Сучасне тепличне господарство має намір створити цього року на Буковині громадська організація "Перший аграрний кластер".

– В області невеликі земельні паї. Тому великі агрофірми не хочуть брати їх в обробіток, – каже Максим Бурбак, керівник організації. – Вихід є – створювати тепличні господарства. Є і в кого повчитися: це село Перебиківці на Хотинщині та села Заліщицького району. У теплицях можна збирати чотири врожаї за рік. Тому у Чернівцях хочемо створити показове експериментальне тепличне господарство.

– Йдеться насамперед про теплиці як про сімейний бізнес, – вважає Марія Порчук, куратор проекту "Програма сприяння розвитку економіки й зайнятості в Україні" за підтримки Німецького Товариства Технічного Співробітництва (GTZ). – Допомогти нам у створенні теплиць готові німецькі фахівці. В області декілька теплиць, але вони дуже енерговитратні. А маючи сучасне тепличне господарство, можна вчити фермерів.

Великий досвід вирощування парникової продукції у наших сусідів із Заліщицького району. Ось що розповів нещодавно на засіданні круглого столу на тему "Розвиток тепличних господарств – інноваційні технології в агропромисловому кластері як шлях до інтенсифікації розвитку", який відбувся у Чернівцях, Іван Тимчук, начальник управління агропромислового комплексу Заліщицької РДА:

– У нашому районі теплиці мають шістнадцять сіл – третина всіх населених пунктів. Насамперед йдеться про придністровську зону. Вирощуємо редиску, огірки, помідори, цибулю, картоплю. З куща ранньої бульби виходить півкілограма продукції. А таких кущів у теплиці щонайменше дві тисячі. Кілограм коштує до 15 гривень. Термін вирощування – 45 днів. Ось і рахуйте прибуток. Відомі європейські фірми дають нам для випробовування елітне насіння різних овочів. Теплиця роз­міром 10х100 м коштує 30 тисяч гривень. Встановити і виготовити ці споруди може фірма із Закарпаття, із якою ми спів­працюємо. Плівку використовуємо п’ятирічного терміну, хоча є й такі, які слугуватимуть без заміни й 10 років. Кожне "тепличне" село в нас щодня реалізовує 50-100 тонн овочів.

Найголовніша ж проблема – реалізація вирощеного. Треба, щоби на гуртових ринках був фасувальний підрозділ. Тоді можна співпрацювати із супермаркетами. Щоправда, вони пізно розраховуються, а потрібно протягом двох-трьох днів. Однак за допомогою кластера та влади цю проблему на Буковині можна вирішити. 
Василь Гринюк