Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Шановні дорослі, ви не забули, що 1 червня був День захисту дітей? То чи не час нарешті по-дорослому захистити їхні права? Зокрема – в галузі літератури. Згадаймо самі, на чому нас виховували за совка. На якихось барабанщиках, молодогвардійцях та інших павликах морозових… Ну і що, поклавши руку на серце, з нас повиростало? Натомість нормальні люди виховуються на зовсім інших книжках. Наприклад, на історіях про Миколайчика, якому, до речі, цього року виповнюється 50.
Взагалі-то, Миколайчик народився у Франції. Тому справжнє його ім’я – Petit Nicolas. Народився він, як не дивно, зусиллями двох чоловіків – Рене Госіні і Жан-Жака Семпе. Втім, слово "зусилля" тут не дуже пасує. Просто, як згадує дочка Госіні Анна, двоє приятелів сідали собі разом і розповідали одне одному веселі пригоди з дитинства. Відтак Госіні брався за текст, а Семпе – за малюнки. Як наслідок упродовж 1959-1965 років "Sud-Ouest Dimanche" щотижня друкував нову історійку з життя Миколайчика. Успіх був шаленим і миттєвим, тому вже від 1960 року збірки цих історій почали виходити окремими книгами.
Власне, секрет успіху Миколайчика простий. Спочатку на світ з’явився Рене Госіні. Сам він так описує цю подію: "Я народився 14 серпня 1926 року в Парижі і відразу почав рости. Наступного дня було 15 серпня, і з дому ми не виходили". За якийсь час однак з дому довелося вийти – і дістатися аж до Буенос-Айреса, де вирішила оселитися родина і де Рене мусив піти до школи: "У школі я був справжнім блазнем, але оскільки досить добре вчився, то мене не виганяли". Потім був Нью-Йорк, початок "творчого шляху" – і повернення до Парижа. А в Парижі, сам того не знаючи, на нього вже чекав Жан-Жак Семпе, для якого також у шкільні роки "єдиною розвагою були скандали". Врешті-решт за ті скандали його зі школи таки вигнали. Розумієте тепер, що потрібно для написання добрих книжок про школяриків? Потрібен тандем атестованого блазня з недовченим скандалістом.
Що цікаво: попри фейлетонний спосіб публікації, зібрані докупи історії про Миколайчика витворюють дуже переконливу художню цілісність. По-перше, ми бачимо нашого героя в усіх найважливіших життєвих ситуаціях: Миколайчик у родині, Миколайчик у школі, Миколайчик з друзями, Миколайчик на канікулах тощо. По-друге, ми отримуємо величезну галерею миттєво впізнаваних образів. Корнеле-расінівські класицистичні герої з їхнім принципом "домінантної риси" бліднуть і ховаються на тлі Альцеста, який постійно щось їсть, Готфрида, в якого дуже багатий тато, Ананія, який завжди все знає, Евсебіо, який постійно хоче комусь дати в ніс (переважно – Ананієві, бо той, зрозуміло, є улюбленцем вчительки), а також вічно зайнятого татуся, вічно втомленої мамусі і небезпечно життєрадісної бабусі. Разом з тим ці "домінантні риси" – саме через пародійну їх гіперболізацію – зовсім не сприймаються як замінники живих людей: вони лише допомагають маленьким читачам якнайшвидше зорієнтуватися в обставинах кожної наступної історії. По-третє ж, чи не найбільшим досягненням авторів є, так би мовити, "образ світу", який розгортається в цих історіях. Оповідь тут ведеться від імені самого Миколайчика, відтак є надзвичайно корисною для дорослих, бо, як з’ясовується, наші діти своїм "очудненим оком" вміють розгледіти в нашому житті набагато більше, ніж нам іноді б хотілося.
Ось, наприклад, розділ "Гарне кроленя". Зав’язка там така, що Миколайчик зліпив на уроці праці пластилінового кролика. Вчителька його похвалила, і тепер він щасливий біжить додому зі своїм шедевром у руці. Залетівши до кухні, він хоче похвалитися мамі. Але мама саме готує підвечірок, тому наказує синові піти вимити руки і сідати до столу. Ображений Миколайчик йде нагору, у свою кімнату. Мамуся за ним. А тепер пряма мова:
"– Може, досить уже тих придурювань, Миколаю? – сказала мама. – Негайно сходь на підвечірок, якщо не хочеш, щоб я все розповіла татові.
– Ти й не глянула на мого кролика, – схлипнув я.
– Добре, добре! – сказала вона. – Я бачу твого кролика. Він дуже гарний. Задоволений? А тепер будь чемний, бо я розсерджуся.
– Тобі не подобається мій кролик? – запитав я і почав плакати, бо справді не варто добре вчитися в школі, якщо вдома ваші кролики нікому не подобаються.
А потім ми почули знизу татів голос.
– Де ви всі? – гукнув тато. – Я вже є. Повернувся раніше!
І тато увійшов до моєї кімнати.
– Ну, – запитав він, – що тут діється? Верески чути аж у саду!
– Діється те, – відповіла мама, – що Миколай, відколи прийшов зі школи – нестерпний. От що діється!
– Не нестерпний, – сказав я.
– Спокійно, – сказав тато.
– Браво! – вигукнула мама. – Ставай тепер на його бік. А потім будеш дивуватися, чому він зійшов на слизьку дорогу!
– Я стаю на його бік? – здивувався тато. – Та я взагалі не стаю ні на чий бік! Як виняток повертаюся завчасу – і застаю концерт. А я ще так тішився, що після важкого дня потраплю додому раніше!
– А я? – запитала мама. – Ти думаєш, що мені легко? Ти собі виходиш, зустрічаєшся з людьми. А я стирчу тут, як рабиня, гаруючи, щоб у цьому домі можна було жити, і ще мушу терпіти, коли ви не в гуморі.
– Я не в гуморі? – крикнув тато, гупаючи кулаком по столі, і я злякався, бо він ледь не вцілив у кролика, а це б його страшно розплющило.
– Очевидно, що ти не в гуморі, – сказала мама. – І я вважаю, що краще було б не кричати у присутності малого.
– Здається, це не я довів його до плачу, – сказав тато.
– Так, прекрасно, скажи вже відразу, що я знущаюся з нього, – сказала мама.
Тато приклав собі кулаки з двох боків до обличчя і почав ходити великими кроками по кімнаті, а оскільки кімната мала, то мусив постійно розвертатися.
– Я через вас збожеволію! – кричав він. – Збожеволію через вас!
Тоді мама сіла на моє ліжко і почала страшно швидко дихати. Потім розплакалася, а я не люблю, коли мама плаче, тому теж почав плакати. Тато перестав ходити, подивився на нас, а потім сів біля мами, одною рукою обійняв її, а другою вийняв хустинку і дав мамі, яка голосно прочистила ніс.
– Ну, ну, кохана, – сказав тато. – Ми не повинні так заводитися. Всі ми знервовані… Миколаю, витри носа… і тому мелемо дурниці.
– Твоя правда, – сказала мама. – Але знаєш, коли така погода, і малий…
– Так, так, – сказав тато. – Я впевнений, що все владнається. До дітей треба мати підхід. Почекай, зараз побачиш.
Тато повернувся і погладив мене рукою по голові.
– Правда, – запитав він, – що мій Миколай буде чемний і перепросить мамусю?
Я відповів, що так, бо вдома найкраще, коли ми перестаємо сваритися.
– Я була до нього трохи несправедливою, – визнала мама. – Бо знаєш, наш Миколай прекрасно виконав завдання в школі. Вчителька його похвалила перед класом.
– Це чудово, – сказав тато. – Це фантастика! Самі бачите, що нема причин для плачу. А крім того, я голодний, і час би з’їсти підвечірок. Потім, Миколаю, розкажеш мені про свої успіхи.
І батьки почали сміятися. Тож я дуже втішився і, коли тато цілував маму, взяв своє гарне кроленя, щоб показати його татові.
А тато повернувся і сказав:
– Ну, Миколаю, тепер, коли вже все гаразд, ти будеш розумний, правда? То викинь з рук це паскудство, і ми спокійно з’їмо підвечірок".
Загалом таких історій у Госіні і Семпе є понад півтори сотні. Залишилося перекласти їх і видати українською мовою.
Олександр БОЙЧЕНКО
Рейтинг:
(голосів: 1)
9-06-2009, 11:27
Коментарів 0 Переглядів 1649

