«Острів скарбів» похитнувся

Улюблений багатіями (серед яких найбільше українців та росіян) "острів скарбів" на Кіпрі похитнувся. Багаторічна недоторканність та конфіденційність мільярдних та мільйонних збережень в офшорних зонах нині вже сумнівна. Фінансова система світу змінюється.

Наприкінці березня на Кіпрі заговорили про оподаткування депозитів. Начебто через тиск Міжнародного валютного фонду (МВФ), який пообіцяв надати країні 10-мільярдний кредит, якщо влада острова візьме із власників великих (понад 100 тисяч євро) вкладів одноразовий податок, а також підвищить ставку податку із 10 відсотків до 12,5.

Третина інвестицій – із Кіпру

Коли для заощаджень олігархів із країн колишнього Союзу на Кіпрі були майже тепличні умови (найнижча у світі ставка податку, гарантія конфіденційності і домовленість про уникнення подвійного оподаткування), швидко множилися фірми, які володіють вітчизняними підприємствами. Зокрема й на Буковині.

Із цієї невеличкої європейської країни надходить найбільше прямих іноземних інвестицій в економіку області. За даними управління статистики в області, впродовж минулого року 34,3 відсотка (22,1 мільйона доларів) від загального обсягу (64,3 мільйона доларів) прямих інвестицій надійшло саме з Кіпру. Гроші з офшорів (не лише з Кіпру, але й із Британських Віргінських островів та Сейшелів) підтримують на Буковині меблеву, нафтову, деревообробну галузі та сільське господарство.

Та, незважаючи на те, що найбільший іноземний інвестор Буковини має великі фінансові проблеми, на економіці області це майже не позначиться.

– Прибутки від прямих іноземних інвестицій, які вкладають в українські підприємства, отримує іноземець. Але ці кошти йдуть на покращення нашої інфраструктури, розвиток компанії, зарплати працівникам тощо, – каже професор, доктор економічних наук Ігор ШКОЛА. – Якщо кошти, які планують спрямувати на розвиток бізнесу в області, зараз залишаться на Кіпрі і їх не буде можливості забрати, фінансова ситуація острова може негативно позначитися на деяких буковинських підприємствах.

– На Буковині один із найнижчих рівнів іноземних інвестицій. Кіпр – тиха гавань для крупного капіталу. А в Чернівцях немає такого крупного бізнесу (крім ритейлерських компаній, великих агрохолдингів), який живиться виняткового іноземним капіталом, – вважає Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку. – Буковинські компанії – здебільшого середнього та малого бізнесу, живуть з іноземних вкладів, їх інвестують місцеві інвестори або їхні іноземні партнери. Тому події на Кіпрі не позначаться на буковинському бізнесі.

Наша перевага у тому, що ми досить віддалена провінція, через яку не протікають такі значні фінансові потоки.

Наші банки їхніх грошей не побачать

Криза на Кіпрі майже не вплине на українську економіку. Так вважає й Олександр ЖОЛУДЬ, старший аналітик Інституту перспективних досліджень.

– Незважаючи на те, що певна частина українського бізнесу має юридичну адресу на Кіпрі, у кіпрських банках кошти не тримають. Тобто цілком імовірно, що здійснюють операції через інші країни, наприклад, Швейцарію, хоча й базуються на Кіпрі, – зазначив експерт. – Відповідно до інформації, яку маємо на сьогодні, істотних коштів великих фінансово-промислових українських груп на Кіпрі не було. Тому прямого впливу на Україну, зокрема й на економіку Буковини, не очікуємо.

За різними оцінками, українські олігархи тримають на Кіпрі до трьох мільярдів євро. Частину цих коштів багатії вже вивели. Але не в українські банки, як оптимістично сподівалися деякі наші посадовці, а в інші офшорні зони.

– Гроші, які олігархи нарощують в офшорах, після подій на Кіпрі залишатимуться не у кіпріотських банках, а підуть у фінансові устави інших офшорних зон, – підтверджує Ігор Школа. – Вони підуть куди завгодно, але не у вітчизняні банки.

– Їхні кошти не надійдуть до українських банків, – переконаний Ярослав Кирпушко. – Якщо власник шукає менш ризикові умови, він знайде іншу малоризиковану нішу. А українські банки залишаються досить ризиковими.
Ліна НАГІРНЯК