Минулих вихідних у муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася міжнародна науково-практична конференція "Бібліотеки – центри духовної спадщини". Захід було приурочено до 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці.
Муніципальна бібліотека у Чернівцях – єдина в Україні. Подібні заклади є хіба що за кордоном. Можливо, саме цей факт зацікавив керівників бібліотек, науковців та мистецтвознавців із Румунії, Польщі, Львова, Івано-Франківська, східних областей України, які приїхали на конференцію. Їх вразило, що унікальна книгозбірня, що налічує понад 27 тисяч книг та літературних журналів, – це домашня бібліотека однієї людини. Анатолій Добрянський збирав її упродовж всього життя. Гостям також було цікаво дізнатися про ще одного чернівчанина, письменника, колишнього в’язня ГУЛАГу Петера Деманта, який заповів місту частину своєї бібліотеки. Виступаючи на конференції, відома поетеса Тамара Севернюк зізналася, що теж хоче заповісти книгозбірні свою бібліотеку.
- У Чернівцях книга завжди була в пошані, – висловилася директор Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського Леся ЩЕРБАНЮК. – Тому ми вирішили напередодні 600-річчя Чернівців провести в нашій бібліотеці наукову конференцію. Я зателефонувала у різні міста і була вражена, що стільки людей хоче приїхати до нас. До конференції ми готувалися більше року. Міська влада виділила необхідні кошти на проживання та харчування учасників зібрання. Було закуплено комп’ютерну техніку, нас підключили до Інтернету. Ми змогли випустити два буклети – про Муніципальну бібліотеку та про будинки-ювіляри 2008 року за матеріалами авторської програми "Історія вулиць та її жителів" наукового співробітника ЧНУ Марії Никирси. Підготовлена до друку книга про автографи, які зібрав Анатолій Добрянський. Подібного наукового видання в Україні ще не було. Чимало учасників приїхало на конференцію за власні кошти. Надзвичайно цікавим був виступ мистецтвознавця Тетяни Дугаєвої, яка приїхала з Польщі. Вона розповіла про відомих художників середини ХІХ-ХХ століть, які виїхали з Чернівців і творили в Америці, Ізраїлі, Франції, Німеччині та інших країнах. Нам було цікаво дізнатися, що Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника теж формувалася з приватних зібрань окремих людей. А зараз це друга за величиною бібліотека в Україні – її книжковий фонд налічує понад три мільйони видань. (Надія Будна)
Враження гостей
Лариса БІЛОЦЕРКІВСЬКА, директор культурно-інформаційного центру міста Нікополя Дніпропетровської області
- Я вражена побаченим і почутим. Тому не шкодую, що витратила на цю поїздку власні кошти. Найбільше мене вразило ставлення вашої міської влади до бібліотек, що вона виділяє кошти на придбання нових книг, проведення наукових конференцій. Це так відрізняється від ситуації на Сході України, зокрема в Нікополі. У нас становище культурі трохи складніше.
Корнелія ВІЗІТИУ, директор Ботошанської повітової бібліотеки ім. М. Емінеску (Румунія).
- У бібліотек немає кордонів, ми всі знаходимося на одному культурному острові. Незалежно від країни проживання, у нас спільне завдання – збагачення духовного світу людини. Тому працівникам бібліотек потрібно частіше зустрічатися, обмінюватися досвідом. Ми вже запросили своїх колег із Чернівців приїхати до нас.
