Літературно-музична вистава "Celan. Leimung" ("Целан. Склеювання") відбулася у середу, 17 вересня, у будинку естетики і дозвілля. Це не було звичайним читанням віршів. На сцені – троє чоловіків. Один із них – німець Оскар Анзул – займається тим, що клеїть на стіну вирізані рядки з віршів Пауля Целана, потім зачитує вірш поета німецькою мовою. Далі професор, доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ЧНУ Петро Рихло, перекладає вірш українською. А тоді звучить музичний супровід Міхаеля Грінера – барабанщика із німецького джаз-тріо "SQUAKK".
Міхаель Грінер за допомогою різних інструментів у поєднанні з барабанною установкою видобував просто неймовірні звуки. Він проводив по "тарілках" смичком від скрипки, щіточкою, створюючи приглушений шурхіт, ще чимось імітував дзенькіт скла. Грав без палички, самими руками, чи проводив по палиці інструментом, схожим на гребінь, і з’являвся звук, подібний до того, коли перуть одяг на дошці.
– Я сам скомпонував музику, дещо імпровізував, – розповідає Міхаель ГРІНЕР. – Важко перелічити всі інструменти, які застосував для вистави. Переважно все це – ударні інструменти з дещо незвичайною технікою. Це моя власна техніка, яку я сам розвивав протягом 25 років, відколи займаюся музикою. Більшість із них звучить досить несподівано.
Читали різні вірші Пауля Целана: "Фуга смерті", "Глеки", "До острова". А ще – "Шахрайську і злодійську баладу, співану у Парижі, поблизу Понтуаза, Паулем Целаном з Чернівців, біля Садагури". Цікавою тут є гра слів: "… Бо тоді квітував рожевий мигдаль. Рожевий мигдаль, можжевий ригдаль. Рожевий сандаль, сажевий рондаль. А також мигдаль-лавандаль. Мірандаль…".
– Я читав вірші Пауля Целана ще у 17-річному віці, – каже Оскар АНЗУЛ, організатор вистави. – Мені ці вірші сподобалися, але тоді я не ще знав, хто їх автор. Дуже радий, що вистава відбулася у місті, де народився Пауль Целан. Довго думав, як можна представити цього поета за один вечір. Врешті якось пішов на будівельний ринок і несподівано натрапив на клей під назвою "Celan (Целан)". Фірма-виробник клею не знає про Пауля Целана, вона просто вигадала таке слово для назви клею. Ось ця абсурдна річ і наштовхнула мене на таку ідею – наклеювати на стіну рядки з віршів. А розрізати вірші мені підказала назва вірша Пауля Целана "Фуга смерті". Тут виникає зв’язок слова "фуга" з німецьким "Ferfugen", що українською означає "розшивати шви". Також, коли змішуєш клей, його потрібно збивати. Саме тому я подумав про ударну установку. Не хотів, щоби звучала класична музика чи єврейська.
Вистава відбулася за підтримки фонду Роберта Боша та Посольства Німеччини в Україні у рамках тижня німецької культури.
Галина МАРКІВ
