"Дозволи – безкоштовно, умови – спрощено, документів – менше": підприємцям стало краще, звітують чиновники. Але щоб отримати "доступне, легше, безкоштовне", бізнесу потрібно платити чималі суми – про це вголос не прийнято говорити. Натомість останні новації у законодавстві ще більше спустошують кишені підприємців. Такий фінансовий тиск витримає не кожен…

– Підприємці масово скаржаться на незрозумілості, які виникають у спілкуванні з працівниками екологічної служби, – зазначив Ігор КУХАРЧУК, голова центру захисту підприємств малого бізнесу. – Зокрема департамент екології видає підприємствам дозвіл на викид забруднюючих речовин безкоштовно. Але щоб отримати його, потрібно зібрати десяток документів, а це коштує від трьох до 10 тисяч гривень.
Підприємці підтверджують, що після планових перевірок екологічних служб впродовж останніх кількох місяців багатьом із тих, хто має власні котельні, газові конвектори, доводиться оформляти документи для отримання дозволу. Під час попередніх перевірок нічого такого не вимагали, адже екологічний збір, який розраховують пропорційно до спожитого газу, сплачують багато років. Як виявилося, відбулися зміни у законодавстві, і чернівецькі підприємці вперше дізнаються про них разом із візитами перевіряльників.

Чиновники нарікають на "недолугий закон"

– Під час перевірки виявилося, що у нас немає дозволу на викиди шкідливих речовин, – каже Василь ГЛІБКА, директор чернівецького приватного підприємства. – І за те, що ми не маємо дозволу, і за збитки, завдані навколишньому середовищу, ми заплатили штраф 1000 гривень. Але ж ми багато років сумлінно сплачуємо екологічний збір. То, виходить, сплачуючи податки державі, створюючи робочі місця, ми все одно завдаємо шкоду?

Винних тут не знайти, бо чиновники наголошують, що закони і посадові обов’язки "не вони самі собі вигадали".

– Шість років тому нашу організацію реорганізували, а з початку 2013 року в нас запровадили уніфіковані акти перевірок, – коментує Сергій РОБУЛЕЦЬ, заступник начальника державної екологічної інспекції в області. – У регламенті нашої інспекції зазначено, що ми повинні оштрафувати підприємство за відсутність дозволу. І якщо такого дозволу немає, а він повинен бути, ми накладаємо штраф.

Василь Глібка розповів, що штраф слухняно сплатили. І, згідно з приписом екологів, зайнялися оформленням дозволу. Саме тоді виявилися справжні мотиви нововведень.

За словами Ігоря Кухарчука, щоб отримати дозвіл, потрібно виготовити з десяток різноманітних документів. І більшість із них можуть зробити лише ліцензійні приватні компанії, підпорядковані напряму Міністерству охорони навколишнього середовища. В області таких три. І, за словами підприємців, їхні розцінки та умови співпраці майже однакові. Кільком підприємцям усі фірми оцінили свої послуги від п’яти до шести тисяч гривень. Причому всю суму потрібно сплатити наперед. Тому бізнесмени та громадські захисники запідозрили у цьому змову.

У чию ж кишеню йдуть кошти?

Екологи запевняють, що всі перед законом рівні: немає дозволу – сплачуй штраф. Причому не важливо, якої форми власності підприємство: комунальне, бюджетне чи приватне.

– Тиждень тому Чернівецька міськрада заплатила 5 тисяч гривень за збитки та відсутність дозволу на викид шкідливих речовин в атмосферу, – зазначив Сергій Робулець. – Усі суб’єкти господарювання рівні перед законом: від дитсадка до адмінбудівель.

Водночас саме у цьому й сумнівається бізнес. Виходить, що установи комунальної та бюджетної сфери також повинні сплачувати величезні кошти (із кишень платників податків, тобто наших із вами) приватним ліцензіатам.

Василь Глібка порахував: щоб підприємство отримало дозвіл на викиди шкідливих речовин в атмосферу (видають на п’ять років), потрібно витратити до шести тисяч гривень. А штрафні санкції – тисяча.

– Тому краще я кілька разів сплачу штраф, який поповнить бюджет, ніж віддам тисячі не відомо у чиї кишені, – каже підприємець.

– Не в нашій компетенції змінити закон, який регламентує ліцензіатам видавати дозвільні документи, – виправдовуються екологи. – Але ми підтримаємо підприємців у зверненні до владних та контролюючих структур, щоб мінімізувати процедури отримання документів, зменшити фінансовий тиск.

Відтак за результатами круглого столу, який відбувся 27 травня у міському центрі захисту малого бізнесу, вирішили звернутися до Антимонопольного комітету, інспекції захисту прав споживачів, прокуратури та інших структур.
Ліна НАГІРНЯК

Думка підприємців
"Середній клас централізовано знищують"

 "Ідея легально витягти максимальні суми з бізнесу та державних установ і спрямувати їх не в бюджет, а у кишені приватних структур під прикриттям влади виникла недаремно. За такою самою схемою працюють й інші контролюючі органи. Під егідою "надати послуги" з підприємців вимагають кошти… Це ланцюг великої біди, яка нині реально нависла над Україною".

 "Бізнес б’є на сполох: середній клас у регіонах централізовано і легально винищують. Адже такий фінансовий тиск витримає не кожен".

 "Нині помітна перспектива: 99 грошових потоків із регіонів централізовано спрямовують до Києва. А з нас, провінціалів, хочуть зробити рабів, столичний персонал, заробітчан, які вахтовим методом працюватимуть на центр".

(Ці думки підприємці висловили анонімно. Ніхто не захотів назвати прізвище).