Щороку з настанням літнього періоду знижуються ціни на молоко. Якщо мешканці передмістя ще мають можливість продати його на міських ринках, то селяни з віддалених сіл реалізовують продукцію заїжджим заготовлювачам майже за безцінь.
– Щодня наше село здає Городенківському сирзаводу 700-800 кілограмів молока за ціною 1,4 гривні, – розповідає Микола Вигнан, сільський голова Дорошівців Заставнівського району. – Це дуже низька ціна, але більше ніхто не платить. Як наслідок, нині у нас набереться до 110 корів, тоді як торік було вдвічі більше.
– Загалом городенківчани у нашому районі щодня формують партію молока кількістю десять тонн, – каже Василь Бабич, начальник управління агропромислового розвитку Заставнівської РДА. – Ціни на цю продукцію не влаштовують ні власників худоби, ні нас.
Переробники з Івано-Франківщини подекуди платять за кілограм молока й більше – по 2,5 гривні. Зокрема селянам із Вижницького району.
– Навіть за такою ціною молоко прибутку не дасть, бо є чималі затрати на корми, – вважає фермер Василь Соломко з Банилова. – А ось виробництво зерна та картоплі дає більшу вигоду. Виходячи з таких міркувань, худобу вже не вирощую.
– Раніше у мешканців наших сіл молоко скуповував новоселицький завод "Екосир", але він фактично збанкрутував, – ділиться Віктор Бабинчук, начальник управління агропромислового розвитку Кельменецької РДА. – Тепер молоко у нас купує переробне підприємство з Кам’янця-Подільського в середньому по 1,3-1,5 гривні за кілограм.
– У нашому селі нараховується до 500 голів ВРХ, здебільшого корів, – констатує Олег Придрик, сільський голова Зеленева цього ж району. – Щодня здаємо до двох тонн молока, але за меншою ціною, ніж сусіди: заготовлювачі знаходять різні причини, щоби збити ціну. Така практика обурює селян і призводить до зменшення поголів’я худоби.
А на Сторожинеччині переробники з Городенки платять по 1,7 гривні за кілограм молока. Зате їхні колеги з Надвірної та Новоселиці заборгували селянам за попередні роки 205 тисяч гривень.
– На Путильщині нині нараховується понад сім тисяч корів, – каже Михайло Ямницький, начальник райуправління агропромислового розвитку. – Здавати молоко нікуди. Великі сподівання маємо на те, що незабаром запрацює колишній маслозавод у Сергіях, який називатиметься ТОВ "Путильська молочарня".
– Спочатку облаштуємо п’ять-шість приймальних пунктів молока, – розповідає Іван Бордюженко, заступник директора підприємства. – Продаватимемо продукцію за межі району, доки не встановимо свої технологічні лінії. Гадаю, до кінця липня заготівельні пункти запрацюють.
– Наразі в області працює лише невелике переробне підприємство "Аполо" у Садгорі, яке переробляє за день 10-12 тонн молока. Але є сподівання, що вдасться реанімувати міськмолокозавод та новоселицький "Екосир", – каже Олег Надточій, начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА.
Нагадаємо, регіональна влада щороку обіцяла й обіцяє, що в кожному районі працюватимуть переробні підприємства. Однак реальних результатів немає.
Василь Гринюк
