Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Він уже багато років не зраджує іміджу неголеного бунтівника. У смокінгу на кінофестивалях він виглядає незграбно і навіть безглуздо. Йому більше личать футболка й гітара, на якій він грає у рок-гурті "No Smoking Orchestra". Та і сам він виразно краще почувається в неформальному богемному товаристві. Емір Кустуриця – найбільш відомий і неординарний кінорежисер з колишньої Югославії, який підкорив світ звуками балканської музики, трагікомічними сюжетами, дивакуватими персонажами і королівським розмахом усіх своїх проектів. Емір балканського кіно (тобто в перекладі з арабської володар, повелитель) прийшов на світ 1955 року в Сараєві у мусульманській родині з православним сербським корінням. "Я народився на околиці, де в радіусі трьохсот метрів стоять чотири різні храми: католицький, православний, мусульманський і синагога". А ще неподалік розташувався веселий циганський табір. Тому Кустуриця вперто називає себе югославом, хоч такої національності й не існує.
Про балканську емоційність, екстравагантність і неврівноваженість Кустуриці ходять цілі легенди. Наприклад, одного разу він через політичні розбіжності викликав на дуель лідера сербських націоналістів, дозволивши тому самому вибрати зброю. Політик – віддамо йому належне – від дуелі відмовився: певно, не захотів запам’ятатися фанатам кіно як убивця генія. Іншим разом, на Белградському міжнародному фестивалі, Емір кинувся на лідера правого руху Пайкіча, і ще невідомо, чим би все це закінчилося, якби дружина останнього дамською торбинкою не захистила свого чоловіка від режисерських кулаків. Запальний народ.
Режисерської майстерності Кустуриця навчався у відомій Празькій академії мистецтв FAMU. Вже його дипломна робота "Герніка" отримала першу премію на фестивалі студентських фільмів у Карлових Варах, а дебютний повнометражний фільм "Пам’ятаєш Доллі Белл?", присвячений життю боснійської молоді 1960-их, здобув "Золотого лева" у Венеції. Мало того, дебютант Кустуриця ще й був оголошений "режисером ХХІ століття". Нечуваний випадок: один фільм – і відразу почесне місце в історії кінематографа.
За другий фільм "Тато у відрядженні", в якому епоху політичних репресій в Югославії показано з погляду наляканої дитини, режисер 1985 року отримав "Золоту пальмову гілку" в Каннах. Слова Мілоша Формана, сказані під час вручення премії: " Кустуриця – це надія європейського і світового кіно", – виявились пророчими. Знімаючи фільми – зокрема з непрофесійними акторами, яких він змушує не просто грати, а справді жити на екрані, – Кустуриця своєю харизмою, новаторством, феєричністю і працездатністю щоразу завойовує прихильність різних фестивальних журі. Нині він – один із п’яти режисерів за понад шістдесятилітню історію Канського фестивалю, який двічі отримував "Золоту гілку".
Жанр фільмів Кустуриці можна визначити як етно-кінематограф. Присутність циганів та інших "маргіналів", змальованих з величезною симпатією, сцени побуту "югославів" і така зрозуміла нам балканська хвацькість під акомпанемент народних мелодій (часто в обробці Горана Бреговича) характерні для всіх його фільмів. І в тому, що "художня циганщина" зараз асоціюється передусім з балканськими країнами, є чимала заслуга Кустуриці. "Цигани – цілком особливі люди, – сказав якось в інтерв’ю режисер. – Їм притаманна рідкісна внутрішня шляхетність. Для циганів існують тільки гроші, любов і сім’я. І все. Нічого зайвого".
Один із найвідоміших своїх фільмів – "Андеграунд" – Кустуриця під час громадянської війни на Балканах 1992-1995 років вимушено знімав у Парижі. "Андеграундом" режисер намагався осмислити причини цієї війни. Трагічне й комічне у цьому фільмі змішалися так, що їх важко відокремити. Саме "Андеграунд" і отримав згадувану другу "Золоту гілку", але водночас викликав різко негативну реакцію як у рідній Боснії, так і в Західній Європі. У чому тільки не звинувачували Кустурицю: і що він політично некоректний, і що підтримує не тих, кого підтримує весь світ. Кустуриця дуже боляче відреагував на критику і оголосив, що покидає кінематограф. На щастя, цього не сталося.
Шоправда, запальний Куста (як називають режисера друзі) на деякий час все-таки перестав знімати кіно, але пізніше для німецького телебачення розпочав невеличкий проект про циганську музику. Згодом із цього проекту виріс цілий фільм під назвою "Чорна кішка, білий кіт", в якому все пронизане веселим циганським життям: любов і кров, наркотики і смачна їжа, несправжні трупи на горищі будинку і весілля перед ним, чорна кішка і білий кіт. "Я хотів, – зізнається Кустуриця, – виразити своє захоплення усім природнім. Я звільнився від трагедій. У моєму фільмі навіть мертві оживають". Далі було "Життя як диво", а зовсім нещодавно "Заповіт" – фільми, як завжди, сповнені веселого кічу і життєлюбства, чуттєвості, але й мало не релігійного змісту.
Аналізувати творчість балканського режисера важко, адже навіть рецензії маститих кінокритиків бліднуть перед фільмами Кустуриці і не передають ту лавину фарб і емоцій, яка від перших хвилин збиває з ніг глядача. Кустуриця – майстер емоційних образів. Досить одного разу побачити, як екзотично виглядає героїня з цигаркою в зубах та акордеоном ("Арізонська мрія") або як свині об’їдають обшивку старого автомобіля ("Чорна кішка, білий кіт"), щоби закохатись у кіномистецтво як таке. Бо якщо мистецтво буває більшим за життя, то це саме той випадок.
Найновіший – цього разу документальний – фільм має назву "Марадона очима Кустуриці" і присвячений, зрозуміло, аргентинському футбольному генію. Для Кустуриці хлопець із бідного кварталу, який став неперевершеною зіркою світового футболу, є якраз тим героєм, яких так бракує нашому часові. Чи будемо ми докоряти режисерові за те, що неймовірну траєкторію життя Марадони він ілюструє кадрами з інших своїх фільмів, недвозначно натякаючи: Марадона – це футбольний Кустуриця, Кустуриця – це кінематографічний Марадона?
Батьківський будинок Кустуриці в Сараєві був зруйнований під час війни. До цього додалися напади співвітчизників після виходу на екрани "Андеграунду". Відтак режисер заявив, що в рідне місто більше не повернеться. Нещодавно він побудував у гірському районі Сербії власне село Кустендорф – з церквою та кінотеатром, і тепер сам вирішує, кого мати за сусідів. А ще Кустуриця відкрив маленький завод з виробництва соків, які промовисто називаються "Саддам" і "Фідель". Несамовитий Куста продовжує кидати виклики суспільству, не лише знімаючи трагікомічні фільми, а й перетворюючи на трагікомедію власне життя. І це йому вдається, як нікому.
Ксеня ПРОКОПЕЦЬ
Рейтинг:
(голосів: 1)
10-04-2009, 10:57
Коментарів 0 Переглядів 1967

