У клубі творчої молоді "Автограф" 27 березня зібралися переважно студенти з Чернівців, зі Львова і навіть із Німеччини. Усі прийшли подивитися і послухати "Slam poetry". Учасники заходу зачитували свої віршовані чи прозові творіння, а потім публіка оплесками обирала серед них найкращого. Поезії були різного змісту: враження львів’янки від Чернівців, вірш про те, що завжди треба мати власну думку, радість із приводу того, що авторка поезії навчилася думати. Одна дівчинка зізналася, що написала свій вірш під час лекції. "Нудні лекції розвивають наші творчі здібності. Чи не так?" – казала вона. Свої творіння автори зачитували українською, російською та німецькою. А один із гостей з Німеччини, Тобі, прочитавши свій вірш, сказав українською "Дякую!"
– Ну, Тобі, хоч одне слово ти вивчив українською, – пожартував організатор "Slam poetry", москвич, який живе у Німеччині, Микита ГОРБУНОВ. – Два тижні я вчив Тобі вимовляти "сирники зі сметаною", але він навчився лише їх їсти. Головна ідея "slam poetry" – це вільний відкритий конкурс поезії, у якому переможця визначає публіка. "Slam poetry" – дуже розповсюджене явище у Німеччині. Воно дещо схоже на східноєвропейське КВН. Я організовую власну програму "slam poetry" у Штутгарті. До України приїхав продемонструвати цю частину німецької культури, створити легкий підхід до вивчення побутової німецької мови. Звісно, українці вивчають німецьку в школі чи університеті. Але те, чого їх навчають, не є природною німецькою мовою, якою розмовляють у Баварії, Берліні, Гамбурзі, Мюнхені… Ми хотіли показати вуличну німецьку мову. І зробили це за допомогою "slam poetry"! (Г. Марків)
«Морози для лижні є, а світла немає»: старт гірськолижного сезону на Буковині ускладнили проблеми зі світлом
