виступ в Одесі, де публіка, почувши "фанеру", почала виходити із залу, можливо, це не така вже й значна втрата.
А щоби не закінчувати ноткою дьогтю, додам наостанок трохи меду. В Академічному залі медичного університету, колишньому Єврейському театрі, де єврейські артисти востаннє виступали 1950 року в опереті Ісаака Дунаєвського "Вільний вітер", відбувся концерт всесвітньо відомого хору синагоги Цюріха, який існує вже понад сто років. Синагогальний спів більшість чернівчан почули вперше, бо єдина хоральна синагога (колишній Темпль, а нині кінотеатр "Чернівці") перестала з відомих причин функціонувати у цій якості ще в сорокові роки.
Молитви та псалми на івриті, народні пісні на ідиш, швейцарська пісня з модуляцією у "Чорнії брови, карії очі" українською мовою – усе це присутнім пощастило послухати у вишуканому виконанні двадцяти хористів під керуванням Роберта Брауншвайга та неперевершеного соліста, кантора Бернара Сана, спів якого вже встиг захопити публіку в Єрусалимі, Москві, Мінську, Парижі, Мілані, Кельні та Берліні. Чернівці хор відвідав завдяки швейцарському бізнесменові, голові благодійного фонду Раймондові Гугенхайму. Що ж, у місті, де за великі гроші розкуповуються лише квитки на убогу попсу, яку за межами "совка" й задурно ніхто не слухає, шанувальникам
серйозної музики залишається покладати усі надії на благодійників. І хто б то нам привіз наступного сезону якого Дмитра Хворостовського, Юрія Башмета чи Андреа Бочеллі?
Арта МЕЛОС