«Червона рута» зробила з мене українця»

Гурт "Тартак" презентував у Чернівцях новий альбом "Опір матеріалів", який незабаром надійде у продаж. Під час концерту гурт виконав 15 нових пісень. Публіці сподобалася композиція "Ре-панк". Лідер гурту Сашко Положинський зізнався, що пісню написано давно. У новому альбомі є композиції і з конкретними присвятами. Пісню "Принцеса R’n’B" Сашко написав подрузі на день народження. Дівчина – справжня принцеса R’n’B, але відома лише у вузькому колі. В інтерв’ю "МБ" Сашко розповів про неповагу до політичних ток-шоу і чому він не хоче бути героєм України.
"Пісні пишемо
з ідеєю, не для продажу"
– Ідею пісні "Атомна помпа" вам підказала співачка Катя Чілі?
– Ой, а ви вже чули мої нові пісні? Напевно, піратську версію (усміхається – ред.). Так, Катя Чілі подарувала мені ідею пісні. Вона розповіла свою теорію, згідно з якою Чорнобильська катастрофа – це випробування, пройшовши через яке, наш народ зможе вижити у майбутньому. У Каті ця теорія дуже гарно сформульована. Виходячи із неї, я й створив нову пісню. У серці кожного українця є атомна помпа, яка качає енергію, і це дає нам можливість пережити будь-які негаразди.
– До Чернівців повертається фестиваль "Червона рута"…
– Та ви що?! Я і не знав! Гарна новина. Якби не цей фестиваль, можливо, нашого гурту взагалі не було б. Я – великий фанат "Червоної рути". 1989 року під час першого фестивалю я почав перетворюватися з радянського хлопчика у справжнього українця. Ми перемогли на цьому фестивалі 1997 року. Тоді випадково побачив оголошення про те, що в Луцьку у будинку культури буде відбірковий етап фестивалю "Червона рута-1997". Написав заяву на гурт "Тартак", хоча його ще не існувало. Вигадав склад учасників, вписав імена знайомих музикантів. Вписав і три пісні, які ми будемо виконувати. Ось так із заяви на фестиваль "Червона рута" почав існувати гурт "Тартак". Потім я просив людей, яких вписав у заяву, вступити до гурту. Вперше репетирували перед самим виступом.
– Після перемоги на фестивалі популярність давалася важко?
– Було нелегко. Після перемоги у нас виникла криза. Другим вокалістом гурту був син Василя Зінкевича Василь. Але коли Василь Іванович побачив, що ми виробляли на сцені "Червоної рути", сказав: "Усе, Сашко, мого Василька у твоїй групі більше немає! Ви до нього близько не підходьте, я забороняю вам спілкуватися". По-друге, ми зв’язалися з продюсером, який пізніше нас покинув. По-третє, київська влада заборонила гурту "Тартак" виступати на відкритих майданчиках. Довелося усе починати з великого мінуса. Я почав працювати на радіо, обріс зв’язками. Крім іміджу, заробив гроші, які вклав у "Тартак".
– Потім розпочався занепад української музики…
– До 1998 року в Україні був розвиток національної музичної культури, а потім усе різко змінилося. Українська музика втратила свої позиції. Усе зарубали згори. До речі, "Червона рута" гарно відображає те, що твориться у нашій державі. Фестиваль, як лакмусовий папірець, показує стан української пісні.
"Не поважаю політичні ток-шоу"
– Ви приїжджали до Чернівців на підтримку політичної партії…
– Так, але для нас було важливе й ідеологічне наповнення концерту. Наразі я не розглядаю нашої участі у політичній агітації. Ідеї та імідж гурту для нас важливіші, ніж можливість заробити. Нещодавно мені телефонували з однієї політичної партії. Я ввічливо сказав, за скільки готовий їх підтримувати. Вони відповіли, що я хворий на голову. А я заперечив: "Та ви ж гребете гроші з держави, то чому я не можу гребти з вас?!" Насправді політика в Україні мене дедалі більше розчаровує....
– Свого часу ви співали "Я не хочу бути героєм України". І досі не хочете?
– Ми написали цю пісню 2003 року, і вона відповідала тим реаліям, які були у державі. Вперше виконали пісню 2004-го. Співали наживо. У глядачів було велике сподівання, що з роками пісня втратить свою актуальність. Надії виявилися марними. Жоден рядок не втратив актуальності, більше того – проблема загострилася. Після того, як написав пісню, поспілкувався із багатьма справжніми героями. Їм до одного місця визнання. Герой – не той, кого визнають, а той, який чесно живе. Той, хто кричить, що він герой… Не поважаю таких людей і таким не хочу бути.
– Ви дедалі рідше з’являєтеся на телебаченні.
– У нас дуже багато телепроектів, які я не поважаю або їхні творці не визнають мене. Нещодавно поскандалив у політичному ток-шоу і відразу отримав багато запрошень на аналогічні програми. Відмовив усім, бо політичні ток-шоу шкідливі для народу... Глядачі хочуть отримати відповіді на запитання, а отримують лише шоу. І це шоу допомагає заробляти каналу рейтинги та гроші, а з іншого боку – піарить своїх гостей і допомагає їм тримати народ у покорі. На жаль, таких телепроектів більшість.
Валерія ЧОРНЕЙ