Ви нам писали?

Нарешті! Нарешті маємо доказ недаремності наших культуртрегерських зусиль. Бо знаєте, як то буває: пишеш, пропагуєш, агітуєш, просиш читати, слухати й дивитися, а реакції – нуль. Мимоволі засумніваєшся у власній потрібності на цьому світі. Аж раптом – лист. І з листа стає зрозуміло, що його автор – людина небайдужа, що людина ця не просто читає твій додаток, а й переймається опублікованими там матеріалами. Одне слово, ось цей лист – мовою оригіналу, з усіма особливостями орфографії та пунктуації.

Г-н Дзик!
Я, очень недоволен Вашей статьей в газете "МБ" за 31 октября "Адмирал" Вы очень необъективно, очень отрицательно ставитесь к авторам, актерам в этом фильме. Это неправильно. Но, больше всего я возмущен Вашей ненависти, недовольства и зависти к "Великой России" и к Российской Империи.
Да! Фильм неотразил всю правду об этом человеке, к сожелению это так, но наши фильмы, произведения "Огнем и мечем" "1612", "Тарас Бульба" это вообще ужас, дикий кошмар. Так зачем "бочку гнать" на Великую Россию. Она после Вашей статьи меньше не станет. Подумайте об этом. И не надо со мной ссориться.
Директор Астрологического центра "Золотой Телец", Доктор Астрологии, Магистр Оккультных Наук, Ректор Астрологической Академии Виталий Верещагин.

Самі розумієте, залишити такий шедевр епістолярного жанру без відповіді було б виявом відвертої неповаги до Золотого Тільця та всіх його магістрів. Оскільки ж своє завдання наш додаток вбачає в тому, щоб зуміти культурно достукатися до серця кожного читача, спробуємо відповісти мовою, потенційно зрозумілою Доктору Верещагіну. Отже:

Уважаємий г-н Ректор
Оккультних Наук!
Во-первих строках отвєта позвольте доложить, шо автор статьї про фільм "Адмірал" вовсє не гнав бочку на Вєлікую Росію, бо попри всьо вєлічіє і могущество руского язика в ньом нема такого фразєологізма, як гнать бочку. Зато существуют два других: гнать пургу (шо в нашем случає касаєтся ізвєстно кого) і катіть бочку. Но даже с етой точкі зрєнія со всьою рєшитєльностю заявляю, шо г-н Дзик не мав такого намєрєнія, поскольку подобними пєрєвозками во всьом мірє занімаются трансагентства, а не кінообозрєватєлі. Болєє того, г-н Дзик с самого начала предупредив, шо всі крітічєскі цитати в його статьє взяти із рускіх істочніків.
Во-вторих, фільми, которі Ви протівопоставляєте "Адміралу" як ужас і дікій кошмар, возможно, на самом дєлє являются таковимі, тілько шо ні одін із ніх нє являєтся украінскім. К прімєру, не знаю, який конкретно фільм о Тарасє Бульбє Ви просматрювали, но лічно мені ізвєстно о двух: американскім 1962 года випуска з Юлом Брінером і Тоні Кьортісом у главних ролях (рєжисьор Джей Лі Томпсон) і рускім з Міхаїлом Боярскім, премьєра которого запланірувана на будущій год. У свою очєрєдь кіно "Огнем і мечем" зняв по роману польського пісатєля Сєнкєвіча польській же кінєматографіст Єжи Гофман, так шо с поляків і спрашуйте. Або опять же с рускіх, які вообше без нашого участія проізвели на світ столь нєнавістну вам картіну "1612".
В-трєтьїх, уважаємий г-н Доктор Астрологічєского Центра, у блізкородствєнном Вам рускім язикє существуют опрєдєльонні правила. В частості, слово "меч" у творітєльном падєжу єдінствєнного чісла імєє в окончанії під ударєнієм букву "о", то єсть согласно учебніка получаєтся "мечОм". Также обращаю Ваше вніманіє, шо частіца "не-" з глаголами по обикновєнію пішется раздєльно, як вот: не отразил, не понял, не в’єхал і так даліє. Ілі возьмьом Ваше вираженіє "к сожЕлению". Судя по всєму, в Астрологіческій Акадємії прінято щітать, шо оно проісходіт от слова "желе". А ето історіческа ошибка. Як і думать, будто би возмущаться слєдуєт чєго-то, тіпа недовольства і завісті. Отнюдь: возмущаться нада чем-то. Напрімєр, я возмущаюсь тєм, шо Ви употрєбляєте малоросійскоє слово "ставитесь" у вєлікорускім значєнію "относитесь", вслєдствіє чого нєпростітєльно засоряєте язик Черномирдіна і Черновєцкого. Єслі же начінать разговор об іспользуємих Вами знаках прєпінанія і мєстах їх прімєнєнія, то його лучше вобше не начінать.
Поетому, в-четвьортих, общеобразоватєльні школи у нас находятся почті на каждім углу. Достаточно явиться туда і сказать, шо Ви іменно Ректор і Доктор Наук. У школах прєімуществєнно работают душевні люди: не ісключено, шо Вам разрішат записаться сразу в первий клас, мінуя подготовітєльний. А до тєх пор не совєтую пісьменно ссориться зо мною, бо – як бившого учітєля руского язика і прочої словєсності – мене це очень нєрвірує.

В імєнії редакції –
Олександр БОЙЧЕНКО