Будівельники й продавці масово реєструються підприємцями

З кожним місяцем працівників в області стає дедалі менше. Однак це лише на папері. Насправді більшість звільнених людей продовжує працювати там же, однак уже як приватні підприємці. "У бізнес" вони йдуть не з власної волі. Підприємцями їх реєструють самі ж роботодавці, втікаючи від високих податків.

Наслідком такої економії, за словами Михайла РОМАНІВА, начальника Головного управління Пенсійного фонду в області, уже стало те, що кожен десятий працюючий буковинець позбавлений права зарахування йому страхового стажу в повному обсязі. Це означає, що рік, відпрацьований в якості приватного підприємця-спрощенця, при нарахуванні пенсії буде зарахований лише за кілька місяців стажу.

За словами М. Романіва, на початок червня (порівняно з відповідною датою минулого року) в області на півтори тисячі зменшилася кількість роботодавців, які нараховують зарплату, і на десять тисяч поменшало найманих працівників (найбільше звільнених – на підприємствах "Сільпо", "Кадуба", "Енергопром", "Будмон­тажсервіс"). "Значна кількість звільнених працівників зареєструвалися підприємцями й надають послуги в цих же роботодавців. Це один із законних способів виведення в тінь капіталу. Свідчення цього – зростання кількості приватних підприємців в області на 2,5 тисячі осіб. Щомісяця через це ми втрачаємо 1,5 мільйона гривень надходжень", – зазначив М. Романів.

Перевірок – сотні,
а працевлаштованих – одиниці

На засіданні обласної тристоронньої соціально-економічної ради йшлося про легалізування тіньової зайнятості та неофіційні заробітки. В усіх районах області й Чернівцях уже працюють робочі групи, однак результату не помітно.
Так, за п’ять місяців на перевірках Територіальна інспекція праці виявила 290 неоформлених осіб. Однак, за словами начальника інспекції Віктора Грушевського, після перевірок лише третину працівників-нелегалів оформляють на роботу. Решта реєструються приватними підприємцями й сплачують лише 200 гривень податку.

– Вжиті заходи не впливають на ситуацію, – каже Марія КОШАРЮК, заступник начальника Головного управління праці та соцзахисту ОДА. – Кількість зайнятого населення лише за минулий рік скоротилася на п’ять тисяч осіб.
Так, на малих підприємствах торік ліквідовано більше робочих місць, ніж створено. Часто після перевірки працівника-нелегала підприємець все-таки реєструє, за місяць ця людина – вже на обліку в центрі зайнятості. Далі її знову беруть на роботу, а влада звітує про кількість новостворених робочих місць.

Особливо критична ситуація з легалізацією зарплати у сфері малого бізнесу. Приблизно 12 тисячам працівників у березні цього року нараховано мінімальну заробітну плату.

Якщо притиснуть – роботу втратять і "нелегали"

Підприємці нарікають на труднощі ведення бізнесу. "Якщо підприємця, який в тіні тримає робочі місця, поставити в жорсткі умови, завтра він взагалі не візьме ту людину на роботу, – зазначив Степан ТЕРНОВЕЦЬКИЙ, приватний підприємець, заступник голови федерації роботодавців малого та середнього бізнесу Буковини. – Звичайно, у Європі беруть 50 тисяч євро штрафу за нелегального працівника. Але яку там допомогу надає держава бізнесменам-початківцям! А в нас закон про державну підтримку малого й середнього бізнесу фактично не працює".
За словами Георгія Галиця, першого заступника голови ОДА, "якщо з прокуратури надсилають відписку, що в них немає впливу на керівників, які не виплачують зарплату, про що можна говорити? І якщо всі наші зусилля – це вісім людей оформлених і вісім тисяч гривень донарахувань, то це також не робота".

Як ішлося на засіданні ради, для детінізації зайнятості перевірки триватимуть. Причому "труситимуть" найбільше ті підприємства, які мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату, меншу за мінімальну.
Надія МАКУШИНСЬКА

Думка

Як вивести з тіні сферу зайнятості
Михайло Романів, начальник Головного управління Пенсійного фонду в області:

1. Зареєструвати в області різноманітні філії та відокремлені підрозділи. Нині 188 таких суб’єктів господарювання (будівельних організацій, банківських установ, супермаркетів тощо) працюють в області, однак зареєстровані в інших регіонах. До цих регіонів і надходить більшість податків і зборів. Через це область втрачає приблизно 8,1 мільйона гривень.

2. Страхові внески до Пенсійного фонду в повному обсязі повинні сплачувати й підприємці, які надають послуги іншим господарюючим суб’єктам. Слід підвищити ставки єдиного й фіксованого податку. Разом із цим слід обмежити перелік послуг, який може надавати підприємець на єдиному податку.

3. Відмінити норму, яка дозволяє не сплачувати пенсійні внески з суми зарплати, що перевищує 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (нині це 13320 гривень). Часто роботодавці області нараховують собі по 50-150 тисяч гривень зарплати або й більше. При цьому всі інші їхні працівників отримують "мінімалку". Таким чином використовують законну схему отримання легальних коштів, які згодом виплачують працівникам як зарплату в конвертах.

Як "ідуть у тінь"

Найпоширеніші схеми приховування зарплати:
 нарахування мінімальної зарплати;
 прийняття на роботу на неповний робочий день;
 переведення на скорочений режим роботи;
 неоформлення трудових відносин із працівниками.