Теги -
загрузка...
Продан пояснив, чому депутат Білик через вікно проник до кабінету мера Чернівців - відео
За словами чиновника, в кабінеті мера зачинились двері, а пульт від цифрового замка залишився всередині кабінету
У Головному храмі УГКЦ у Чернівцях віряни освятили кошики з фруктами - фото
Згідно з традиціями люди освячують у цей день яблука, груші, виноград, сливи, персики та овочі.
Популярне Коментують
• Новини
Файний депутат - то митий депутат і мольфар Дєдушка. Блог Мостіпаки
Короткий огляд політичних подій за минулий тиждень - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Готуйся до зими вчасно: котли Kronas подбають про тепло в оселі (на правах реклами)

Серпнева спека змушує думати про холод ледь не щомиті... А завбачливі так узагалі вже сьогодні замислюються про зимові морози! А й справді, чому б не обрати опалювальне устаткування прямо зараз?
Z-тариф від Київстар: скільки коштуватиме безлімітне спілкування та інтернет для буковинців? (новини компанії)

Жителі Буковини отримають тариф із необмеженим спілкуванням у мережі Київстар, безлімітний мобільний інтернет і 100 хвилин за кордон – лише за 55 грн.
Зберегти тепло допоможуть котли від "ІнсталПро" (на правах реклами)

Кожен власник будинку чи квартири прагне зменшити витрати на опалення та гаряче водопостачання власного житла
ТОВ "Бібі фешн" запрошує на роботу (на правах реклами)

У зв’язку з розширенням виробництва ТОВ "Бібі Фешн" оголошує додатковий набір на посади
ЧТЕІ КНТЕУ – понад 50 років на ринку освітніх послуг Буковини (на правах реклами)

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету – заклад вищої освіти, який функціонує на ринку освітніх послуг Буковини понад 50 років
Святкуємо день народження Фірмового магазину в Чернівцях (на правах реклами)

Ми запрошуємо Вас на День народження! 21 липня виконується рівно рік із моменту відкриття магазину! Приходьте на святкування на 9:00 і пориньте в атмосферу знижок та драйву
Канікули з користю: комп'ютерний табір від "ШАГ" (на правах реклами)

Мала Комп’ютерна Академія “Шаг” дає прекрасну можливість поєднати приємне з корисним навіть улітку. Мова йде про 11-денні ненав’язливі заняття, що проходять у захопливій ігровій формі.
Болить горло? Їжте морозиво
Це хороший метод тимчасового знеболення
Рубрика здоров'я ...