Кілька днів Луганщину лихоманило – за хлібом вишиковувалися великі черги. Усім охочим його не вистачало. Громадська організація "Трудовий Рух "Солідарність" оприлюднила заяву, що через відсутність борошна й зупинку хлібозаводу стотисячні шахтарські міста фактично залишилися без хліба. Губернатор це спростував, заявивши, що не дасть із ситуації з хлібом робити політику.
– Насправді істина десь посередині, – прокоментували "МБ" у виданні "Коментарі. Луганськ" сьомого березня. – Перебої з хлібом насправді були, але сказати, що це була повна катастрофа, теж не можна. Хоча черги насправді шалені, хліба всім не вистачає. Коли зупинився один із виробників ВАТ "Каравай", хлібом забезпечували дрібні пекарні. Але цих обсягів не вистачало. Нині ситуація налагоджується.
На Чернівецькому хлібокомбінаті також зізнаються, що працювати нині складно: борошно завозять звідки лише можливо. За останні десять років подібного пригадати не можуть.
Борошно почало зникати з полиць магазинів вслід за гречкою. Чи справді дефіцит спровокувала лише паніка населення чи є об’єктивні причини й спроба уряду "зарегулювати" аграріїв аж до банкрутства? І чи варто панікувати людям, запасаючись борошном на роки наперед? Відповіді на ці запитання "МБ" шукав в експертів.
Марина Карасьова
Думки
"Уряд своїм втручанням нищить виробника"Максим БУРБАК, голова громадської організації "Перший аграрний кластер":
– Борошно в Україні є. Проте незрозуміла політика квотування експорту зерна заводить ситуацію в глухий кут. Оскільки більшість виробників зерна – це господарства, які працюють із залученням іноземних інвестицій. Цього року, щоби стримати зростання цін, виробникам не дали можливості вивезти зерно за кордон. Нині воно на світових біржах коштує 350 доларів за тонну, а в Україні вартість не перевищує 220. Тобто селянам не дають можливості заробити. І якщо ситуація повториться, інвестори просто підуть з України. При цьому треба пояснити людям, що борошно є і не варто скуповувати його мішками. Причина ситуації – економічна політика уряду щодо агропромислового комплексу. Замість того, щоби підтримати аграріїв, у нас запроваджують згубну практику адміністративного керування. Чим це закінчувалося за Союзу, ми пам’ятаємо.
Олександр ЖОЛУДЬ, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень:
– З одного боку, є обгрунтоване зовнішніми чинниками зростання цін на зерно. У світі воно значно подорожчало за останній рік. Через те, що Україна відіграє досить активну роль на зовнішніх ринках, і для того, щоби все зерно не вивезли назовні, запроваджено квоти. Але, з іншого боку, трохи повинні підвищити і внутрішні ціни. Інакше ми маємо ситуацію, коли обкрадаємо фермерів, які виростили зерно, але змушені продавати його на внутрішньому ринку навіть дешевше за собівартість. Просто тому, що ми начебто піклуємося про споживача. Також треба розуміти, що, незважаючи на те, що торік врожай був гірший, ніж 2009-го, Україна більш ніж достатньо забезпечена продовольчим зерном.
Хоча на тлі об’єктивних причин є і суб’єктивні. Люди після того, як зникла і стрімко подорожчала гречка, досить активно почали скуповувати борошно. Якщо раніше, умовно кажучи, людина купувала кілограм борошна на місяць, то нині купують одразу 10. Звичайно, це спричинює ситуацію, коли борошномельним підприємствам не вистачає потужностей, щоби забезпечити попит. Тому борошно зникає, а це лише посилює паніку. А паніка, у свою чергу, додатково значно підштовхує ціни.
Наскільки мені відомо, борошномельні комбінати нині працюють на повну потужність. Вони виробляють борошна скільки можуть, але через паніку воно миттєво зникає з полиць магазинів. Це також причина того, що хлібокомбінати не можуть вчасно і в повному обсязі закупити борошно. Більше того, зерно і борошно, які виділяють із Держрезерву, нерівномірно розподіляють між регіонами. Насамперед його отримують Київ та інші великі міста, натомість маленькі міста залишаються без можливості доступу і до цього борошна, і до борошна на відкритому ринку, бо воно зникло.
Гадаю, варто очікувати певного зростання цін на борошно й хліб впродовж року. Але не такого стрімкого подорожчання, як у випадку з гречкою. Жодних підстав для цього немає. За кілька місяців ситуація стабілізується. Люди нині скуповують борошна більше, ніж їм потрібно, а потім попит нормалізується. Адже борошно зникло через підвищений попит.
Офіційно
Борошна на Буковині достатньо Аграрний фонд України виділив для 23 хлібопекарських підприємств Буковини 2042 тонни борошна різного гатунку на місяць до нового врожаю. За словами Василя Сандуляка, виконувача обов’язків начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА, така кількість цілком достатня для щомісячної хлібної потреби буковинців. Відпускна ціна тонни борошна вищого гатунку – 2591 гривня за тонну, першого сорту – 2419 гривень. Забезпечуватиме хлібопекарів сировиною Неполоківецький комбінат хлібопродуктів. (В. Гринюк)
11-03-2011, 13:56
0
1 331
