Архітектори, які будували Чернівці: невідомі факти
Байль Леопольд. Народився 10 листопада 1852 року в Сереті на Буковині. Розпочинав як будівельний практикант. Склав іспит на право отримання дозволу на практикування професії архітектора у технічному департаменті Буковинської крайової управи. Родина Байлів з 5 осіб проживала на вулиці Панській у будинку № 27.
У серпні 1897 року переведений на посаду старшого інженера, а згодом отримав титул будівельного радника. СлужбовецьVII рангу. Отримував зарплату 6 тисяч флоринів. Із початком Першої світової війни покинув Буковину. Помер 20 квітня 1917 року в місті Грац.
Леопольд Байль брав участь у розширенні споруди Крайового суду (слідчий ізолятор), контролював будівництво вищої православної школи для дівчат (ліцей № 9), керував будівництвом споруди другої гімназії (ліцей № 5 "Оріяна"). Був членом будівельного комітету зі спорудження фінансової дирекції (Головне управління Нацполіції області).
Бохнер Юліус. Народився 15 жовтня 1857 року на Кіцманщині. Закінчив будівельне відділення Чернівецької державної промислової школи, де отримав фах архітектора. Працював у будівельному відділі магістрату, згодом – викладачем.
Як писала місцева газета у травні 1908 року, Бохнер збудував офіцерське казино, крайовий пологовий будинок, казарми ерцгерцога Райнера, інфекційне відділення Буковинського крайового шпиталю, психіатричну лікарню, Буковинську ощадну касу, фруктову та продовольчу біржу, польський дитячий інтернат, Цісарсько-королівське управління залізницями. Серед приватних споруд – парові пивоварню і млин, готель "Золота груша", чимало житлових будинків. Він також будівничий дитячого шпиталю Фішера (обласна дитяча лікарня), Єврейського дому, шпиталю та сиротинця.
Брав активну участь у громадському житті міста. Багато років очолював Товариство архітекторів. Був власником цегельного заводу "Буковина". Помер 20 серпня 1929 року, похований у родинному склепі на єврейському цвинтарі.
Бреттшнайдер Мозес. Закінчив Чернівецьку промислову школу. Отримав дозвіл на право працювати архітектором. Займався приватним будівництвом, добудовою та перебудовою споруд. Збудував два власні будинки.
Булірц Алоїс. Працював будівельним інспектором дирекції Православного релігійного фонду Буковини. Входив до складу будівельного комітету зі спорудження Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, був постійним представником архітектора Йозефа Главки. Отримав титул будівельного радника. Розробив план та кошторис приміщення Музичного товариства, керував будівництвом (обласна філармонія).
Бурштин Готтфрід. Працював старшим будівельним радником Чернівецької префектури. Після Першої світової війни був призначений керівником технічної служби з відбудови міста. Понад 40 років займався відбудовою зруйнованих шкіл, церков, будинків. Побудував три великі мости через річку Прут. Був нагороджений численними державними нагородами, зокрема лицарським та офіцерським хрестами. Проживав у будинку № 27 на вулиці Янку Флондора (нині Ольги Кобилянської, 27). Помер у 1940 році.
Біркенталь Моріц. Народився 29 грудня 1867 року в селі Карапчів. Закінчив Чернівецьку промислову школу. Працював міським архітектором та будівельним асистентом магістрату, згодом отримав посаду інженера. Автор проєкту єврейського сирітського будинку , експертних висновків Єврейського дому.
Валль Зігмунд. Народився 29 листопада 1878 року в Чернівцях. Закінчив державну промислову школу, склав іспит на право працювати авторизованим архітектором. Займався розробкою планів казарм, шкіл, зокрема у передмісті Монастириська, розширенням приватних будинків.
У 1901 році призначений на роботу в будівельний департамент міської ради. Згодом отримав підвищення. У 1914 році пішов добровільно служити в армії інженером ландштурму. Нагороджений Золотим хрестом з короною. Після демобілізації працював у примарії. Автор проєктів багатьох споруд, керував будівництвом початкової школи на станції Фольксгартен (гімназія № 20), електростанції та адміністративного будинку на вулиці Прутській, притулку для безхатьків та інших.
Вест Людвіг. Працював у будівельному відділі Чернівецької міської ради. Один із перших його проєктів – гімназійне товариство на вулиці Йозефа (нині Українська). Займався питаннями забезпечення міста питною водою. За заслуги у будівельній справі був призначений начальником будівельного департаменту. За проєктами Веста забудовувалися міські площі, зокрема Єлизавети та Фердинанда. Він наглядав за будівництвом театру. Під його керівництвом здійснено асфальтування міста, проведено водогін і каналізацію, запроваджено трамвайний рух. Він автор найдосконаліших карт міста, де зазначені фінансові інституції, шпиталі, готелі, казарми, міські установи, підприємства, освітні заклади, церкви, цвинтарі та інше. Помер 21 вересня 1923 року, похований у Чернівцях.
Вільгельм Мартін. Працював у будівельному департаменті Буковинської крайової управи. Керував будівництвом Вищої православної школи (нині ліцей № 16). Після відсторонення архітектора Йозефа Главки продовжував будівництво Резиденції впродовж 15 років. Крім загального нагляду, Вільгельм контролював каменярські та скульптурні роботи. Помер через хворобу на 56-му році життя. Траурна процесія пройшла вулицею Панською, через площу Ринок до римо-католицької церкви.
(Далі буде)
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Фото з приватної колекції Едварда Туркевича.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
