...трохи послухати

Гуляйгород, Тартак. "Kofein"
Видавець – Астра Рекордз, 2007,
12 пісень
Ця робота – така собі суміш "Аби МС" з "Тартаком". Кількість задіяних – 16 осіб! Платівка не загубиться в потоці інших, і ось чому. Київську студію Кофеїн разом з усіма її мешканцями і більшістю гостей можна вважати осередком культурного партизанства в українській музиці. Як мінімум, одним із найцікавіших – і не лише завдяки "Аби МС". Звідси постійно ретранслюється альтернативно-позитивний, толерантний погляд на музику як таку. Проведіть експеримент: візьміть платівку з реміксами, на якій серед інших є і продукт Кофеїну, та прослухайте, не підглядаючи заздалегідь у трек-лист. Серед міксів, які Ви для себе виокремите як найцікавіші, майже обов’язково знайдеться трек від Кофеїну. Тому я вітаю всіх, хто чекав появи цього диску ще з 2006 року, коли вийшов альбом "Гуляйгород". Саме тоді вперше прозвучала обіцянка завершити і видати паралельну версію цього альбому в обробці Кофеїну. Цей варіант, гадаю, повинен об’єднати тих, кому "Гуляйгород" сподобався одразу, і тих, кому він тоді здався зажорстким. Бо мотор залишився таким же потужним, до того ж у лініях тепер враховано особливості аеродинаміки, вони стали більш плавними та стрімкими, а от всередині з’явилося значно більше затишних закутків. Результат – зросли і швидкість, і комфорт.

Дивні. "Поглянь на мене"
Видавець – Росток Рекордз, 1999,
17 пісень
Диск є першим альбомом легендарної львівської формації. Також його можна розглядати і як збірку найкращого, бо, крім нього, "Дивні", здається, більше офіційних релізів не мали. Приємно почути на платівці пісні "Мишка" та "Ми ніби ми", які золотими літерами будуть вписані до історії львівського року. Щодо текстів, то, як каже вокаліст формації Віталій Боднар, практично кожен, хто за всі часи існування з’являвся у гурті, залишав після себе якісь вірші. Також багато текстів писалися спільно. Що ж, це цілком закономірно, і якраз у цьому нічого дивного немає. Львів, як відомо, загалом має чим пишатися, і "Дивні" є одним із складників цієї гордості. Їх і зараз можна побачити у солянках разом із "Піккардійською Терцією", "Плачем Єремії", Віктором Морозовим з його "Четвертим Кутом", "Мертвим Півнем" та іншими, не менш іменитими легендами львівського року. А ще приємно чути, як пісні "Дивних" (зрештою, як і інших вищезгаданих львів’ян) співає під гітару у підземних переходах та на всіляких квартирниках прогресивно налаштована сучасна молодь, котра подекуди навіть не знає авторства. Бо хороша пісня може жити повноцінним життям і без її творця – у такому разі вона вважається народною.

Сергій Жадан та хор монгольських
міліціонерів. "Госпел Спірічуелс"
Видавець – "Саме Так!", 2006,
15 пісень + бонус
Сергій Жадан, у принципі, зайвої реклами не потребує: вибухова суміш маргінального та лірично-філософського в його творчості давно перетворили автора на одного з найпопулярніших у сучасній українській літературі. Власне, хор монгольських міліціонерів абсолютно не заважав Жадану повіддавати свої тексти когорті добре і не дуже знаних українських рокерів, аби ті зробили з них щось на кшталт пісень. Харків’яни "Собаки в космосі", "Lюк", "Ойра", "Калєкція", "Оркестр Че" з цим – хто краще, а хто гірше – впоралися. Найяскравіші ж обробки Жаданової поезії належать дніпропетровському "Вертепу", львівському "Мертвому Півню" та полтавському "Контрабасові". Отже, маємо в одному казані епатаж, сарказм, філософію, лірику, ска, регі, панк, народницький спів і просто драйв – як у словах, так і в музиці. Якщо ви надаєте перевагу не надто причесаній творчості, то не оминайте увагою цей збірник. Придивіться заразом і до намальованої на самому диску зірки з відповідної чернівецької алеї. Чия зірка? Звісно, Степана Галябарди – давньої поетової "музи", без якої навряд чи й з’явився б альбом. А замість бонусу – розмова учасника гурту "Вертеп" Тимофія Хом’яка з самим Жаданом. Красиво і корисно.

Квадраджесіма. "Cosmo"
Видавець – "Астра Рекордз", 2005,
11 пісень
Історія "Квадраджесіми" триває вже близько 10 років, але цей альбом – перший. Будемо сподіватися, що між ним та останнім впишуться ще кілька(надцять). Судячи з того, наскільки енергійним, але глибоким та різноманітним вийшов цей "первачок", наснаги гуртові повинно вистачити надовго. Електронний модерн-авангард – мабуть, таке визначення стилю буде близьким до правди. Втім, не без танцювальної складової: сумніваюся, що під час живого виступу гурту хтось із слухачів зможе спокійно встояти на місці. На сьогодні "Квадраджесіма" уже встигла доволі переконливо прикрасити життя всіляких клубів як вдома, так і в сусідній Польщі. І звідусюди летять схвальні відгуки. Прослухавши альбом, ви зрозумієте, що іншої реакції годі було й чекати: цікава суміш, висока якість, внутрішня сила. Саме подібна контркультура, здається, є однією зі справжніх альтернатив сьогоденню. Принаймні плісняви тут ще не видно. Щоправда, ви вже не почуєте вокаліста, який звучить на платівці: його, як і попереднього, замінили. Нічого не вдієш: людей косить не лише СНІД, а й зіркова хвороба. Нині у групі солістом є співак відомого колись гурту "ХВК", тож експериментальні барви саунду стануть ще насиченішими.