Теги -
загрузка...
Популярне Коментують
• Новини
Не прив’єзаний Йван і «кума, ти жива». Блог Мостіпаки
Про головні події минулого тижня у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Перший Центр Дитячого Зору відкрив свої двері для маленьких чернівчан (на правах реклами)

У середу, 10 жовтня, на Соборній площі, 1, відкрився перший у Чернівцях Центр Дитячого Зору "Люксор Kids", що став довгоочікуваним поповненням у великій родині "Оптики Люксор"
Буковинцям пропонують автомобілі Renault в кредит на особливих умовах (прес-реліз)

Жителі Буковини мають змогу придбати нові автомобілі Renault на акційних умовах- від 1% річних.
ПриватБанк збільшив термін кредитування на придбання нових автомобілів до 7 років (прес-реліз)

Акційні умови кредитування на придбання нових автомобілів включатимуть в себе відсоткову ставку від 0,01% річних, аванс від 10% вартості авто та подовжений строк кредиту - 7 років
Апартаменти чистого повітря чекають на своїх мешканців (на правах реклами)

На околиці Чернівців, подалі від міської метушні, розташувався новий сучасний житловий комплекс "GARDEN HALL", який відрізняється зручним плануванням квартир, якістю будівництва і доступною ціновою політикою
Солодке задоволення у Чернівцях (на правах реклами)

А ви знали, що солодощі сприяють вашому щастю? Ні? Тоді мерщій до найсолодших місць у Чернівцях, що вразять не лише смаком десертів, але й їх естетичним оформленням.