Замість «живих» грошей – векселі

Хоча проблеми із фінансуванням місцевих бюджетів з’яви­лися ще влітку, ситуація у казначействі з часом лише загострюється. Заборговані зарплати, затримані соціальні виплати, неоплачені послуги...

Податки – авансом

У взаєминах із казначейством та приватним бізнесом дедалі частіше звучать слова "вексель", "залік". Часто бухгалтерам натякають, щоб на свої гроші й не сподівалися.

– Казначейство обслуговує рахунки лише тих підприємств, які фінансуються з бюджету. Якщо такі підприємства винні нам гроші, вони перераховують потрібну суму до казначейства, – пояснює "МБ" головний бухгалтер одного із чернівецьких підприємств. – На наш рахунок казначейство перерахує наші зароблені гроші лише після того, як ми сплатимо усі податки. Бо ці кошти можемо використати лише на розрахунки з державою, на оплату податків. Але взяти те, що залишилося для своїх потреб – оплатити матеріали, комунальні послуги, зарплату – ми не можемо. Залишок так і залишається на рахунку. До того ж казначейство хоче, щоб ми сплачували податки наперед.

Векселями – за газ

Розрахунки векселями пішли повним ходом між бюджетом і підприємствами ЖКГ. Президент 20 листопада підписав відповідний закон, згідно з яким дозволяється фінансування за допомогою фінансових казначейських векселів заборгованості держбюджету у сфері компенсації різниці в тарифах на газ і теплову енергію для населення.

– Ця система діє лише для виробників газу, електричної та теплової енергії. Споживачів та абонентів вона не стосується, – пояснив "МБ" Олександр МЕЛЕНЧУК, директор КП "Чернівцітеплокомуненерго". – Різниця в тарифах виникає у нас – тепловиків. І векселями ми будемо розраховуватися за використаний газ. Наразі ми ще не розраховувалися, але подали всі розрахунки і підписали угоди з "Накнафтогаз України". Ми визначилися і знаємо, як повинні діяти.

Взаємозаліками колись уже розраховувалися між собою підприємства у 1990-х роках.

– Тоді закільцьовувалися по сім-вісім підприємств, які розраховувалися один з одним послугами, товарами, – каже фінансист Євген ПРОКОПЕЦЬ. – Та одного дня цю систему скасували. Пішли гроші – розрахувалися із боргами, запрацював ринок.

Нині заборгованість казначейства перед державним та місцевими бюджетами нараховує десятки мільярдів гривень. І країна у передбанкрутному стані.

– Впровадженням вексельної системи влада приховує провальну бюджетну та фінансову політику – і прагне за рахунок отих папірців зробити так, аби не було прямих розрахунків живими грошима, – сказала екс-голова Держказначейства Тетяна Слюз в ефірі одного із телеканалів.
Ліна НАГІРНЯК

Думка експерта

Євген ПРОКОПЕЦЬ,
фінансист:

Сьогодні складна ситуація, міський бюджет не виконується. Не отримано понад 16 мільйонів податку на доходи з фізичних осіб. Це свідчить про те, що приховується справжній стан речей, що у нас є невиплачені зарплати у значних сумах. Все працює в ручному режимі.
Чисто теоретично вексельна система може добре працювати. Але в нас вона буде діяти для збагачення окремих наближених осіб. На чиюсь кишеню. Знайдуться ті, хто матиме змогу цим скористатися.
Наприклад, підприємець виконав робіт на мільйон гривень, і він отримав вексель на цю суму. А йому за нього запропонують живими 500 тисяч. Людина, яка кілька місяців не отримувала зарплату, погодиться і на такі умови, щоб пустити кошти в обіг.
Вексельна система – як мильна бульбашка. Ніби повинна рятувати, але ситуації вона не покращить”.

Ярослав КИРПУШКО,
директор Буковинського центру реконструкції і розвитку:

Через векселі проводиться виведення грошових коштів, тобто підприємство не отримує гроші за свої товари та послуги. Векселі небезпечні для підприємств тим, що вони отримують удар по своїх фінансових можливостях, по можливостях купувати товари, послуги, платити зарплату. У них буде менше коштів. Крім того, готівкові кошти часом доведеться чекати місяцями. Погіршення фінансового стану суб’єкта господарської діяльності може зачепити зарплати і різні соціальні виплати.
Введення векселів свідчить про те, що держава не може вижити, бо у неї немає готівки”.