Другого грудня Президент України підписав найскандальніший документ року – Податковий кодекс. Він набуває чинності першого січня 2011 року. На прохання читачів "МБ" вирішив детальніше розібратися у нововведеннях щодо спрощеної системи оподаткування. Із запитаннями ми звернулися до юриста, заступника генерального директора юридичної компанії "ЛІДЕР" Павла БОДНАРА.
– Процедура народження цього нормативного акта була справді досить гострою, – зауважує пан Боднар. – Проте кожен із нас повинен для себе чітко зрозуміти: Податковий кодекс критично необхідний. Без нього будь-які намагання реанімувати економіку даремні. Хоча, на мою думку, в нинішніх умовах кодекс видається надто жорстким, далеко не найкращим чином систематизованим і потребує ще не однієї сотні поправок.
Павло Боднар роз’яснює, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для малого бізнесу (в тому числі й фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності) 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва, регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва".
Особливості спрощеної
системи оподаткування:
1. Залишається чинним порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА України від 29.10.1999 N599.
2. Платники єдиного податку не сплачуватимуть такі податки і збори:
податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);
податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);
податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачують юридичні особи, які обрали ставку оподаткування шість відсотків;
земельний податок, окрім земельного податку за земельні ділянки, які не використовують для ведення підприємницької діяльності;
плату за користування надрами;
збір за спеціальне використання води;
збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
3. Єдиний податок повинні сплачувати на рахунок відповідного бюджету в тій частині, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу Президента України №727. Розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державне казначейство України вже не здійснюватиме. Отже, у зв’язку зі сплатою фізичними особами – платниками єдиного податку не лише цього податку, а й єдиного соціального внеску – сума єдиного податку підлягає зменшенню на ту частину, що раніше відраховували до соціальних фондів.
4. Органи місцевого самоврядування у місячний термін із дня набування чинності цього кодексу зобов’язані ухвалити рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів.
5. Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" передбачено, що до складу витрат не входять витрати, завдані у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, який сплачує єдиний податок. Окрім витрат, завданих у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, який здійснює діяльність у сфері інформатизації.
6. Відповідно до п. 7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період від 1 січня до 30 червня 2011 року застосовують розміром не більше однієї гривні за кожне порушення. Таким чином законодавець надає півроку для адаптації до умов нового податкового законодавства.
Марина КАРАСЬОВА
