На французькому узбережжі – виставка наших художників

Відомий французький митець 86-літній Темістокль Вірста влаштував майстер-клас для семи буковинських художників. Зупинилися наші митці на віллі у пана Темістокля неподалік Сан-Тропе. Знаний художник, який у 16 років виїхав із Вижниці до Франції, на узбережжі моря влаштував виставку робіт молодих буковинців.
Поїздка відбулася завдяки голові обласного відділення Українського фонду культури Валентині ДІАКОВСЬКІЙ, яка вже 10 років товаришує з Темістоклем Вірстою.
“Будинки у Сан-Тропе будують під старовину”
– Товаришування з Темістоклем Вірстою розпочалося ще 10 років тому, – пригадує Валентина Діаковська. – Мені потрапила під руки стаття про “богемного монпернасця з Буковини”. Я розшукала його і запросила влаштувати у Чернівцях виставку. Коли він приїхав, багатьом музеям подарував свої роботи, відвідав рідну Вижницю. А нещодавно пан Темістокль запросив нас до себе на пленер. Він висловив своє бажання поспілкуватися з групою молодих художників, яким хоче передати свій досвід. У Францію поїхали дві учасниці з “Арт студії” художнього музею – Людмила Нікорич та Наталя Тарануха. Також поїхали талановиті молоді буковинські художники, які навчаються у Київській академії мистецтв – Наталя Сова, Іван Михайлов, Федір Олександрович. Зі знаних митців поїхали Марина Рибачук та Олександр Літвінов.
Ми зупинилися на віллі пана Вірсти біля Сан-Тропе. Район, в якому він живе, – дуже вишуканий. Тут усі будівлі збудовані у стилі “Прованс”. Коли зверху оглядаєш місто, складається враження, що ти одночасно перебуваєш у кількох століттях. Усе виглядає таким, як було колись: стара черепиця, дерев’яні вікна, двері, ставні. А у Парижі знаходяться вишукані майстерня та виставковий зал митця.
Вілла пана Темістокля дуже цікава! Свого часу він вирішив побудувати будинок художника і збудував його своїми руками за своїм власним проектом. Це справжній дім митця, тут неймовірна атмосфера. Навколо будинку – розкішний сад, а сам будинок знаходиться, здавалося, у трьох різних вимірах. Є майстерня, гараж, вітальні….
Вечорами, коли спадала спека, ми пили вино і розмовляли про мистецтво. Якось пан Темістокль показав мені свій каталог, де є його фотографія у молодості. Я вигукнула: “Який же ви красивий!” А він усміхнувся, глянув на мене сяючими очима і каже: “Ви розумієте, якби сьогодні мені запропонували повернути назад у молодість, я би відмовився. Я завжди жив заради мистецтва і, маючи теперішній досвід, я би хитрував і не йшов своїм шляхом! Я прожив життя заради мистецтва. Лише заради мистецтва!”
Пан Темістокль пройшов важкий шлях. У 16 років він виїхав до Франції без знання мови, без закінченої освіти, без грошей… Без нічого він досяг визнання у чужій країні! Щоби вчитися, він пішки йшов із Парижа до Венеції. Перші гроші заробив, працюючи портретистом. Однак покинув це заняття і почав шукати нове слово у мистецтві, багато експериментував. Темістокль Вірста створив неймовірні картини у стилі абстракціонізму.
Але найбільше вражає, що пан Темістокль – великий патріот! І він не є тим патріотом, який кричить про свою позицію, а тим, що впевнено й тихо робить свою справу. Він дуже любить Україну! Митець збирає роботи українських художників, які працювали за кордоном, але не стали відомими, і влаштовує виставки. Він навіть мріє перетворити свою оселю на безкоштовний музей, щоби люди з усього світу бачили українське мистецтво.
Відвідували будиночки відомих митців, наприклад, Ван-Гога
– Кожен художник дуже старався, хотів почути від Темістокля схвальне слово, – зізналася Валентина Костянтинівна. – У планах кожного художника було намалювати дві роботи, але створили… сім-вісім картин. Від спілкування, французьких пейзажів та французьких кольорів прийшло неймовірне натхнення. Ми малювали у Ніцці, Сан-Тропе, на Червоній горі, тобто у тих місцях, які полюбляли імпресіоністи. Відвідували будиночки відомих митців, які пішли з життя, наприклад, Ван-Гога. Ця атмосфера дуже надихає: тиша, старовина, море різних відтінків, вітер. А ще… поєднання сосен та пальм! Побували у Венеції, відвідали музей сучасного мистецтва у Вероні, а ще… поїхали у Словенію, у Любляну. Також ми завітали на лицарське свято. Французи переодягнулися у старовинні костюми, відбувся справжній лицарський турнір. Це незабутньо!
Наші дівчата володіють французькою мовою й отримали задоволення від спілкування!
Гарні роботи створила Наталка Сова. Це дуже тендітна художниця і гарний живописець. Вдалою виявилася картина Марини Рибачук, вона легко і відразу після приїзду намалювала пейзаж. Однак намалювати море виявилося їй нелегко – навколо було дуже багато нових відтінків! А ось Наталка Тарануха – людина емоцій, вражень. Вона поговорила з Темістоклем про абстракціонізм і відразу створила неймовірну абстрактну картину. Побачила море і створила реалістичну роботу. Людмила Нікорич набралася багато вражень і вже у Чернівцях продовжує малювати! А Іван Михайлов, переважно працював уночі: море уночі, краєвид уночі, затемнення місяця, двір Темістокля.
Загалом наші митці отримали багато вражень і досвіду!
Подивитися на роботи наших молодих художників прийшов і мер міста, і знані митці із громадського об’єднання художників “Червона гора”. Вони зацікавилися роботами, і мер міста відразу запропонував постійну співпрацю, він прагне організовувати пленер, на якому французькі художники працюватимуть з українськими.
Поїздка до Франції залишила по собі багато вражень, досвіду, знайомств. До речі, усі французи дуже доброзичливі. Коли ти переходиш дорогу, вони завжди зупиняться й усміхнуться. А якщо зайдеш до магазину і не привітаєшся, на тебе глянуть здивовано, потім щиро усміхнуться й побажають гарного дня.
Валерія Чорней